Давайте просто здамося росіянам

Давайте просто здамося росіянам

  Давайте просто здамося росіянам.

Саме це я чую в кожному “я не політична людина” але я розмовляю, пишу і думаю російською, маю на це право. І буду “прєвозносіть на публіку російскоє творчєство, потому что могу і мнє нікто нє запрєтіт”. І взагалі – до чого тут мова? Мова не має значення. 
Може сказати так будь-яка людина і одразу показати себе найдурнішою істотою на землі. 
Отже, що таке мова? Мова – це код нації. Давайте поглянемо на білорусів. Їх мова поступово була замінена на російську так само, як і вони поступово підкорилися росії і опинилися під її гнітом. Такий самий сценарій чекав і нас в 2022 році. Бо хочете ви того чи ні, а все почалося саме з мови.
Ви думаєте, що даремно росіяни почали нам насаджувати ще з далеких нульвох(як не раніше) рос.літературу, музику, рос.серіали про найкращу армію світу, про те, що бути росіянином, своїм в дошку пацаном – це стиль, тренд, бренд та інша бридня? Звісно, ні. Вони підготовували ґрунт: посіяли зернинки рос.мови, яка за десятки років пускала і пускала коріння, аж поки з неї не виросли молоді люди – українці, переконані, що все рос.лайно – це суперкруто! А все українське – це галіме село(вибачте за сленг). А рос.література – вєлікая русская літєратура. Знаєте, якщо багато років підряд пити брудну смердючу воду, то ви до неї звикнете і скажете, що це цілком придатна для пиття вода! А дехто навіть скаже, що це найсмачніша в його житті вода(ну, правильно, він же іншої не куштував).
 
Якщо ви адекватна, освічена людина, яка хоча б раз читала історію України і знає, скільки століть українців через мову пригноблювали, катували, вбивали, висилали на заслання, скільки українських письменників було закатовано за те, що вони мали нахабство писати своєю рідною мовою твори чи навіть висловлюватися! Розстріляне відродження нікому нічого не говорить? Чи прізвище Стуса, який помер у в’язниці, тому що носії російської мови не надали йому відовідного лікування. Мого улюбленого Симоненка, якого побили до смерті за його “незручні” висловлювання і творчість. Зеров, Хвильовий, Підмогильний, Куліш, Драй-Хмара, Плужник. В той час, коли російські поети і письменники упивалися алкоголем і жили на широку ногу – українських вбивали за будь-яке криве слово, сказане проти влади! Але попри те українська культура вистояла і  продовжувала розвиватися!
Та банально загугліть скільки разів українська мова переслідувалас?! Це найбільш переслідувана мова за всю історію! 134 рази. Подумати тільки! Українську мову забороняли 134 рази! Протягом 400 років!
А знаєте, яка мова НІКОЛИ не заборонялася на державному рівні? Правильно – російська! 
Людям, які живуть у своїй ілюзорній бульбашці і вірять у братерство народів – мені вас шкода. Тому що це означає лише одне – ви невігласи, які ніколи не брали до рук книгу з історії країни, в якій живете. І, на жаль, якщо такі люди і надалі продовжуватимуть казати, що немає різниці, якою мовою говорити – значить на цій війні нічого не закінчиться. Буде ще одна, а за нею ще і ще і будуть забрані мільйони життів ні в чому не повинних українців. Тому моя думка така – поки ми чітко не відмовимося від усього російського, поки ми не зрозуміємо, що росіяни нам не друзі, а їхня культура і мова – це інструмент пропаганди і отруєння нашої свідомості – до тих пір триватимуть війни, до тих під українську мову заборонятимуть ще не один раз, як заборонятимуть і українську культуру, книги українською мовою спалюватимуть, а українських військових, письменників, журналістів і будь-яких діячів української культури катуватимуть та вбиватимуть. 
Але рос.мові має гарантуватися вільний розвиток і використання, – зазначено в Конституції України. Її ж ніколи не утискали, то з якого дива мають зараз утискати, правильно?
Остання непрохана порада. Подивіться документальний фільм “Соловей співає” – це замість тисячі слів. 
Мова поза політикою. Мабуть саме так думають росіяни, коли запускають ракети на українські театри, книговидавництва, коли спалюють українськи книги і забороняють українську на окупованих українських територіях. Адже знищення, заборона української мови і насадження замість неї російською – це ж точно аполітично!

Підсумовоючи це все я хочу зазначити, що особисто я(і це лише моя думка і я ні в якому разі не закликаю до неї дослухатися!) не змогла би говорити мовою окупантів, які:
– 4 століття поневолювали, знущалися, пригноблювали, репресували, вбивали українців за те, що вони висловлювалися українською;
– забороняли українську мову та культуру і жодного разу не розкаялися і не вибачилися! 
Рос.мова в мене асоціюється лише з убивствами і жорстокістю. В мене все. Можете казати, що я не права і що поводжуся не толерантно. І можливо ви будете праві. Але це особисто ваша думка.
 

