Як працюватиме Читальня Ханенків і топ 10 книжок, які там можна знайти

2026-04-08 07:00:00 Оксана Хмельовська

У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрився новий освітній простір — «Читальня Ханенків». За підтримки міжнародних партнерів та меценатів у музеї зібрали понад 1500 рідкісних та сучасних видань про мистецтво, архітектуру й археологію. Нова локація стане простором для дослідників, студентів й просто шанувальників мистецтва, пропонуючи доступ до унікальних каталогів та архівів, що раніше були закритими для широкого загалу.

Читомо поспілкувалося з Ольгою Апенько, кураторкою Читальні та керівницею відділу вивчення і систематизації музейних даних, щоб зрозуміти, як саме працюватиме цей простір, хто матиме вільний доступ до нього, а також дізнатися, за якими книжками варто прийти до Читальні вже зараз.

Якою була бібліотека Ханенків

Складно назвати конкретну цифру, скільки там було книжок, але я б сказала, що ми впевнено обертаємося навколо трьох тисяч видань. Бібліотека засновників Музею формувалася разом із колекцією: книги привозилися із тих же подорожей, що й власне твори. Саме тому подружжя Ханенків заповідало містові «будівлю, колекцію та бібліотеку» водночас.

 

Їхня книгозбірня була, звісно ж, багатомовною – зі значним переважанням книг французькою, потім – італійською, німецькою, рідше англійською. Вони привозили каталоги з більшості відвіданих аукціонів (зокрема вражаючий багатотомник в зеленому оксамиті із легендарного паризького аукціону колекції Федеріка Шпітзера), а також: путівники з фотографіями з відвіданих міст (Венеції, Рима, Парижа тощо); важливі книги знайомих антикварів (зокрема, Вільгельма фон Боде та численних італійців, з якими були у близькому контакті); словники та довідники про художників; чудово ілюстровані художні видання, як-от «Дона Кіхота» з гравюрами Гюстава Доре.Також із ханенківських часів маємо чимало європейської періодики, наприклад, більш ніж сторічної давнини номери Burlington magazine.

Ці книги датуються здебільшого XIX і початком XX століття. Вони потребують такого ж бережного ставлення до себе, як і музейні експонати. Ми, на жаль, не можемо надати їх у вільний доступ для постійного користування читачами, але обов’язково проводитимемо події, на яких будемо знайомити наших відвідувачів з окремими книгами з цієї збірки. Також ми плануємо спростити доступ до цих видань для дослідників, які потребують цього з академічною метою. А ще у планах на майбутнє —  оцифрування певної частини фонду та надання онлайн-доступу до нього. 

Як працювала найперша читальня Ханенків

Читальня діяла в середині 1920-х років, коли в Музеї велася активна наукова робота та навіть була власна аспірантура. Вона проіснувала не дуже довго: з одного боку тому, що, як звітували тогочасні доглядачі, з книг виривали сторінки, а самі вони іноді зникали цілком. А з іншого – через те, що насувалися геть інші часи. Радянській владі було вже не до вивчення історії мистецтва за книжками, виданими європейськими мовами. Їй було на часі продавати твори з музейних збірок за кордон (діяльність сумнозвісного Госторгу, організації, що здійснювала монопольну зовнішню торгівлю, залишила болючі діри в колекції), а також всіляко сприяти тому, щоб всі зовнішні наукові контакти різко позгорталися. За радянських часів до бібліотеки не надходили книги європейськими мовами (крім хіба соціалістичного табору: зокрема угорською, чеською тощо), зате російською надходило все що завгодно: включно з детективами й рецептами «Чим годувати чоловіка в 40 років». Натомість про те, що творилося у світовій історії мистецтва упродовж багатьох десятків років, музеєві віддалік від москви краще було не знати. 

Єдине фото з тієї самої читальні

Для кого буде вільний доступ

Ми усвідомлюємо, що студенти профільних спеціальностей (історики мистецтва, культурологи, музеєзнавці, історики, археологи, художники) – це цільова аудиторія Читальні. Щобільше, ми створювали її з думкою про них: хотілося б, щоб вони мали конкурентно здатний простір, який міг би забезпечити їх ресурсами для написання якісних курсових, дипломних, дисертацій, не виїжджаючи з Києва. І от власне для таких студентів вхід у музей завжди був безкоштовним — так само як для військових, ветеранів та їхніх родин, музейників… Тому Читальня і для них безкоштовна. Більшість же відвідувачів зможе прийти познайомитися з нею за квитком до музею. Зі всіма особливостями цін на візит до музею можна познайомитися в нас на сайті.

