Вийшов фотоальбом із памʼятками українського архітектурного модерну
У видавництві Олександра Савчука вийшов альбом «Сад українського модерну. Українська стилістика в архітектурі першої половини ХХ ст.» авторства Андрія Власенка та Світлани Степанової.
Як передає Укрінформ, про це видавець повідомив у Фейсбуці.
Книжка, що вийшла накладом 500 примірників, стала результатом масштабного дослідження подружжя авторів, які мали на меті знайти й зібрати разом витвори українського архітектурного модерну, зокрема знищені чи перебудовані до невпізнання.
Книжка поділена на дві частини: у першій подана 101 пам’ятка з анотацією та декількома фото, а в другій — каталог за областями, із зазначенням адреси, архітектора і фото споруди. Загалом в альбомі йдеться про 5837 об’єктів, левова доля яких — будівлі.
Як повідомляє Читомо, за словами Савчука, є стереотип, що, щоб цікавитися архітектурою, треба бути архітектором; щоб слухати музику — треба закінчити музичну школу.
“Ця книжка — спроба зруйнувати ці стереотипи. Специфічні видання – це, скажімо, ДСТУ для металознавців, в якому перелічені марки металів. А це більше 500 пам’яток, що розташовані на вулиці в доступі. Просто ми тільки зараз починаємо більше звертатись до української національної архітектури», — зауважив Савчук.
90% знімків, використаних у книжці, — результат численних експедицій авторів. Решта 10% від усіх знімків належать понад 30 фотографам.
Альбом є продовженням книжок, присвячених видатним феноменам української культури.
«Ми потребуємо нових науковців, дослідників, авторів, які будуть нас критикувати, уточнювати, писати більше статті про конкретні пам’ятки. Про це можете писати ви, дорогий читачу, про це можуть писати десятки інших дослідників», — запрошує автор до діалогу.
Формат видання — 260х280 мм, крейдований папір, тверда оправа із тканим матеріалом Cialinen, сорочкою та тисненням червоною матовою фольгою. В альбомі 400 сторінок, а його вага — більше 2 кілограмів.
Український архітектурний модерн — національний напрям в архітектурі України першої половини ХХ ст., що увібрав у себе модерну, народну та барокову архітектуру.
Олександр Савчук — харківський видавець, засновник видавництва Олександра Савчука, що спеціалізується на культурологічній літературі, співзасновник «Літературної резиденції “Слово”», кандидат філософських наук. У 2023 році отримав Спеціальну відзнаку Франкфуртського книжкового ярмарку в межах премії Читомо.
У видавництві Олександра Савчука у 2021 році вийшла книжка, присвячена українській дерев’яній сакральній архітектурі. Зараз у видавництві готують до видання фронтові щоденники доброволиці «Карпатської Січі» — німкені Савіти Діани Ваґнер, яка загинула на фронті на початку 2024 року.
Як повідомляв Укрінформ, у польському Кракові відбудеться виставка та презентація мальопису “Тоді йшов сніг” української художниці Лізи Мартін.
Оригінал статті на НСПУ: Вийшов фотоальбом із памʼятками українського архітектурного модерну
Блог
нежданчик, або повернення Кішечки
Напевно в житті кожного автора бувають ці дні. Коли ти йдеш і стряхуєш пилюку зі своїх старих робіт, і неважливо, що в роботі є поточні. Просто так захотілося. Просто душа просить подивитися на себе, як на автора, з ширшої перспективи,
Суспільне та «Репортери без кордонів» посилять співпрацю для захисту журналістів
Суспільне Мовлення та міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) домовилися про посилення співпраці у сфері безпеки журналістів — передусім тих, хто працює на прифронтових те
У Рівному назвуть вулицю на честь Максима Кривцова
У Рівному одну з нових вулиць назвуть іменем Максима Кривцова — Героя України, поета, фотографа та військовослужбовця. Відповідне рішення депутати міської ради ухвалили під час сесії.
Оприлюднили перше дослідження стану професійної етики в українському дизайні
Ініціатива Design for Ukraine презентувала аналітичний звіт «Дизайн + Етика. Дослідження стану професійної етики в українському дизайні». Про це Читомо повідомили автори дослідження.
Ц
Книгарня «Моя книжкова полиця» на Театральній у Києві, яка тиждень тому зазнала масштабних збитків через прорив труби опалення, оголосила про перевідкриття. Про це команда книгарні пові
Перейти до блогуНові автори
Ірина Каспрук
Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/
Світлана Спасиба Кількість робіт: 1 Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Роксолана Жаркова
Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]
Ірина Марцинюк Кількість робіт: 3 Оля Радіонова
Молода авторка з містечка солі і поетів – Дрогобича. Філолог за освітою, ведуча за родом занять, письменниця за покликанням. Зараз, надихаючись новим статусом мами, готує до друку другу книгу – про материнство.
Марія Тяжкун
Мене звати Тяжкун Марія. Прагну почути думку сучасних письменників.
Микола Істин
Микола Істин (1972 р.н.) – поет, прозаїк, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Автор численних поетичних публікацій в інтернет-виданнях, і в друкованій літературній періодиці. Презентував ряд самвидавчих збірок, зокрема: «Літературне відкриття» (книгарня «Є», м. Івано-Франківськ, 2013 р.), «Поезія некстмодернізму» (Форум видавців, Львів, 2014 р.). Електронні версії книг розміщені в бібліотеках «Java», «Libruk», «Чтиво», та інших. Оприлюднював свою […]
Микита РижихПереможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.
Анатолій Хільченко
Анатолій Хільченко. Народився на Полтавщині 1979 року. Навчався у Київській духовній семінарії та академії. Працював у релігійних та навколоцерковних громадських організаціях. Священник Української Православної Церкви. Сторінка у мережі ФБ: https://www.facebook.com/presviter.anatoly/ Ютуб-канал: https://www.youtube.com/channel/UCaAjutYWJOdPdHaNCJU28ng Група “Інститут прикладної теології”
Камелія Кількість робіт: 8 Олена Рєпіна
Олена Рєпіна (народилася 7.11.1976 в смт Глибока Чернівецької області) – автор збірки поезій «Всміхнися, жінко», лауреат районної та обласної міжнародної премій ім. Ольги Кобилянської, член Національної спілки журналістів України. За освітою філолог, спеціальність «Українська мова та література». Понад 10 років віддала роботі зі студентами. За час своєї праці на педагогічній ниві спільно зі студентами та […]
Анна Фадєєва
https://www.facebook.com/fadeevanna
Софія Заяць
Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]
Юлія Бережко-Камінська
Народилася 29 травня 1982 р. на Херсонщині (с. Чорнобаївка Білозерського району). Журналіст, редактор друкованих видань. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка (Інститут журналістики). Автор понад 500 журналістських і літературних публікацій у регіональній і всеукраїнській пресі. Друкувалася в журналах і газетах: «Дніпро», «Україна», «Золота пектораль», «Полисадник», «Жінка», «Крила», «Одноклассник», «Летопись Причорноморья», «Отражение», «Медиа Експерт», «Алые паруса», «Літературна Україна», «Українська […]
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.