Оригінал статті на Букнет: Давайте просто здамося росіянам

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Гурт «Очеретяний кіт» випустив пісню на вірш Валерія Пузіка

У межах мистецького проєкту «Збиті рими» відбулася прем’єра пісні «Перекотиполе», яку гурт «Очеретяний кіт» створив на вірш військовослужбовця ЗСУ, письменника, режисера й художника Ва

У Нігерії авторки еротичних романів через релігійну цензуру продають книжки у WhatsApp

У північній Нігерії авторки еротичних і любовних романів мовою хауса дедалі частіше публікують свої тексти у закритих жіночих WhatsApp-групах, щоб уникати контролю релігійних цензорів,

Давайте просто здамося росіянам

Давайте просто здамося росіянам.

Саме це я чую в кожному “я не політична людина” але я розмовляю, пишу і думаю російською, маю на це право. І буду “прєвозносіть на публіку російскоє творчєство, потому что могу

Смачний трилер

ВІТАЮ!

Пропоную до вашої уваги уривок з нової глави ” Контракт на життя”:

— Стейсі кохає мене, хлопче, і ти з цим нічого не вдієш, — спльовує кров із рота чоловік, спокійно дивлячись на мене. Хоча ні — в очах

“Моя пантера з іншого світу” вже на сайті!♥️☺️

Новинка Моя пантера з іншого світу вже чекає на знайомство з читачами!)) Буду щаслива будь-якій підтримці! ❣️
 

Я вже хотів потягнутися за телефоном, щоб викликати чи то поліцію, чи то психіатрів, як раптом почалося

Перейти до блогу

Нові автори

Галина Британ

Галина Британ (Вітів) народилася 12.11.1982 року в селі Стрілки Старо-Самбірського району Львівської області. В 1999 році закінчила Стрілківську серед-ню школу. В цьому ж році вступила в самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака, закінчила коледж в 2003 році, отримавши спеціальність – вчитель молодших класів та іноземної мови. Навчалася в тернопільському педагогічному університеті імені В. Гнатюка. Працювала […]

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Катерина Литвиненко

Всім привіт. Нещодавно випустила свою першу збірку віршів “Каменный город”. Підтримка рідних та друзів змотивувала мене йти далі. Тепер дуже хочеться споглянути, як сприймуть мої вірші зовсім незнайомі мені люди.

Марина Жойа

Перекладачка, поетка, публіцистка. Пише вірші та казки кількома мовами. Співпрацює з великими українськими видавництвами як перекладачка. Фіналістка міжнародних літературних, перекладацьких конкурсів, як-от: лонг-ліст конкурсу НСПУ «Нова доба» (2020), лауреатка конкурсу перекладів чилійської поезії видавництва «Макондо» (2019) за переклади нобелівської лауреатки Ґабріели Містраль, Ніканора Парри та пісні Віолетти Парра; фіналістка Міжнародного конкурсу «Корнійчуковська премія» (2018) тощо. […]

Оксана Винник Кількість робіт: 5 Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Еліна Свенцицька

Поет, письменник, літературознавець. Закінчила філологічний факультет Донецького національного університету. Жила до останнього часу в Донецьку, з серпня 2014 р. – в Києві. Пише прозу російською мовою, вірші – українською. Автор 8 книжок: «З життя людей» (проза й вірші), «Пустельні риби» (вірші), «Вибачте мене» (проза), «Білий лікар» (вірші), «Проза життя» (проза), «Триада раю. Проза життя» (проза), […]

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Mary Anna Кількість робіт: 8 Віра Балацька-Гузієнко

Балацька (Гузієнко) Віра з Гостомеля, Київської області. Закінчила «Літературну творчість» Інституту філології при КНУ імені Тараса Шевченка. Пише оповідання (і вже має першу збірочку оповідань для діток “Пашка і Сашка, або Шкідники на засланні”), а також вірші. Майже щоденно викладає свої нові поезії на авторській сторінці у Фейсбуці: Мої вірші для всіх. Балацька-Гузієнко Віра В […]

Жанна Хома

Жанна Василівна Хома – молода мама, вчителька, письменниця! Народилась Жанна Хома у місті Мукачеві 3 травня 1991 року. У 2008 році закінчила Мукачівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №20 ім. О.Духновича. В Ужгородському національному університеті здобула дві вищі освіти: філологічну та юридичну. Кілька років жила і працювала в США, куди потрапила за студентською програмою вивчення іноземної […]

Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Ruslan Barkalov Кількість робіт: 7 Олександр Козинець

Олександр Козинець Український письменник, логопед, викладач, хорист. Народився 24 серпня 1988 року в м. Лубнах на Полтавщині. Живе та працює в м. Києві. Кандидат педагогічних наук, викладач кафедри логопедії та логопсихології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, логопед. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів» (2019) (чотири збірки, в яких разом 366 віршів на кожну пору року); літературних проектів […]

Перейти до "Нові автори"