Євген Пашковський. Відкрита Рука

2024-06-16 21:00:00 НСПУ

Існує два принципи, на яких тримається Всесвіт: відкритості і закритості, віддачі і загребущості, віддання й поглинання. Відкритої руки і закритої руки. Від мітозу до колапсу сонцесистем один і той же процес. Правильна система перетворюється в неправильну, змінивши спрямунок.

Жертвенник у Храмі означав жертвенність. Так само як і жертвопринесення первенців добрих тварин: первинного, першосуттєвого в людині і Всесвіті. Принесення на олтар добра, добрих служінь, добрих діянь, добрих почуттів, користі Богу й людям. А загалом – Любові Бога. Суть вчення Бога – люби Бога і люби людей [Втор. 6:5, Матвія 22:37-40] – в цьому. Без цього – без принесення Користі – всяка віра пустий звук. Користь собі, під прикриттям служіння людям, уже перетворює її носія й таку систему в систему поглинання. Від клітинного до космічного рівня один і той же процес. Ця невситимість, це поглинання, найперш енергетичне, сиріч паразитизм, причина № 1 онкології. Але і в процесах суспільства, цивілізації, перетворення із жертовності в поглинальність породжує розпад. Як і в системі віддачі, так і в системі поглинання істотою, спільнотою, людством рухає радість того чи іншого: віддавати чи брати? випромінювати чи поглинати? творити чи красти створене? Красти ідеї, речі, час, матерію, Енергію або, використовуючи їх правильно, примножувати їх для життя цілого. Робити світ кращим з допомогою них. Від поділу клітин до життя сонцесистем і чорних дір одна і та ж послідовність. Або вона правильний провідник Енергії, з налаштунком на віддачу, правильний її трансформатор, або глибоко неправильний провідник, з налаштованістю на поглинання, неправильний, слабкий трансформатор, що сам себе спалює. І чим більше тягне, тим скоріше згорає. Кожна істота, спільнота, цивілізація розвивається за правильної провідності і гине, коли замикається на собі. Стає безплідним деревом, не приносить плодів Добра, деревом, яке всушує мимохідь Справедливість Бога [Матвія 21:19]. Все, що не приносить Користі Йому, буде вибракуване.

В цьому суть Першої Заповіді: пріорітет Бога над земним і плотським, Користь Богові [Вихід 20:2, 3]. Де не буде її, не буде структури. Все, що не приносить користі людям, покликане до таких справ, все, що бере собі, а не жертвує себе їм, так само вибраковується. Будь це істота, спільнота, людство, якщо з відкритої руки воно стає закритим, Бог зносить голови і всушує руки. Як і все Боже, це робиться великим масштабом. Кожна істота, цивілізація розвивається в режимі віддачі і гине в глитайстві. Кожна структура є дієвою за мінімуму матеріального і максимальній провідності. І стає бездіяльною за максимуму матеріального і мінімуму провідності. Надмір фізичної енергії утворює закритість з подальшим вибракуванням. Матеріалізація свідомості і залежність від матеріального – прямий шлях у небуття. Приймач сам собі обтинає Енергію Життя. Незрима робота Бога сприяє одному і припиняє інше.

Той Бог, якого люди собі намалювали – Любові й всепрощення, – неповний Бог. Обернена сторона Любові, плата за її використання, Справедливість. Якщо будь-яка енергокомпанія одрізає світло неплатникові, то невже Бог простіший? Бог одрізає Світло висі мільярдам закриторуких, щоб не наробили більшого Зла і горя від так наробленого. Все, що бере Світло, має платити. В цьому значення Світильника в Храмі – світити, творити Світлом нове. В цьому значення слів, як Сонце світить над злими й добрими, так і ви поступайте [Матвія 5:45]. Майте радість, задоволення, щастя у виконанні кожним свого обов’язку. В протилежному істота, система, людство отримує радість тільки від поглинання і задоволення тіла. З відкритої руки стає закритою і переходить у фазу розпаду. Паразитарна система — апріорі самознищення. Той, хто бере, краде в народу, не розуміє що краде в Бога. Сукупність таких клітин не розуміє, що знищує Тіло. Що ця онкологія знищиться з ним. Коли схильність брати переважає віддавати, пора сушити весла. Закон Справедливого ввімкнеться автоматично. Форма очищення не важлива, важливий результат. В різних історичних обставинах Закон здійснюється по-різному, але абсолютно неуникно. Привчені до соціально-економічного бачення історії бачать її оболонку. Історія є відображенням правильного й неправильного сприйняття й трансформації Чистого Бога. Кожен приймач Його або віддає, або гине в закриторукості. Або Богу й людям, або собі у могилу. Та й туди, як правило, не доносять. Релігія грошей – це прекрасна релігія, але в кінцевій фазі, коли всі їй служать, результат невтішний. Коли друга навичка стає масовою, могила масова гарантована. Не важлива форма, важливий результат.

