У двох інститутах НАН України — різні погляди на чинний правопис
Директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк вважає український правопис у редакції 2019 року легітимним, а директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко — «фальшивим». Про це установи повідомили у відповідях на інформаційні запити Читомо.
Як зазначив Богдан Ажнюк, нову редакцію українського правопису розробила й затвердила правописна комісія, склад якої визначив Кабінет Міністрів України у постанові від 19 лютого 2002 р. № 198 «Про Українську національну комісію з питань правопису». Згідно з постановою, серед членів комісії були представлені мовознавчі установи НАН України, включно з Інститутом мовознавства й Інститутом української мови, Павла Гриценка призначили заступником співголови Комісії.
За словами Павла Гриценка, на обговоренні президії НАН Інститут української мови висловив негативну оцінку, проте правопис все одно подали на затвердження.
«Інститут української мови допустили до роботи Комісії вибірково. Коли треба було затверджувати, ми були категорично проти, бо цей правопис не був підготовлений», — зауважив Гриценко.
Проте Богдан Ажнюк зазначив, що під час голосування щодо затвердження тексту правопису на підсумковому засіданні правописної комісії Павло Гриценко голосував «за».
«Критичним висловлюванням Павла Гриценка щодо українського правопису 2019 року бракує конкретики, лінгвістичної аргументованості й конструктивності», — наголосив Ажнюк.
«Як ми можемо співпрацювати з Інститутом мовознавства, який приймає брехливі позиції щодо українського правопису?», — зазначив Павло Гриценко.
Крім того, він зауважив що в Українському правописі 2019 року, який вийшов у видавництві «Наукова думка», написано, що це «авторизоване видання».
Мовознавець розповів, що Інститут української мови провів 9 засідань Вченої ради упродовж 2022 року, де були присутні вчені з різних університетів.
«Ми відкриті. Проведення відкритих засідань вченої ради з доступом вчених усіх кафедр хто бажає — це і є найбільший демократизм. Ми ніколи нікого у цьому плані не боялися, тому що ми виходили виключно з позицій наукових», — зазначив директор Інституту української мови.
Також інститут опублікував 10 статей про неточності й помилки в українському правописі у журналі «Українська мова». Їх можна переглянути за посиланням.
«За цей великий обсяг роботи держава не виділила ні копійки. Це для того, щоб можна було “загнутися” і відмовитися від ідеї створення правопису», — зауважив Гриценко.
Серед публікацій інституту є стаття «Український правопис» і тотальна фемінітивізація.
Директор Інституту української мови Павло Гриценко у коментарі Читомо наголосив на тому, що фемінітиви — це «форми калічення української мови».
«Зараз іде ідеологічна війна і війна проти української мови. Я вважаю фемінітиви ідіотизмами. Українська мова виробила упродовж століть інші форми представлення опозиції чолові й жіночі — граматичні, лексичні, займенники. Спекулювати, що це буде урівняння чоловіків і жінок — небачене приниження жінок. Це ніби визнання їхньої дискримінації», — зауважив Гриценко.
Натомість директор Інституту мовознавства Богдан Ажнюк вважає, що український правопис 2019 року — це «крок уперед, порівняно з попередніми редакціями» й ним слід користуватися усім українцям, поки він не зазнає змін і уточнень.
Як зазначили мовознавці, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні й Інституту української мови НАН України мають право надавати пропозиції щодо правопису Національній комісії зі стандартів української мови.
Як повідомлялося, 22 травня 2019 року Уряд ухвалив нову редакцію українського правопису. У червні 2024 року директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук Павло Гриценко заявив, що правопис української мови 2019 року містить «десятки грубих помилок і неточностей» і не є легітимним.
Чільне фото: колаж Читомо
Оригінал статті на НСПУ: У двох інститутах НАН України — різні погляди на чинний правопис
Блог
Фінал. “Гра без переможця”
Ось і закінчилась історія Келлі Калверт. Вона багато пережила. Так само як і її книга. І чомусь саме її історія була така довга в написанні. Ця книга припала на період змін в моєму житті, саме тому її довелось заморозити. Але
Герої моїх історій вітають вас з Днем закоханих!♥️
День закоханих – чудове атмосферне свято, і гарний привід почитати історії кохання. Герої моїх книг сьогодні теж святкують і щиро вітають усіх читачів!
