В ОП пояснили значення культурних проєктів для нацбезпеки країни
Реалізація культурних проєктів є питанням національної безпеки, адже саме завдяки їм українці не залишатимуть країну.
На цьому наголосила заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська в коментарі Укрінформу за підсумками презентації Школи для громад “Культура у відновленні”.
“Дискусія про доцільність вкладання грошей в культуру під час війни триває весь час. Наше суспільство сьогодні зараз дуже вразливе, тому що людям боляче. Мова йде особливо про тих українців, у яких рідні перебувають на фронті, й тих, хто втратив домівки, хто втратив свої міста. Їм боляче, тому вони дуже реагують на такі речі”, — пояснила Ковальська.
Вона навела приклад палкої дискусії у суспільстві, яка виникла під час заміни радянського герба на тризуб на монументі “Україна-Мати”.
“Якщо подивитися з точки зору національної безпеки і питання української ідентичності, з одного боку, це питання є стратегічним. Адже мова йде фактично про бренд України, головний маркер. А ми ж бачили на монументі радянський герб. Це фактично теж саме якби на щиті була літера “Z” чи фашистський хрест. Це просто неможливо. Дискусія тривала два тижні, але є результат: діти, яким зараз п’ять років, не згадають цього радянського герба взагалі. Тому і потрібно, щоб це відбувалось”, — наголосила заступниця керівника ОП.
За її словами, питання культури є питанням національної безпеки.
“Всі проблеми вирішуються спочатку в наших головах. І коли ми будемо наголошувати на важливості культури, коли всі наші селебриті будуть говорити, що це так само важливо, як і зброя, гостроти цього питання вже не буде. Будемо чесні: якби в Україні цим займалися всі 30 років незалежності, можливо, ми б не втрачали території. Якби ж української культури було б трошки більше в Криму (до анексії півострова — ред.). Тому я і кажу про те, що культура — це елемент національної безпеки і це потрібно доносити людям”, — додала вона.
Ковальська також подякувала українським артистам, які гастролюють до прифронтових міст, а також населених пунктів, які постраждали внаслідок атаки РФ.
“Я дуже вдячна київським театрам, львівським театрам, українським, які роблять гастролі туди, нашим українським співакам, які їздять на фронт. І я не знаю, може, умовно кажучи, один візит в Харків Вакарчука робить для людей стільки ж, скільки робить, наприклад, (закупівля — ред.) установки ППО. Це підтримує і надихає людей. А коли відчувають себе щасливішими, вони менше купують квитки до Варшави”, — додала Ковальська.
Як повідомляв Укрінформ, в рамках платформи Culture for Recovery в Україні стартує школа для громад «Культура у відновленні» – проєкт, який сприятиме закріпленню культурного компонента в планах відновлення.
Раніше у Римі на сесії “Культура та туризм: каталізатори відновлення України” презентували Платформу культурного відновлення та пілотний освітній проєкт для громад.
Перші 16 громад вже долучилися до платформи під час форуму місцевого самоврядування «Україна-Італія», який відбувся до Конференції в Римі.
У лютому 2025 року в Ужгороді відбулася перша міжнародна конференція з питань культури України «Співпраця заради стійкості», організована за ініціативи МКСК у партнерстві з європейськими державами та міжнародними організаціями. Результатом конференції стало ухвалення Декларації про посилення стійкості культурного сектору, яка закріпила політичне визнання культури як одного з фундаментальних чинників сталого відновлення, демократичної трансформації та довіри в суспільстві.
Оригінал статті на НСПУ: В ОП пояснили значення культурних проєктів для нацбезпеки країни
Блог
Поділіться своїми враженнями
Поділіться враженнями від книги «Карпатська одіссея». Чи було б вам цікаво прочитати другу частину, де дівчата поїхали б досліджувати Закарпаття?
Адже Закарпаття має зовсім інший колорит порівняно з Гуцульщиною:
Сьогодні останні розділи Зоряни
Друзі!
Історія Зоряни та Вогнеяра підійшла до кінця, і сьогодні вночі вийдуть останні розділи. Дякую, що були з цими героями❤️
Ще кілька днів після завершення її можна буде прочитати безкоштовно ❤️
Також, хочу поділитися
Літературна премія Книга року BBC-2025 оголосила переможців
Літературна премія «Книга року BBC-2025» оприлюднила переможців. Про це повідомили на фейсбук-сторінці українського відділу BBC.
Переможців обирали серед 15 книжок у трьох номінаціях: К
У лютому 2026 року книжка «Не народжені для війни» з’явиться в перекладі нідерландською мовою. Про це письменник Артем Чапай написав на своїй фейсбук-сторінці.
Видання вийде у нідерланд
Дев’ятого жовтня рівно о другій годині дня за київським часом секретар Нобелівського комітету оголосив нового лауреата: ним став угорець Ласло Краснагоркаї. Нещодавно на сайті Нобелівсь
Перейти до блогуНові автори
Таня Друзь Кількість робіт: 5 Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Марія Тяжкун
Мене звати Тяжкун Марія. Прагну почути думку сучасних письменників.
Соломія Мардарович Кількість робіт: 5 Анатолій Хільченко
Анатолій Хільченко. Народився на Полтавщині 1979 року. Навчався у Київській духовній семінарії та академії. Працював у релігійних та навколоцерковних громадських організаціях. Священник Української Православної Церкви. Сторінка у мережі ФБ: https://www.facebook.com/presviter.anatoly/ Ютуб-канал: https://www.youtube.com/channel/UCaAjutYWJOdPdHaNCJU28ng Група “Інститут прикладної теології”
Владимир Слободян Кількість робіт: 3 Прохоренко Вікторія Василівна (Helis)
букнет аккаунт сторінка у фейсбуку сурджбук аккаунт
Марґо Ґейко
Любов Володимирівна Лисенко – PhD, кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, перекладач і викладач німецької та англійської мов, лінгвокультуролог. Член Національної спілки письменників України, Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» та Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду ім. Миколи Лисенка. Автор численних наукових праць і навчальних програм. Переможець і член журі багатьох […]
Валерія Расходова Кількість робіт: 6 Ольгерд Педруччо Кількість робіт: 3 Дороті Клаус Кількість робіт: 8 Вікторія Давиденко
Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]
AnRе Кількість робіт: 5 Галина Британ
Галина Британ (Вітів) народилася 12.11.1982 року в селі Стрілки Старо-Самбірського району Львівської області. В 1999 році закінчила Стрілківську серед-ню школу. В цьому ж році вступила в самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака, закінчила коледж в 2003 році, отримавши спеціальність – вчитель молодших класів та іноземної мови. Навчалася в тернопільському педагогічному університеті імені В. Гнатюка. Працювала […]
Анна Щербак
Щербак Анна Олександрівна – письменниця, організаторка літературних заходів. Народилася 15.06.1993 у м. Харкові. Закінчила хімічний факультет Харківського Національного університету імені В. Н. Каразіна. Спробувала себе на посадах: співробітника університету, журналіста (кореспондент), старшого викладача дисципліни «Педагогіка», помічника керівника приватного підприємства. Має наукові публікації з педагогіки. Член Національної спілки журналістів України (з 2015р.). Нині працює за фахом […]
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.