Один цар Спарти взяв додому тарілку їжі. Після повернення з переможної війни й обіду з воїнами в сиситії, він хотів пригостити дружину. Проступок розглянули ефори, і він був позбавлений царства. За тарілку їжі. Спарта, за таких звичаїв, проіснувала століттями, набагато довше імперій і заможних царств. На початку правильна система, організм діє з відкритості. На початку Спарти Дельфійського оракула, спитали скільки їй існувати. Він відповів непрямо, не назвавши дати. Відповів їм так, мов ілюструючи сьогодення. Доблестю сьогодні є брати морями їжі. Хто де сидить, там і тягне. Ні скільки не думаючи про наслідки для цілого. Я знав одного, хто в перший день охоронцем у зоопарку поцупив зайця. “Ну ти хоча б не в перший день”, тільки й сказав йому директор. На другий день було можна. Хто де пригрівсь, там і цупить. Коли чеснотою стає брати, це четверта фаза розпаду. Коли Закон не кради [Вихід 20:15], не бери, не діє внутрішньо, розвал неуникний. І, як при кожній онкології, цілковито непомітний. Сама система, знаючи свою біду, при кожній зміні влади розігрує борню з корупцією. Всі розвальщики приходили на темі корупції. Нічого не робили, хоча немає нічого легшого від її поборення, – не бери сам, не давай іншим, – багато говорили і все пускали на самотік. «Не бери дарів, бо дари осліплюють очі мудрих» [Втор. 16:19]. Що тут складного? Вже цілу вічність борються з лихом, яке прибирається за секунду. Пів століття, щонайменше, я пам’ятаю цю боротьбу. В двох словах це – гнівити Бога. Накликаючи Гнів на голови всіх. І не тільки по цьому, а й по всіх інших параметрах. Гнів, що приходить по різному, але однаково неуникно. Гнів, що ні з ким не радиться, Гнів, що не питає днів, коли йому прийти, Гнів, що тільки прокидається, як Сила сил, могутніша космосу. Вірить хто чи не вірить в нього, Гнів – одна незборима реальність на гнівителів Бога. Розвальщики, лжеборці роками, десятиліттями сприяли ще більшому розвалу й спустошиву. Думали, що нагребуть і зароблять навіки, а заробили навіки проклятість. Гнів – на народи, планету, людство. Те, що викривлює і спотворює всі Богозакони, те, що думає, що все йому сходить з рук, виправляє одне – Гнів. Коли система онкології відходить разом з її носіями, обов’язково постає інша. Яка діє в режимі правильного мітозу. Так було і так буде. Бог, який стоїть за історією, робить все по Своїй подобі: дії на віддачу. Отримання радості від чесно виконаного служіння. Народження з Любові того, що не потребує плати. Система, людина, народ, діючи так, стає незборимою.

У ній струменіє Бог у незримому вигляді. В цьому суть Його Захисту. Все, що діє навпаки, з Богом пориває. Вітальність системи не в силі і не в економіці, а в правильній енергопровідності. І ця Енергія, – Сущий Бог, – в основі основ її існування, життєспроможності. Це запорука активності, довголіття, непереможності. Це Любов, віддача себе, без примісі его. Це значення того, що Кість Бога, Любов Бога, несокрушима [Числа 19:12, Іоана 19:33-36]. Все, що вкорочує собі віка, діє з протилежного.

Оракул був правий: Спарта гине, коли в ній розпалюється любов до багатства.

tyzhden.ua

Оригінал статті на НСПУ: Євген Пашковський. Відкрита Рука