Роботи
Подані нижче тексти захищено законом "Про авторське право і суміжні права". Копіювати чи розповсюджувати можна тільки з дозволу автора чи адміністрації сайту.
- Ключ
- Сонце
- Нота
- *****
- *****
Сьогодні ввечері я вип'ю келих білого вина,
за ним щось намалюю на папері.
Усі новини про червоно-чорні плями,
кричать про паніку і страх мережі.
А я прокинулася і дякую сказала.
Улюблений роман залишив теплий спогад.
На вулиці співає зяблик весняний,
за ним дерева розмовляють в тиші.
Нарешті, час – попрацювати над собою,
навчитись розвиватись в самоті.
Порозмовляти про чини високі
і встати вранці із природою у вікні.
Колись у книжці прочитала вислів:
навчіться бачити добро, коли навколо валяться мости.
І не дивіться на чужі рядки,
бо в кожного історія своя.
А на папері намалюю усмішку і сонце.
Це моя зброя і замок.
Не став запитань,
коли потрібно промовчати.
Не заливай солодким медом молоко,
коли потрібно зупинити бурю.
Не викидай у море чорно-білу квітку,
коли потрібно лише води підлити у вазон .
Ти не спіши пройти холодний лабіринт.
Не залишай на чистому папері темні від часу кольори.
Кричи, біжи чи плач.
Тільки життя не віддавай за помилки не твої.
Не опускай у море руки
і не впускай в будинок вітер.
Людина ти!
Нехай на юному прекрасному обличчі заграє гама нот.
Ніхто не знає, що чекає завтра,
а жити з вірою ти зобов’язаний завжди.
Зрадливе око.
Блудний син.
Правдиве слово.
Фа бемоль.
Мовчанка днів.
Гаряча сіль.
Ти лиходій у масці протиріч або ж
плачевний рятувальник таємних душ.
Не варто обіцяти, що маятник ніколи не покинеш,
що не впадеш у сир магічний і незнаний.
Твій сором – моя перемога.
Твої поразки – моє перемир’я.
У чому суть?
Все перекинулось згори вниз.
Дешеве порно із двома днями.
У темноті, на хвилях крапель,
я йду за викликом музичних слів.
А в голові рядок ще завернувся,
за ним холодний потік, дощ…
Навколо привиди літають,
безособові я й вони.
Потяг чекає ще одного пасажира,
наступна станція – завершення глави із книги.
За п’ять хвилин закриють двері,
а погляд все ще гуляє з вітром дня.
Усі вулиці ведуть до незакінченого монологу.
Чотири напрямки – чотири різні долі.
Кажуть,що непотрібно забувати парасолю,
адже під час дощу вона тебе зігріє.
А я її забула знову.
В будинку не змінилось нічого,
а за вікном хтось обирає свій тернистий шлях.
Наспівуєш улюблену мелодію і згадуєш
свого ще незабутого митця.
Зіграти перші струни і не складно,
але дійти до фінішу не кожному дано.
Усі вулиці ведуть до незакінченого монологу,
але який твій напрямок підкаже тільки серце.
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.