Критика і кому вона тре?

Ось я тут побачила декілька вумних блогів про критику, про те, що є автори які її не сприймають, що хочуть чути лише хороше ( ну так, хто ж не хоче?). І там був коментар однієї авторки( ім’я не скажу). Але панянка дуже висловлювалася за цю саму критику. Обома руками і ногами. Писала, що от ж такі погані авторки і автори , що не сприймають її. До речі за цю панянку я чула від багатьох авторок, І от я думаю зайду подивлюся , що ця панянка пише. Кількість лайків, і переглядів для мене не показник. Тому я одразу до тексту. І одразу ж – О Господи. Кров з очей. 

В першому ж речені авторка пише вік героя цифрами. Для мене це такий ред флаг. Бо це ж треба бути такою ледачою.  Але добре, най буде. І в тому розділі який не дуже великий, стільки помилок, що це жах. Русизми, відсутність ком, повтори, погано побудовані речення. 

І ось ця панянка ще когось критикує?

Так ось раніше чим когось критикувати навчіться критикувати себе. Ми всі недосконалі. Всі робимо помилки. 

Психологічна підтримка

Письменництво — це марафон, а не забіг на виживання.

Щоб створювати нові світи, потрібен міцний фундамент. Відновіть свій емоційний ресурс та знайдіть нові опори в особистій терапії.

Відновити сили →