У двох інститутах НАН України — різні погляди на чинний правопис
Директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк вважає український правопис у редакції 2019 року легітимним, а директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко — «фальшивим». Про це установи повідомили у відповідях на інформаційні запити Читомо.
Як зазначив Богдан Ажнюк, нову редакцію українського правопису розробила й затвердила правописна комісія, склад якої визначив Кабінет Міністрів України у постанові від 19 лютого 2002 р. № 198 «Про Українську національну комісію з питань правопису». Згідно з постановою, серед членів комісії були представлені мовознавчі установи НАН України, включно з Інститутом мовознавства й Інститутом української мови, Павла Гриценка призначили заступником співголови Комісії.
За словами Павла Гриценка, на обговоренні президії НАН Інститут української мови висловив негативну оцінку, проте правопис все одно подали на затвердження.
«Інститут української мови допустили до роботи Комісії вибірково. Коли треба було затверджувати, ми були категорично проти, бо цей правопис не був підготовлений», — зауважив Гриценко.
Проте Богдан Ажнюк зазначив, що під час голосування щодо затвердження тексту правопису на підсумковому засіданні правописної комісії Павло Гриценко голосував «за».
«Критичним висловлюванням Павла Гриценка щодо українського правопису 2019 року бракує конкретики, лінгвістичної аргументованості й конструктивності», — наголосив Ажнюк.
«Як ми можемо співпрацювати з Інститутом мовознавства, який приймає брехливі позиції щодо українського правопису?», — зазначив Павло Гриценко.
Крім того, він зауважив що в Українському правописі 2019 року, який вийшов у видавництві «Наукова думка», написано, що це «авторизоване видання».
Мовознавець розповів, що Інститут української мови провів 9 засідань Вченої ради упродовж 2022 року, де були присутні вчені з різних університетів.
«Ми відкриті. Проведення відкритих засідань вченої ради з доступом вчених усіх кафедр хто бажає — це і є найбільший демократизм. Ми ніколи нікого у цьому плані не боялися, тому що ми виходили виключно з позицій наукових», — зазначив директор Інституту української мови.
Також інститут опублікував 10 статей про неточності й помилки в українському правописі у журналі «Українська мова». Їх можна переглянути за посиланням.
«За цей великий обсяг роботи держава не виділила ні копійки. Це для того, щоб можна було “загнутися” і відмовитися від ідеї створення правопису», — зауважив Гриценко.
Серед публікацій інституту є стаття «Український правопис» і тотальна фемінітивізація.
Директор Інституту української мови Павло Гриценко у коментарі Читомо наголосив на тому, що фемінітиви — це «форми калічення української мови».
«Зараз іде ідеологічна війна і війна проти української мови. Я вважаю фемінітиви ідіотизмами. Українська мова виробила упродовж століть інші форми представлення опозиції чолові й жіночі — граматичні, лексичні, займенники. Спекулювати, що це буде урівняння чоловіків і жінок — небачене приниження жінок. Це ніби визнання їхньої дискримінації», — зауважив Гриценко.
Натомість директор Інституту мовознавства Богдан Ажнюк вважає, що український правопис 2019 року — це «крок уперед, порівняно з попередніми редакціями» й ним слід користуватися усім українцям, поки він не зазнає змін і уточнень.
Як зазначили мовознавці, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні й Інституту української мови НАН України мають право надавати пропозиції щодо правопису Національній комісії зі стандартів української мови.
Як повідомлялося, 22 травня 2019 року Уряд ухвалив нову редакцію українського правопису. У червні 2024 року директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук Павло Гриценко заявив, що правопис української мови 2019 року містить «десятки грубих помилок і неточностей» і не є легітимним.
Чільне фото: колаж Читомо
Оригінал статті на НСПУ: У двох інститутах НАН України — різні погляди на чинний правопис
Блог
Маленьке нагадування про ІІІ частину!)
Так-так, маю для вас маленьке нагадування. Не забудьте, що сьогодні виходить ІІІ частина історії “Таємнича Мафіозі”. Поки сюжет тільки-тільки набирає обретів, далі він вже буде ще цікавіший та ще більш насичений
А
Йду з Букнет, але й залишаюсь
Привіт всім. Я змушена піти з Букнет ненадовго як автор. Річ у тім, що померла одна з найближчих мені людина, бабуся. Тільки вона читала книжки, які я писала. Сьогодні сідала за комп’ютер, щоб відволіктись, щось написати.
Святі носочки)
Осінь в самому розквіті, а це означає, що час йти читати книгу “Відьмина служба підтримки”. Напевно більш осіннього настрою я не зустрічала ще) Тож запрошую вас до святих психів та святих носочків)
Цитата:
—
Житомирському літературному музею передали особисті речі письменника Валерія Шевчука
Фонди Житомирського обласного літературного музею поповнилися колекцією особистих речей письменника Валерія Шевчука, що складається з понад 150 предметів. Їх передала закладу донька письменника Юліана Ше
Ти мені все відшкодуєш…
Дуже дві цікаві та дуже гарні знижки на історії!
Невинна для Суворого
– Ти в зад моїй тачці в’їхала. Січеш чим розплачуватись будеш? – Бандит накриває своєю тінню. Змушує від страху стиснутися.
– Ні? – Я й справді не
Нові автори
Сергій Волошин Кількість робіт: 3 Ірина Вальянос
Доброго дня. Мене звати Ірина і я пишу про війну, про повернення з війни мого чоловіка, про його адаптацію, про свою роль в цьому процесі і про свої емоції.
Оля Радіонова
Молода авторка з містечка солі і поетів – Дрогобича. Філолог за освітою, ведуча за родом занять, письменниця за покликанням. Зараз, надихаючись новим статусом мами, готує до друку другу книгу – про материнство.
AnRе Кількість робіт: 5 Дороті Клаус Кількість робіт: 8 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Дар’я Загребельна Кількість робіт: 8 Ліра Воропаєва Кількість робіт: 4 Іванна Стеф’юк
Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]
Олег ІващишинАвторський стиль Письменник, який створює фентезійні світи, сповнені живої історії, культури та емоційної правди. У його прозі поєднуються поетичність і точність, світло й тінь, сила і вразливість. Автор будує міф не з батальних сцен, а з поглядів, тиші й напруги між словами. Його персонажі — глибокі, неоднозначні, з власною етикою й болем. Особливе місце займають […]
Ірина Каспрук
Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/
Віра Балацька-Гузієнко
Балацька (Гузієнко) Віра з Гостомеля, Київської області. Закінчила «Літературну творчість» Інституту філології при КНУ імені Тараса Шевченка. Пише оповідання (і вже має першу збірочку оповідань для діток “Пашка і Сашка, або Шкідники на засланні”), а також вірші. Майже щоденно викладає свої нові поезії на авторській сторінці у Фейсбуці: Мої вірші для всіх. Балацька-Гузієнко Віра В […]
Чиж Аліна Кількість робіт: 4 Мирослав Вірник
Вітаю! Я поет-початківець Мирослав Вірник з села Рахни Лісові на Вінниччині.
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.