Розширення книгозбірні

Ми сподіваємося, що нам вдасться нарощувати наш фонд якісними сучасними виданнями з історії мистецтва та суміжних дисциплін — такими, з якими просто зараз навчаються на європейських факультетах та працюють куратори різних країн. Також нам хочеться мати всі найактуальніші новинки українською з нашої тематики. Ми прагнемо йти в ногу з часом, і потроху доганяти оті роки в розвитку бібліотеки, що в нас їх забрав радянський період. Ми, звісно ж, з радістю прийматимемо подарунки, але якщо комусь захочеться знайти для нас щось нагальне та конкретне, то в нас завжди напоготові є списочок омріяних книг.

Каталоги виставок важливі й без виставок

Сучасні каталоги виставок — це повноцінні книги на визначену тему. Звісно, оптимальною комбінацією є «огляд виставки – придбання каталогу – читання його вдома», але й окреме читання має неабияку цінність. Якщо говорити про виставки мистецтва старих майстрів, то добрий каталог сьогодні — це передусім популярно написаний підсумок ґрунтовних і багаторічних наукових досліджень. Це останнє на нинішній день слово в тому, що ми знаємо про певного митця чи період – і в цій виставці, а отже й каталозі, є завжди оця нова якась родзиночка: чи несподіваний ракурс на здавалося б зрозумілу тему, чи нові відомості, які випливають із лабораторних досліджень, чи новий підхід до реставрації, чи віднайдені в архівах нові відомості про певного автора, які раптом міняють те, як ми про нього говорили дотепер. А ще ж розкішні ілюстрації, якість яких постійно зростає! О, я обожнюю каталоги. 

Читальня як місце і позичання книжок

Позичати книги з Читальні, на жаль, не можна. У нас є чудовий рожевий стіл — частина візуального рішення, запропонованого дизайнеркою Ією Турабелідзе. І ви побачите, що посидіти за ним і почитати у справді бібліотечній атмосфері — це по-своєму дуже особливий досвід. 

 

Книги та періодика, які перебувають у Читальні (наразі їх близько 1 500), часто існують в єдиному примірнику в Києві та в Україні. Це пов’язано з тим, що більшість із них надійшла до нас від наших партнерів у період 2022-2026 років. Це музеї та бібліотеки Франції, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Литви. Серед рідкісних видань також ті, які ми отримали років п’ятнадцять тому як подарунок від професорки Ренати Холод та професора Олега Грабаря (на той час покійного) зі США: переважно книги про мистецтво Ісламу, архітектуру та візантиністику (адже батько Олега Грабаря Андре був видатним французьким візантиністом родом із Києва). 

А про те, як важливо мати фізичну бібліотеку з книжками, дуже гарно сказав на відкритті Читальні пан Посол Франції в Україні Гаель Весьєр: «Колись казали, що втрачена та країна, в якій діти не вчать грецьку і гру на скрипці. Сьогодні я хочу сказати, що країна, в якій в епоху штучного інтелекту відкривають фізичні бібліотеки, має велике майбутнє». І ми згодні з цим на всі сто відсотків. Віримо, що насолода від перебування у справжній фізичній бібліотеці, хай і дуже маленькій, — це те, що ми сьогодні можемо дати людям.

 

Також ми плануємо живі події. Це передусім знайомство з окремими книгами з ханенківського фонду. Але будуть і дискусії, і презентації нових надходжень (якщо на це буде запит). Втім Читальня досить маленька, тому йтиметься про дуже камерні події для справжніх поціновувачів.

 

Нова читальна зала та освітній простір Музею створені за підтримки Sense Bank, Посольства Франції та Французького Інституту в Україні.

Топ 10 книжок у Читальні Ханенків

Вибрати серед усіх наявних у Читальні книг лише десять — справжнє випробування. Пропонуємо вам дуже суб’єктивний перелік від двох співробітниць Музею Ханенків: Ольги Апенько та Дарії Сухоставець. Ми дуже сподіваємося, що читачі зможуть зовсім скоро укласти свої рейтинги «Топ-10 улюблених книг Читальні Ханенків».