Дана і Максим із “У темряви сірі очі” відзначають цей день в стилі
Литва, Франція та Британія: які нові переклади вийшли за кордоном?
У Литві вийде друком книжка «Потяг прибуває за розкладом» письменниці, редакторки та журналістки Марічки Паплаускайте, у Британії зʼявилась збірка оповідань «Мої жінки» письменниці, жур
Уривки віршів українських поеток розмістили на станціях метро у Парижі
На станціях паризького метро зʼявилась добірка уривків з віршів українських поеток французькою мовою. Про це повідомили на сайті представництва Українського інституту у Франції.
Всього
Норвезький Нобелівський комітет вимагає звільнити іранську журналістку та письменницю, правозахисницю, лавреатку Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді через жорстоке поводження у вʼ
Перейти до блогуНові автори
Ганна Плешивцева
Плешивцева Ганна, народилася 05/11/1993 (25 років)
Владимир Слободян Кількість робіт: 3 Тетяна Гудима Кількість робіт: 1 Ruslan Barkalov Кількість робіт: 7 Ірина Мостепан (Мельник)
Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]
Жанна Хома
Жанна Василівна Хома – молода мама, вчителька, письменниця! Народилась Жанна Хома у місті Мукачеві 3 травня 1991 року. У 2008 році закінчила Мукачівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №20 ім. О.Духновича. В Ужгородському національному університеті здобула дві вищі освіти: філологічну та юридичну. Кілька років жила і працювала в США, куди потрапила за студентською програмою вивчення іноземної […]
Оля Федорончук
Cторінка на фейсбуку – https://www.facebook.com/olha.fedoronchuk
Денис Нарбут
Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]
Олена Скуловатова
Скуловатова Олена мешкає в селі Путрівка, на Київщині. Автор дитячих та дорослих творів, публіцистики та понад шістдесяти наукових праць з психології. Переможниця I літературного конкурсу імені Івана Дубинця (2021), фіналістка першого всеукраїнського літературного конкурсу "#Рак_боятися_не_можна", в номінації "Проза" (2020), переможниця Літературного інтернет-конкурсу "Незвичне, невідоме, небувале", номінація "Проза" (2020). ФБ: elena.skulovatova Інстаграм: skulovatovaelena Ютюб: https://www.youtube.com/channel/UC1vJaDHmbiF5DJzODfyp8gw Особистий […]
Ірина Вальянос
Доброго дня. Мене звати Ірина і я пишу про війну, про повернення з війни мого чоловіка, про його адаптацію, про свою роль в цьому процесі і про свої емоції.
Олександр Козинець
Олександр Козинець Український письменник, логопед, викладач, хорист. Народився 24 серпня 1988 року в м. Лубнах на Полтавщині. Живе та працює в м. Києві. Кандидат педагогічних наук, викладач кафедри логопедії та логопсихології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, логопед. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів» (2019) (чотири збірки, в яких разом 366 віршів на кожну пору року); літературних проектів […]
Марґо Ґейко
Любов Володимирівна Лисенко – PhD, кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, перекладач і викладач німецької та англійської мов, лінгвокультуролог. Член Національної спілки письменників України, Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» та Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду ім. Миколи Лисенка. Автор численних наукових праць і навчальних програм. Переможець і член журі багатьох […]
Ольгерд Педруччо Кількість робіт: 3 Олександр Забродський
Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook
Наталія Писаренко
За освітою я економіст- фінансист, за покликанням душі – поет і казкарка. Вірші почала писати зі школи та непереборна потреба висловити свої відчуття через поетичні образи виникла близько останніх сіми років, пишу двома мовами – російською і українською, які обидві є рідними для мене. Поезія для мене це неповторний світ краси, а краса природи і […]
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.