Володимир Яворський-Волдмур. «Про життя без переконань»
“Українська літературна газета”, ч. 8 (376), серпень 2025
Австрійський письменник Роберт Музіль писав свій роман «Людина без властивостей» усе життя, проте так і не завершив його. Колись сорок років тому ще в підросійські часи я дуже хотів прочитати цю книжку, та ба, знайти її було неможливо – ні російською, ні навіть польською, не кажучи вже про українську.
І от нарешті я прочитав цей роман українською в перекладі Олекси Логвиненка. Три грубі томи. 1300 сторінок. Видавництво Жупанського, Київ, 2010-2011 р. Зізнаюся, чекав від роману чогось зовсім иншого. Втім, так завсіди буває, позаяк дійсність ніколи не відповідає нашим уявленням про неї.
«Людина без властивостей», такими словами автор сконцентровано характеризує свого головного героя Ульріха, довкола якого все відбувається і ради розкриття душевної сутности якого і написано роман.
Ульріх, як я зрозумів з твору Музіля, це людина без виразних морально-етичних наставлень, яка все піддає сумнівам, проте, будучи вихована на певних суспільних цінностях, дотримується на суто зовнішньому рівні загальноприйнятих правил поведінки. Всі колізії, в тому числі і любовні, які пов’язані з десятками инших персонажів, так чи инакше слугують для увипуклення образу Ульріха. Для мене дивним (і вельми цікавим!!!) є те, що головний герой, який не має ні мети, ні чітких життєвих орієнтирів і який з цієї причини мав би стати забавкою власних, часто суперечливих емоцій зі всіма небезпечними наслідками цього, живе зовні цілком добропорядним життям і при тому не надто страждає від душевного дискомфорту.
Що ж тоді дає йому сили жити, в чому черпає він наснагу? На це питання Музіль так і не відповів. Вочевидь, тому, що смерть перешкодила дописати роман.
Цікаво, що багато хто з літературознавців вважає, що «Людина без властивостей» – це сатира на Австрійську імперію напередодні розпаду, і Ульріх такий собі символ цього – форма, що втратила зміст.
Може, і так, всі ці довжелезні і нудні «інтелектульні» розмови й дискусії між персонажами твору, особливо у вищих колах суспільства (напр., комічна своєю серйозністю затія з «паралельною акцією», покликаною віднайти істинну місію Австрії!) дають підстави так стверджувати.
Але хіба тільки ради цього Музіль написав свій роман, і хіба в цьому його художня потуга?!
Ні, звичайно. Цей текст притягує насамперед правдивими, на диво яскравими характерами персонажів, кожен з яких має власне лице. Взаємини між ними інтриґують, привертають увагу, захоплюють та викликають повну довіру, бо психологічно вельми переконливі. Саме завдяки емоціям, ілюзіям і вчинкам цих персонажів, які то тут, то там перетинаються з Ульріхом, стає зрозумілішим і його внутрішній світ, його душа. На жаль, далеко не повністю, бо, нагадую, письменник не встиг твір закінчити.
На завершення хочу дати пораду тим, хто зважиться читати цей безумовно великий твір австрійської і світової літератури. У ньому є певні підводні рифи, які можуть відбити у вас охоту до читання – це нестерпно довгі розмови і роздуми персонажів на далекі від живого життя теми, всякі судження і мудрування, пусті за своєю суттю. Не знаю, навіщо автор так переборщено довго, иноді на п’ять-шість сторінок розтягує суто умоглядні міркування своїх героїв. Так, наче він навмисне хоче, аби роман був важкочитабельний.
Тож безоглядно пропускайте все, що не стосується безпосередньо конкретних живих почуттів і вчинків дійових осіб роману. Адже саме в цих почуттях і вчинках вся його краса, і саме у них криється його екзистенційний смисл, який, на мою думку, полягає в спробі Музіля довести, що людина може доволі комфортно жити без будь-яких переконань, себто, безцільно.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.
Оригінал статті на НСПУ: Володимир Яворський-Волдмур. «Про життя без переконань»
Блог
Смачний трилер
ВІТАЮ!
Пропоную до вашої уваги уривок з нової глави ” Контракт на життя”:
— Стейсі кохає мене, хлопче, і ти з цим нічого не вдієш, — спльовує кров із рота чоловік, спокійно дивлячись на мене. Хоча ні — в очах
“Моя пантера з іншого світу” вже на сайті!♥️☺️
Новинка Моя пантера з іншого світу вже чекає на знайомство з читачами!)) Буду щаслива будь-якій підтримці! ❣️
Я вже хотів потягнутися за телефоном, щоб викликати чи то поліцію, чи то психіатрів, як раптом почалося
Пост-маніфест: чи можна творити, не читаючи?
