Знижка 20% на зворушливу історію

Знижка 20% на зворушливу історію

Вітаю, любі читачки і читачі!

 

Сьогодні діє знижка на мій роман «Її чужий, її рідний»! 55 грн замість 69 грн! Скористайтеся вигідною нагодою придбати!

 

 

Уривок:

 

— Познайомимось? Мене звати Остап.

— Я Софійка.

— Дуже приємно, Софійко. Мені тридцять років. А тобі скільки?

Він міг думати лише про одне, і запитання вилетіло саме собою.

— Мені сім буде… скоро.

— Скоро?

Дівчинка кивнула, але натомість, аби що-небудь сказати, відповіла її мама:

— Сімнадцятого квітня.

Мирося підійшла ближче до них, тупцяла на місці і дивилася на Остапа так, як дивиться людина, що глибоко провинилась.

А він взагалі не міг підняти на неї очей. Осмислював почуте і намагався дихати.

За якихось кілька тижнів, сімнадцятого квітня виповниться сім років її донечці.

Його донечці.

Не треба було бути математиком і вміти робити складні розрахунки, щоб порахувати, що з липня до квітня — дев’ять місяців. У липні виповниться вісім років від того випадку, отже…

Дихати. Головне, дихати.

Він був її першим, і якщо після нього за кілька днів не стрибнула в ліжко до іншого… Навряд чи. Навряд чи вона взагалі скоро змогла дивитися на хлопців.

Ці думки пронеслися в його голові в одну мить, доки роздивлявся Софійку. Вона була маленькою копією Миросі — ті ж прозорі очі, ті ж маленькі губки і акуратний носик, таке саме гостре підборіддя, хіба що щічки кругліші. І волосся рудувате, майже таке, як у його мами.

Боже. Боже. Остапові хотілося рвати волосся на голові, кричати й метати. Чому він такий ідіот? Чому навіть не подумав про дитину?

Дитину, яка зараз стояла і, чомусь, наляканими очима глипала на нього. І про її маму, яка белькотіла:

— Остапе, я все вам поясню…

— Ходімо в мій кабінет, — він підвівся, не зводячи погляду з дівчинки. Спробував усміхнутись і підморгнув: — Софійко, зачекаєш нас тут? Там на столику під вікном є печиво, воно чекало на тебе.

Софійка кивнула і спробувала усміхнутись у відповідь. Маленькі губки вигнулися несміливо, але оченята дивилися вже без остраху. Як же схожа, як же схожа на Миросю!..

Остап забрав теку і влетів у свій кабінет. Не відчинив двері перед Миросею, як робив завжди, а зайшов першим. Вона ступила слідом, тихенько зачишивши двері за собою.

Остапова тека ляснула по столу, і Мирося смикнулась. Сам він відвернувся до вікна, стояв, сперши руки в боки. Злився на себе і боявся зірватись на ній.

— Чому ти не сказала, що маєш дитину?

 

ЧИТАЙТЕ КНИГУ ТУТ

 

А також читайте книгу «Родина до понеділка» у процесі тут:

 

***

 

Більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.

 

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

 

Уривки з романів, можливість зворотного зв’язку — на моїй сторінці в фейсбуці.

Оригінал статті на Букнет: Знижка 20% на зворушливу історію

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Смачний трилер

ВІТАЮ!

Пропоную до вашої уваги уривок з нової глави ” Контракт на життя”:

— Стейсі кохає мене, хлопче, і ти з цим нічого не вдієш, — спльовує кров із рота чоловік, спокійно дивлячись на мене. Хоча ні — в очах

“Моя пантера з іншого світу” вже на сайті!♥️☺️

Новинка Моя пантера з іншого світу вже чекає на знайомство з читачами!)) Буду щаслива будь-якій підтримці! ❣️
 

Я вже хотів потягнутися за телефоном, щоб викликати чи то поліцію, чи то психіатрів, як раптом почалося

Пост-маніфест: чи можна творити, не читаючи?

Нещодавно я зіткнулася з цікавою думкою: мовляв, автор, який не читає класику “сотнями томів”, а надихається відеоіграми, візуалом чи наукою — це «хокеїст у футболі». Що такий підхід робить книгу поверхневою,

Картвельські дієвці культури засудили організаторів нацстенду у Парижі

Під час Паризького книжкового салону картвельські діячі культури розкритикували Дім письменників Сакартвело та міністерство культури, які організовують національний стенд, за те, що вон

Могилянка й Український ПЕН — серед лавреатів премії за зміцнення демократії

Національний університет «Києво-Могилянська академія» та PEN Ukraine стали одними з лавреатів премії Відкритого Суспільства, яка відзначає діячів та організації, що своїми діями змінюют

Перейти до блогу

Нові автори

Mary Anna Кількість робіт: 8 Марія Тяжкун

Мене звати Тяжкун Марія. Прагну почути думку сучасних письменників.

Прохоренко Вікторія Василівна (Helis)

букнет аккаунт сторінка у фейсбуку сурджбук аккаунт

Анна Вітерець Кількість робіт: 6 Марія Яновська

Родом із Прикарпаття (селище Ланчин Надвірнянського району), 09.02.1959 р.н. Працювала у сфері транспорту, сільського господарства, та на державній службі. Освіта вища.1977-1982р.р. навчалась в Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича. Вірші пише з дитинства. Автор 6 поетичних збірок: «Квіти любові»,«Не забувай», «Голос голубки», «Стежина до щастя», «Мереживо долі», «Намисто мрій» та збірки віршів для дітей «Подарунок […]

Кропивницька Наталя

Мене звати Наталя Кропивницька. Проживаю у маленькому, але історичному, містечку на Вінниччині. Маю вищу інженерно-технічну освіту. Вірші завжди були частинкою моєї творчої сторони, якою хочу поділитися з іншими і почути конструктивну критику.

Єлизавета Самчук Кількість робіт: 8 Дороті Клаус Кількість робіт: 8 Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Світлана Ткаченко

Народилась та живу в Києві. Спеціалізувалась у галузях монетарної політики, банківської справи, фондового ринку, економічної психології та фінансової поведінки. Зі світлими прагненнями і вкладаючи душу вивчаю світ і пишу тексти на професійну тематику, але справжнє натхнення отримую від створення вигаданих поетичних світів та історій, поділяючи спільні психологічні стани із моїми героями. Тепер працюю переважно над […]

Марічка Вірт Кількість робіт: 1 Юлія Демчина Кількість робіт: 1 Ірина Вальянос

Доброго дня. Мене звати Ірина і я пишу про війну, про повернення з війни мого чоловіка, про його адаптацію, про свою роль в цьому процесі і про свої емоції.

Tadeй Кількість робіт: 8 Вікторія Давиденко

Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]

Перейти до "Нові автори"