 

Dir. CARON Sophie, Jan Van Eyck. La Vierge du Chancelier Rolin. Catalogue d’exposition,

• Paris, Louvre éditions, 2024

Це каталог чудової камерної виставки, яка відбулася у Луврі у 2024 році. В її центрі був нововідрестоврований твір Яна Ван Ейка «Богорордиця канцлера Роллена» (1435). Книга ілюстрована запаморочливими великими планами, які дозволяють максимально відчути «ефект наближення». Для пошановувачів проєкту — це нова можливість пізнати одного з перших майстрів олійного живопису не виїжджаючи з Києва. Ну й для тих, хто читає французькою (чи комфортно почувається з Google Lens) тут цілий розсип родзинок: дослідження про замовника картини та про контекст, в якому творив Ван Ейк, а також докладна оповідь від реставраторів «Мадонни канцлера Роллена». 

 

Книжка подарована Читальні внутрішньою бібліотекою відділу живопису Лувру.

 

NOCHLIN Linda, Why have there been no great women artists?

• New York, 2024

Нове перевидання культового есе американської історикині мистецтва Лінди Ноклін 1971 р. Винесене в заголовок запитання не дає спокою кожній та кожному, хто хоч раз задумувався про гендерний склад «пантеону художників». Ноклін послідовно розбирає інституційні перешкоди, які ставали на заваді реалізації жінок у мистецтві. Есе доповнене післямовою «Чому не було великих мисткинь? Тридцять років потому», в якому авторка звертає увагу на контекст написання цього знакового тексту. 

 

Книжка подарована Читальні співробітницею Музею Ханенків

 

MARANCI Christina, A survival guide for art history students

• New Jersey, 2005

Дуже практичний посібник для тих, хто починає свій шлях у вивченні історії мистецтва. Поради щодо того, як підібрати слова, щоб описати візуальне враження від твору; як аналізувати мистецтво; як сформулювати свою дослідницьку тему та написати власну наукову статтю англійською — все це дає уявлення про те, які основні інструменти слід буде опанувати під час навчання. Тож книга схожа на дверцята, вхід у які злегка полегшують подолати розгублення перед новим та незвіданим.

 

Книжка подарована Читальні співробітницею Музею Ханенків

 

СУСАК Віта, Українські мистці Парижа. 1900 – 1939

• Київ, 2010

На сьогодні найбільш фундаментальне дослідження, присвячене участі українських митців та мисткинь у житті французької столиці. Пані Віта Сусак деталь за деталлю відновлює біографії, які радянська історіографія намагалася стерти, почепивши на них ярлика «художники міграції». Перед нами постає географія Парижа епохи École de Paris та його знакові персонажі. А разом із ними — наші Соня Делоне та Софія Левицька, Олександр Архипенко та Михайло Бойчук, Микола Глущенко, Олекса Грищенко, Василь Хмелюк та багато інших. 

 

Книга подарована музеєві авторкою.

 

GENTILESCHI Artemisia, Correspondance 

• Paris, 2023

Епістолярна спадщина тієї самої Артемізії! Народжена в Римі в родині живописця Ораціо Джентілескі, вона стала єдиною жінкою своєї епохи (початок XVII століття), яка повністю забезпечувала себе з ремесла художниці. Найчастіше про Артемізію знають лише те, що вона постраждала від насильства з боку старшого художника та успішно відстояла свою честь у суді — тим цікавіше дізнатися про те, яким було її життя поза цим епізодом. З її листів долинає звучання італійського мистецького світу XVII століття з його складними взаємовідносинами, фінансовими труднощами та гучними пристрастями. 

 

Книжка подарована Читальні співробітницею Музею Ханенків

 

Jean-Baptiste Greuze: L’Enfance en lumière

• Paris, 2025

Один із найновіших подарунків від наших французьких колег. Каталог виставки, присвяченої темі дитинства у творчості Жана-Батіста Грьоза, яка минулого року відбулася в паризькому Петі пале. Це розкішно ілюстроване видання, що занурює у світ трепетного дитинства. Цінність цих творів не лише в технічній досконалості чи тонкому нюансованому колориті, а й у делікатному емоційному відчутті особливого періоду людського життя — силами Дідро та його сучасників наново переосмисленого в епоху Грьоза.

 

Книга подарована бібліотекою Національного інституту історії мистецтв (INHA), Париж.

 

Dipo Faloyin Africa is not a country

• UK, 2022

Коли ми чуємо «Африка», то часто в голові приходить купа стереотипів про бідність, війни та одну мову на всіх. Книга ж допомагає зруйнувати поширені уявлення та показує справжню різноманітність континенту. Вона написана легко й дотепно і з любов’ю до людей в цілому. Ще одна фішка — сміливість автора: він прямо критикує західні медіа та колоніальні наративи, змушуючи читача переглянути свої уявлення і подивитися на світ ширше.

