У Львові відродили бібліотеку видань про архітектуру, дизайн і мистецтво
У Львові відновили доступ до унікальної бібліотеки видань про архітектуру, дизайн і мистецтво, яка десятиліттями залишалася недоступною для широкого загалу — тепер архів отримав назву «Візарій». Про це Читомо повідомили у «Візарії».
Загалом в архіві нарахували понад 7000 видань XIX–XXI століття. Фонд з книжок, альбомів, газет та журналів відповідної тематики формувався при Львівській спілці архітекторів із кінця 1950-х.

Наразі команда працює над оцифруванням матеріалу — найцікавіші примірники вже готуються до публічного доступу.
Серед видань, які стали доступні:
- великий презентаційний альбом із кресленнями та інтер’єрами Віденської опери періоду її побудови та відкриття (1885 рік);
- німецькомовний австрійський журнал Menorah про єврейську історію, культуру і літературу (1925-1932 роки);
- один із найстаріших оригіналів туристичного гіду Oxford City and University (1893 рік);
- альбом 40 гравюр Альбрехта Дюрера «Четиредесят и осем гравюр на дърво» болгарського видавництва;
- книга Tokyo, що містить описи японської столиці, історії, цікаві факти і бонусом чотири кольорових замальовки міста в різних порах року (1937 рік);
- французський архітектурний альманах Matériaux et Documents d’Architecture et de Sculpture.

Ідея проєкту виникла з прагнення зробити діяльність Центру архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» більш різноплановою — щоб його впізнавали не лише завдяки виставкам та архітектурному фестивалю «Вежа», а й через сталі, довготривалі ініціативи.
Як зазначають організатори, в Центрі вже працювала книгарня, а команда добре знала про існування занедбаного архіву місцевої спілки архітекторів. Тож перетворення цієї забутої бібліотеки на відкритий простір знань стало природним етапом розвитку. Архівний простір переосмислили — тепер він функціонує як сучасний відкритий візарій.
«Для відвідувачів це шанс працювати з матеріалами, яких немає онлайн, а для Львова — поява нарешті “сконцентрованої” локації про архітектуру та урбаністику, що живитиме дослідження, освіту і публічні події. Назву ми обрали не випадково — в моменті ми зрозуміли, що це вже не бібліотека, не архів, це щось інше. Ми надали нову назву “Візарій” — це нова типологічна одиниця, котра характеризує цей простір», — зазначила директорка «Порохової вежі» Ангеліна Єфименко.

«Візарій» працюватиме як читальна зала на базі відновленого фонду у «Пороховій вежі» — відвідувачі зможуть працювати з виданнями на місці. Окрім того, з 20 жовтня 2025 року запрацює цифровий сайт-каталог із зручним фільтруванням за мовою, часом й навіть тематикою. Онлайн можна не тільки переглядати оцифровані матеріали, але й замовляти потрібні позиції для ознайомлення в читальній залі (без абонементної видачі).
У «Вежі» зазначають, що простір не є коворкінгом і має обмежену кількість місць. Водночас передбачена публічна програма: заплановані воркшопи, лекції, дискусії, а також презентації найцікавіших матеріалів із архівного фонду.

Серед запланованих подій — воркшоп-резиденція для студентів, які працюватимуть з матеріалами архіву, створюючи футуристичні проєкти відбудови українських міст. Також відбудеться серія лекцій і дискусій — чотири тематичні блоки за участі відомих діячів у сфері архітектури та культури, зокрема Акіма Галімова, Павла Гудімова та інших. Тематика варіюється — від дослідження історії замків і резиденцій до сучасних підходів у створенні артбуків.
«Якщо ти досліджуєш урбаністику, архітектуру, дизайн, навчаєшся або працюєш в цих сферах, то це місце — для тебе. Тут є, що підглянути та дізнатися, чого не знайдеш в інтернеті. Досліджувати, читати, сканувати, слухати лекції, дивитися виставки. Ми зробили місце, в якому хотіли б бути самі», — додала координаторка проєкту Олександра Старцева.
«Візарій» відкриє свої двері для відвідувачів з 20 жовтня 2025 року в Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» (вул. Підвальна, 4). Вхід безоплатний для всіх.

Проєкт реалізували за підтримки Українського культурного фонду.
Як повідомлялось, в Україні стартував новий етап національного проєкту «Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад та відновлення», його центральними майданчиками стануть хаби цифрової освіти на базі бібліотек по всій країні.
Оригінал статті на Suspilne: У Львові відродили бібліотеку видань про архітектуру, дизайн і мистецтво
Блог
Факти про героя книги “Тату, я покохала хулігана”2Доброго вечора ❤️
Зроблю вам підбірку фактів про Мішеля з книги “Тату, я покохала хулігана!”. Я вже трохи розповідала про нього, але то було ще коли я публікувала книгу про Алена та Софі “Солодкий
Рецензія “Приватизація спогадів (…)”Вітаю, друзі!
Давно я не писала рецензій, направду, треба виправляти))
Мала за честь ознайомитись із творчістю автора Андрей Романенко (Black Silver), а саме, книгою “Приватизація спогадів: інспектор та майстриня
Чоловік небезпечний чи бажаний — де межа?Є чоловіки, від яких хочеться тікати. А потім ти ловиш себе на тому, що тримаєш його за куртку над прірвою, бо раптом злякалася, що він впаде.
Джо Фокс такий. Небезпечний, нахабний, з’являється коли не треба і зникає коли
Місія здійсненна?Ледь дісталася до свого блогу, щоб відмітити увагою прочитаний мною в рамках Безстрокового марафону твір Тетяни Гищак – “Місія”.
Оповідання із перших рядків бере тебе за руку і такий: «Ну що, поїхали»,
Кохання поза межамиВін – втомлений життям ветеран. Вона – андроїд з ШІ, створений спеціально для нього. Якими були би їхні стосунки? Чи буде це тільки експлуатація, чи, можливо, щось більше? Чи може ШІ навчитися відчувати людські емоції? А якщо
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.