Ваша думка дуже потрібна і важлива!❣️❤️❣️

Ваша думка дуже потрібна і важлива!❣️❤️❣️

Події нарешті дісталися найгарячішої сцени…❣️❤️❣️

Але – не можна! Тому що книга заявлена на конкурс, а там цензура 18+…

Допоможіть мені визначитися: цей епізод — це вже 18+ чи мені все ж таки вдалося пройти поміж краплинками?

Кожна ваша думка дуже важлива для мене!

 

Зовсім не соромлячись своєї наготи, він лежав, схрестивши ноги, і дивився в обличчя Відьми, що наближалася до нього.

Хранителька впритул підійшла до ложа і відвела руки від грудей. У її правій долоні блиснув зеленим склом флакон із зіллям.

— Відкрий рот, — наказала вона спокійно, але твердо.

Заперечувати було безглуздо, до того ж досі всі її зілля, по суті, приносили Анарею лише користь. Може, зараз Хранителька вирішила додати своєму бранцеві сміливості чи сил?

Архонт розкрив рот, приймаючи в себе тягучу, з різким запахом рідину. Смак був незвичний для зілля, трохи солодкуватий. Анарей зробив великий ковток і відкинувся на траву, прислухаючись до своїх відчуттів в очікуванні припливу енергії.

Та де там. Не минуло й хвилини, як його тіло майже  повністю паралізувало. Анарей не здатен був поворухнути навіть мізинцем чи повернути голову. Лише очі залишалися рухливими, а ще звуки та запахи не втратили своєї гостроти.

Анарей спантеличено втупився у Відьму. Для чого його знерухомлювати, якщо зараз від нього, навпаки, очікувалася певна активність?

І раптом він відчув Це… Той його орган, який сьогодні мав послужити планам Хранительки, прийшов у повну бойову готовність, готовий до будь-яких завдань.

Відьма зміряла поглядом предмет, що її цікавив, потім уважно подивилася на сонце, яке вже майже зайшло, і впевнено зійшла на зелене ложе. Трохи піднявши поділ сукні, вона перекинула праву ногу через Анарея і повільно опустилася на нього, дивлячись у темніюче небо і щось беззвучно шепочучи самими губами.

Анарей відчув тепло, тісноту і вологість. Що й казати, це могло бути навіть приємно, якби він не був зараз знерухомленою безсловесною колодою.

За своє життя колишній Архонт жодного разу не брав жінок силою. Не тільки тому, що високий вродливий чоловік завжди подобався дівчатам, і вони тільки раді були розділити з ним ложе. Але й тому, що його виховували в повазі до жінки як до слабшої істоти та майбутньої матері.

Тепер, лежачи без руху на зеленому ложі, Анарей почувався використаною річчю, а не партнером для Відьми. Вона, як завжди, бере своє, так, як їй хочеться і як їй зручно. А він, дурень, ще казав, що як чоловік не зможе цього зробити. Та з таким зіллям зможе навіть пень. Щоправда, мужність у цьому процесі практично відсутня…

Відьма ритмічно рухалася зверху вниз, не відриваючи очей від неба і продовжуючи ворушити губами. Поступово темп її рухів прискорювався, і в міру цього прискорення Анарей спочатку почув тихий шепіт, який поступово перейшов чи то в спів, чи то в молитву, красиву і заворожливу. Слів він розібрати не міг, але й сам не помітив, як низькі гортанні звуки занурили його в транс, змішавши дійсність із видінням.

Анарею примарився вільний степ із поцілованою сонцем травою, і табун диких коней, що нісся, здіймаючи за собою клуби пилу. Двоє коней, що скакали попереду інших, несли на своїх неосідланих спинах вершників: чорнокосу красуню і його самого, Анарея. Вони посміхалися і на скаку тягнули одне до одного руки, сплітаючи пальці.

Пісня відьми ставала дедалі голоснішою, а рухи прискорилися до максимуму. Нарешті вона завмерла, опустившись, коли відчула всередині себе вологу гарячу пульсацію. В Анарея повітря перестало потрапляти в легені, такої сили хвиля задоволення пронизала все його нерухоме тіло. На коротку мить йому заклало вуха, а коли звуки почали повертатися, разом із ними поступово повернулася і чутливість усього тіла…

 

Нова глава ТУТ:

Читати історію спочатку ТУТ:

Оригінал статті на Букнет: Ваша думка дуже потрібна і важлива!❣️❤️❣️

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Тіні майбутнього

Новий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо

“В пошуках Світла та Тіні”

А

Викрадення.

Дверцята відчинили  з оглушливим тріском, ніби їх зламали голими руками сповненими люті.

У чорному прорізі постав він.

Високий. Широкоплечий. Плащ — важкий, чорний, наче витканий із самої ночі, колихався повільно,

Сестринська турбота чи допитливість? ☺️

Усім затишного та спокійного вечора п’ятниці ⛅

У книзі “По сусідству з Грозою”⚡ вийшло оновлення, де з’явилися кілька нових персонажів: Антошка і Ніка ☺️ 

   …тільки ми лишилися вдвох, у мою

Фіктивна дружина мільярдера — оновлено!

Вітаю!

І тобі Емілі та Еріка — оновлення!

✨✨✨

Я просиділа, напевно, хвилин п’ять, як чую жалібне нявкання кота. І воно наближається. Не хочу вірити, що в цьому будинку живе кіт. Але раптом з-за меблів виходить великий

Тіні майбутнього

Новий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо

“В пошуках Світла та Тіні”

А

Перейти до блогу

Нові автори

Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Лариса Вагилевич

Лариса Вагилевич, 35 років. Поетка, журналістка, організатор літературно-мистецьких заходів, керівник гуртка літературної майстерності та журналістики Надвірнянського РЦДТНПВМ, раніше – учасниця літературного об’єднання “Натхнення” (м. Івано-Франківськ). За фахом менеджер зі стратегічного розвитку регіону у сфері культури, автор книги відчуттів “Лакмус” (2009р.)

Анна Щербак

Щербак Анна Олександрівна – письменниця, організаторка літературних заходів. Народилася 15.06.1993 у м. Харкові. Закінчила хімічний факультет Харківського Національного університету імені В. Н. Каразіна. Спробувала себе на посадах: співробітника університету, журналіста (кореспондент), старшого викладача дисципліни «Педагогіка», помічника керівника приватного підприємства. Має наукові публікації з педагогіки. Член Національної спілки журналістів України (з 2015р.). Нині працює за фахом […]

Мирослав Вірник

Вітаю! Я поет-початківець Мирослав Вірник з села Рахни Лісові на Вінниччині.

Даніела Тороній

…дихаю творчістю і відчуваю смак книг

Владимир Слободян Кількість робіт: 3 Сергій Волошин Кількість робіт: 3 Соломія Мардарович Кількість робіт: 5 Юлія Демчина Кількість робіт: 1 Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Оля Радіонова

Молода авторка з містечка солі і поетів – Дрогобича. Філолог за освітою, ведуча за родом занять, письменниця за покликанням. Зараз, надихаючись новим статусом мами, готує до друку другу книгу – про материнство.

Іванна Стеф’юк

Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]

Каріна Чернишова Кількість робіт: 10 Ірина Вальянос

Доброго дня. Мене звати Ірина і я пишу про війну, про повернення з війни мого чоловіка, про його адаптацію, про свою роль в цьому процесі і про свої емоції.

Ірина Малишева Кількість робіт: 4 Перейти до "Нові автори"