 

Книга, подарована київською спільнотою Happy Skechers

PAZANELLI Roberta et al., The Color of Life: Polychromy in Sculpture from Antiquity to the Present 

• Los Angeles, 2008

Свого часу це була справді революційна виставка і каталог до неї. Тут наочно пояснили, як сильно ми помилялися від часів Вінкельмана. Антична скульптура, яка століттями уявлялася білою та чистою, завдяки найновішим дослідженням виявилася геть іншою… Getty Institute of Art зробив усе можливе, щоб перед нашим внутрішнім поглядом відтепер і навіки закарбувалися яскраво розфарбовані скульптури богів, героїв та імператорів, які своїм виглядом нагадують сучасному глядачеві Діснейленд.

 

Книга із музейного Книгосховища.

 

CANBY Sheila R., The Golden Age of Persian art, 1501 – 1722

• London, 1999

Шейла Р. Кенбі — відома дослідниця ісламського мистецтва, пов’язана з провідними музеями (зокрема Метрополітен-музеєм у Нью-Йорку). Її книга, написана водночас науково та дуже доступно, набуває особливої актуальності сьогодні, коли іранський народ бореться за своє право на самовизначення. Авторка проводить читача через найяскравіші епохи в історії перського мистецтва: в архітектурі, мініатюрі та металі. 

 

Книга надійшла як дар від Проф. Ренати Холод (нар. 1942) та визначного знавця мистецтва країн Ісламу Проф. Олега Грабаря (1929 – 2011) (США).

 

Adelaida Damoah and Stephen Baycroft Rites of Passage, Cultural and NaturalculturalHybridityand Arachne: Rebirthing Dislocated Cultures

Що ви хотіли знати про сучасне африканське перформативне мистецтво та боялися запитати? Запитати, звісно, можна — але навряд чи відповідь буде простою й однозначною. Ця книга є продовженням та поясненням аудіовізуального твору Аделаїди Дамоа, британо-ганської мисткині з народу ашанті. Прочитавши її, ви зможете скласти загальне враження про мистецтво, створене авторами, що мають постколоніальну травму. Цей аудіовізуальний твір демонструвався на виставці «Африка: директ» в Музеї Ханенків восени-взимку 2025.

 

Книга подарована авторкою, Аделаїдою Дамоа

 

Окрім книг із колекції власне Читальні, в просторі можна ознайомитися з нашим ноу-хау: «Кураторською поличкою». Сюди на короткий час потрапляють книги, з якими прямо зараз працюють наші кураторки, а також видання з найновішими публікаціями наших колег. Ці книги перебуватимуть в постійній ротації, тож наші постійні читачі завжди зможуть знайти для себе щось новеньке.

Що зараз на Кураторській поличці

• Журнал «La revue des musées de France» зі спільною публікацією нашого колеги Павла Золотухи та луврського куратора барокового декоративно-ужиткового мистецтва Філіппа Мальгуйреса: про важливого барокового майстра Якопо Агнесі та його твори в Музеї Ханенків.
• Журнал «Sèvres. Revue de la Société des Amis du musée national de Céramique» зі спільною публікацією Ольги Апенько з луврським дослідником італійської майоліки Фернандо Філіппоні: про нові атрибуції майоліки з колекції Музею Ханенків
• Журнал «Grande Galerie. Le Journal du Louvre» з публікацією завідувача луврського відділу Мистецтв Візантії та християнства Сходу Максимільєна Дюрана про виставку наших візантійських ікон VI-VII ст. у Луврі (2023-2024 р.). 

 

А також книги від заступниці директорки Музею Ханенків з освіти та публічних програм, дослідниці мистецтва ісламу та історії музею Ганни Рудик:

 

• Ed. by AL-UDHARI Abdullah, Classical poems by Arab Women, London, 1999
• Ed. by FRANCINI Esther Tisa, Pathways of Art. How objects get to the Museum, Zurich, 2023
• ENDERLEIN Volkmar, Museum of Islamic art. State museums of Berlin Prussian Cultural Property, Berlin, 2003
• Ed. HARRISON Charles, Art in theory, 1900 – 1990. An Anthology of Changing Ideas, London 1999
• Ed. GRAU Donatien, Under discussion. The Encyclopedic Museum, Los Angeles, 2021
• Ed. by JUNOD Benoît et al., Islamic art and the Museum. Approaches to art and archeology of the Muslim world in the twenty-first century, London, 2010.
• De BOTTON Alain, ARMSTRONG John, Art as Therapy, London, 2013.

 

 

Оригінал статті на Suspilne: Як працюватиме Читальня Ханенків і топ 10 книжок, які там можна знайти