Нещодавно я зіткнулася з цікавою думкою: мовляв, автор, який не читає класику “сотнями томів”, а надихається відеоіграми, візуалом чи наукою — це «хокеїст у футболі». Що такий підхід робить книгу поверхневою,
Картвельські дієвці культури засудили організаторів нацстенду у Парижі
Під час Паризького книжкового салону картвельські діячі культури розкритикували Дім письменників Сакартвело та міністерство культури, які організовують національний стенд, за те, що вон
Могилянка й Український ПЕН — серед лавреатів премії за зміцнення демократії
Національний університет «Києво-Могилянська академія» та PEN Ukraine стали одними з лавреатів премії Відкритого Суспільства, яка відзначає діячів та організації, що своїми діями змінюют
Перейти до блогуНові автори
Катерина Холод
Катерина Холод. Мешкає в м. Ірпінь. Пише твори для дорослих та дітей. Лауреатка IV премії «Смолоскипа» (2019, 2020). Переможниця конкурсів Open World (2020), «Тріада часу» (2019), «Смарагдові вітрила» (2021) та конкурсу ім. Герася Соколенка (2020). Фіналістка конкурсу «Як тебе не любити…» (спецвідзнака «Коронації слова») (2020). Фіналістка конкурсу ім. Григора Тютюнника (2020), «Золотої лози» (2020), «Шодуарівської […]
Мирослав ВірникВітаю! Я поет-початківець Мирослав Вірник з села Рахни Лісові на Вінниччині.
Анна Вітерець Кількість робіт: 6 Каріна Чернишова Кількість робіт: 10 Олександр Козинець
Олександр Козинець Український письменник, логопед, викладач, хорист. Народився 24 серпня 1988 року в м. Лубнах на Полтавщині. Живе та працює в м. Києві. Кандидат педагогічних наук, викладач кафедри логопедії та логопсихології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, логопед. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів» (2019) (чотири збірки, в яких разом 366 віршів на кожну пору року); літературних проектів […]
Ганна Плешивцева
Плешивцева Ганна, народилася 05/11/1993 (25 років)
Дар’я Загребельна Кількість робіт: 8 Олена Скуловатова
Скуловатова Олена мешкає в селі Путрівка, на Київщині. Автор дитячих та дорослих творів, публіцистики та понад шістдесяти наукових праць з психології. Переможниця I літературного конкурсу імені Івана Дубинця (2021), фіналістка першого всеукраїнського літературного конкурсу "#Рак_боятися_не_можна", в номінації "Проза" (2020), переможниця Літературного інтернет-конкурсу "Незвичне, невідоме, небувале", номінація "Проза" (2020). ФБ: elena.skulovatova Інстаграм: skulovatovaelena Ютюб: https://www.youtube.com/channel/UC1vJaDHmbiF5DJzODfyp8gw Особистий […]
Іван Бережний
Хочу почути критику на свої вірші.
Світлана Ткаченко
Народилась та живу в Києві. Спеціалізувалась у галузях монетарної політики, банківської справи, фондового ринку, економічної психології та фінансової поведінки. Зі світлими прагненнями і вкладаючи душу вивчаю світ і пишу тексти на професійну тематику, але справжнє натхнення отримую від створення вигаданих поетичних світів та історій, поділяючи спільні психологічні стани із моїми героями. Тепер працюю переважно над […]
Олена Рєпіна
Олена Рєпіна (народилася 7.11.1976 в смт Глибока Чернівецької області) – автор збірки поезій «Всміхнися, жінко», лауреат районної та обласної міжнародної премій ім. Ольги Кобилянської, член Національної спілки журналістів України. За освітою філолог, спеціальність «Українська мова та література». Понад 10 років віддала роботі зі студентами. За час своєї праці на педагогічній ниві спільно зі студентами та […]
Микола Істин
Микола Істин (1972 р.н.) – поет, прозаїк, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Автор численних поетичних публікацій в інтернет-виданнях, і в друкованій літературній періодиці. Презентував ряд самвидавчих збірок, зокрема: «Літературне відкриття» (книгарня «Є», м. Івано-Франківськ, 2013 р.), «Поезія некстмодернізму» (Форум видавців, Львів, 2014 р.). Електронні версії книг розміщені в бібліотеках «Java», «Libruk», «Чтиво», та інших. Оприлюднював свою […]
Юлія Демчина Кількість робіт: 1 Марина Жойа
Перекладачка, поетка, публіцистка. Пише вірші та казки кількома мовами. Співпрацює з великими українськими видавництвами як перекладачка. Фіналістка міжнародних літературних, перекладацьких конкурсів, як-от: лонг-ліст конкурсу НСПУ «Нова доба» (2020), лауреатка конкурсу перекладів чилійської поезії видавництва «Макондо» (2019) за переклади нобелівської лауреатки Ґабріели Містраль, Ніканора Парри та пісні Віолетти Парра; фіналістка Міжнародного конкурсу «Корнійчуковська премія» (2018) тощо. […]
Обиденна Марія
Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.