У Чернігівському музеї знайшли рідкісні екранізації творів Коцюбинського

У Чернігівському музеї знайшли рідкісні екранізації творів Коцюбинського

Фахівці Довженко-Центру виявили у фондах Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського 4 рідкісні українськомовні фільмокопії екранізацій творів письменника 1950-х років. Про це повідомили на фейсбук-сторінці центру.

Знайшли записи головна зберігачка фондів музею Катерина Федько та кінознавець Довженко-Центру Олег Оліфер. Серед виявлених матеріалів:

  • 35-мм фільмокопії, Одеська кіностудія:
    • «Пе-коптьор (На піч)» (1956, реж. Володимир Карасьов);
    • «Коні не винні» (1956, реж. Станіслав Комар).
  • 16-мм фільмокопії, кіностудія ім. Довженка:
    • «Кривавий світанок» (1956, реж. Олексій Швачко);
    • «Дорогою ціною» (1957, реж. Марк Донськой).

 

 

Довженко-Центр наголошує, що більшість українськомовних варіантів фільмів 1950–1960-х років на сьогодні вважається втраченою, тому чернігівська знахідка — «рідкість і велика удача».

 

Загалом у колекції музею-заповідника зберігається близько трьох десятків художніх і документальних фільмів, знятих за творами Коцюбинського або присвячених його життю та садибі, зазначають на фейсбук-сторінці музею. Свого часу їх демонстрували на музейних заходах і тематичних кінопоказах.

 

Після дослідження стану плівок фільми оцифрує кінолабораторія Довженко-Центру та вони стануть доступними широкому колу поціновувачів українського кіно.

 

Нагадаємо, у серпні 2022 року Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру — де-юре передавши всі фільми з  колекції та майно центру Державній установі «Науковий центр кінематографії України», що де-факто означало ліквідацію кіноархіву. Проти виступили Мистецький арсенал, Український ПЕН, Український інститут, Польська кіноакадемія та інші інституції. Петиція про скасування реорганізації набрала необхідну кількість підписів.

 

У жовтні 2022-го з’ясувалося, що Фонд держмайна готував до приватизації дві будівлі Довженко-Центру — нежитлові приміщення площею 3137 і 5927 кв. метрів — попри протести культурної спільноти. 

 

У листопаді 2022-го Олену Гончарук відсторонили від виконання обов’язків в.о. генеральної директорки Довженко-Центру. Держкіно пояснило рішення тим, що центр фактично не виконує статутної діяльності, натомість здає 90% державних приміщень в оренду. Вже у лютому 2023 року Олена Гончарук виграла конкурс на посаду генерального директора Довженко-Центру і повернулася до керівництва установою.

 

У листопаді 2024 року Касаційний господарський суд підтвердив рішення апеляційного суду, згідно з яким Довженко-Центр не має права оскаржувати рішення щодо своєї реорганізації. «Виходить, що в жодному суді та в жодній інстанції Довженко-Центр не має права захищатися від знищення», — відреагували в установі. 

 

У серпні 2025 року тодішня перша заступниця міністра культури Галина Григоренко заявила в коментарі «Інтерфакс-Україна», що реорганізація наразі призупинена.

 

 

Зображення: фейсбук-сторінка Центру

Оригінал статті на Suspilne: У Чернігівському музеї знайшли рідкісні екранізації творів Коцюбинського

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Критика і кому вона тре?

Ось я тут побачила декілька вумних блогів про критику, про те, що є автори які її не сприймають, що хочуть чути лише хороше ( ну так, хто ж не хоче?). І там був коментар однієї авторки( ім’я не скажу). Але панянка дуже висловлювалася

Правда про парі

Всім привіт. Сьогодні вийде нова глава книги “Моя вболівальниця”, де розкриється вся правда про парі та стосунки Павла та Ясі. 

Фрагмент глави:

— Давай краще працювати, — я різко дістала книги, намагаючись

Скільки людей і об’єктів культури знищила рф за 4 роки повномасштабного вторгнення

За 12 довгих років війни Україна зазнала непоправних втрат: сотні тисяч зруйнованих і передчасно відібраних людських життів, випалена земля, сотні окупованих міст і містечок. І водночас

Які українські видавництва найчастіше гуглять у Вікіпедії

У 2025 році статті про українські видавництва у Вікіпедії переглянули тисячі разів, а лідером за інтересом користувачів став «Клуб Сімейного Дозвілля». Про це свідчать дані, які зібрала

Міжнародна Букерівська премія оголосила довгий список-2026

Журі Міжнародної Букерівської премії оголосило довгий список книжок, що претендують на нагороду у 2026 році. Його опублікували на офіційному сайті The Booker Prizes.
До переліку традиці

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Шклянка

Я Ірина Шклянка, поет – початківець. Очікую конструктивну критику та розуміння.

Іванна Стеф’юк

Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]

Наталія Писаренко

За освітою я економіст- фінансист, за покликанням душі – поет і казкарка. Вірші почала писати зі школи та непереборна потреба висловити свої відчуття через поетичні образи виникла близько останніх сіми років, пишу двома мовами – російською і українською, які обидві є рідними для мене. Поезія для мене це неповторний світ краси, а краса природи і […]

Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Прохоренко Вікторія Василівна (Helis)

букнет аккаунт сторінка у фейсбуку сурджбук аккаунт

Марія Тяжкун

Мене звати Тяжкун Марія. Прагну почути думку сучасних письменників.

Ольгерд Педруччо Кількість робіт: 3 Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Олександр Козинець

Олександр Козинець Український письменник, логопед, викладач, хорист. Народився 24 серпня 1988 року в м. Лубнах на Полтавщині. Живе та працює в м. Києві. Кандидат педагогічних наук, викладач кафедри логопедії та логопсихології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, логопед. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів» (2019) (чотири збірки, в яких разом 366 віршів на кожну пору року); літературних проектів […]

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Даніела Тороній

…дихаю творчістю і відчуваю смак книг

Чиж Аліна Кількість робіт: 4 Перейти до "Нові автори"