Видавництво ArtHuss відклало вихід книжки через питання транслітерації з японської

2024-07-27 07:00:00 Читомо

Видавництво ArtHuss відклало вихід книжки Шьоджьо Коіке «Сумі-е для початківців: вчіться малювати тушшю в японському стилі у сучасного митця» до отримання вичерпних коментарів мовознавців щодо правильної українсько-японської транслітерації. Про це видавництво повідомило на своїй фейсбук-сторінці.

«Сумі-е — це медитативна форма японського живопису, в якій використовуються енергійні мазки та розмиви чорною тушшю. У сумі-е послуговуються лише чорнилом, водою, камяною тушеницею, пензлем і папером, щоб передати сутність природних об’єктів і пейзажів у спонтанний, але гармонійний спосіб, що сприяє заспокоєнню розуму і зосередженню. Японський художник Сьодзо Коіке починає цю книгу з розповіді про походження сумі-е та про деяких видатних майстрів. Він пояснює основи техніки: що купити і як розвести туш у традиційній камяній тушениці. Далі він показує, як відпрацювати 11 основних мазків. На завершення автор надає покрокові інструкції з детальними фото для 19 традиційних сюжетів розпису», — проанонсувало книжку видавництво.

 

 

Книжку переклав Андрій Накорчевський.

 

Після анонсу видання у коментарях до допису читачі закликали видавництво використати одну з японсько-українських систем транскрипції і транслітерації (зокрема систему Коваленка) замість системи Поліванова, якою користувався перекладач.

 

«Існує 7 чи 8 способів авторських систем транслітерації японської мови на українську, але існує лише одна утверджена на юридичному рівні. Ця норма використовується в офіційному газетирі — офіційно утвердженому у 2006 р. переліку географічних іноземного походження», — прокоментував Андрій Накорчевський свої перекладацькі рішення у дописі в телеграм-каналі видавництва.

 

Він зазначив, що використаний ним спосіб транслітерації визначається законом України «Про географічні назви» від 31 травня 2005 року і регулює нормативно-правову діяльність, пов’язану з географічними назвами. Перелік зокрема встановлює такі назви:

• Фудзі, а не Фуджи чи Фуджі;
• Сідзуока, а не Шидзуока чи Шіджуока;
• Тьосі, а не Чоши чи Чьоші…

 

«На теперішній час жодної іншої офіційної норми щодо транслітерації японської мови в Україні, окрім встановленої Законом 2005 р. і відповідним офіційним газетиром не існує, тому до утвердження нової офіційної норми немає ніяких підстав відмовлятися від де-юре і де-факто офіційно утвердженої традиційної системи транслітерації», — вважає перекладач.

 

Подібної позиції дотримувався і засновник видавництва Костянтин Кожемяка.

 

 

Читачі продовжили критикувати таке рішення щодо перекладу у коментарях до дописів ArtHuss у фейсбуці, телеграмі та соцмережі X (частину з них видавництво заблокувало). Згодом видавництво вирішило відкласти вихід книжки.

 

«Ми не очікували, що транслітерація — це таке важливе і болюче питання. На цей час, як з’ясувалося, не існує єдиної унормованої транслітерації, тому щоб детальніше з’ясувати це питання ми звернулися з офіційним листом у відповідні інституції – Інститут мовознавства НАНУ та Інститут української мови НАНУ. Нам повідомили, що у жовтні призначено круглий стіл з обговорення цього питання. Тож ми відкладаємо друк книги про мистецтво sumi-e до отримання вичерпних коментарів мовознавців», — заявили в ArtHuss.

 

Також у видавництві перепросили за блокування читачів.

 

Система Поліванова — система запису російською кирилицею фонем або знаків письма японської мови, розроблена російським мовознавцем Євгенієм Полівановим.

 

Як повідомлялося, у 2023 році видавництво ArtHuss планувало провести розмову з автором книжки російською.

 

 

Чільне зображення: сторінка видавництва у фейсбуці

Оригінал статті на Suspilne: Видавництво ArtHuss відклало вихід книжки через питання транслітерації з японської