У Львові відродили бібліотеку видань про архітектуру, дизайн і мистецтво

У Львові відродили бібліотеку видань про архітектуру, дизайн і мистецтво

У Львові відновили доступ до унікальної бібліотеки видань про архітектуру, дизайн і мистецтво, яка десятиліттями залишалася недоступною для широкого загалу — тепер архів отримав назву «Візарій». Про це Читомо повідомили у «Візарії».

Загалом в архіві нарахували понад 7000 видань XIX–XXI століття. Фонд з книжок, альбомів, газет та журналів відповідної тематики формувався при Львівській спілці архітекторів із кінця 1950-х.

Наразі команда працює над оцифруванням матеріалу — найцікавіші примірники вже готуються до публічного доступу.

 

Серед видань, які стали доступні:

 

  • великий презентаційний альбом із кресленнями та інтер’єрами Віденської опери періоду її побудови та відкриття (1885 рік);
  • німецькомовний австрійський журнал Menorah про єврейську історію, культуру і літературу (1925-1932 роки);
  • один із найстаріших оригіналів туристичного гіду Oxford City and University (1893 рік);
  • альбом 40 гравюр Альбрехта Дюрера «Четиредесят и осем гравюр на дърво» болгарського видавництва;
  • книга Tokyo, що містить описи японської столиці, історії, цікаві факти і бонусом чотири кольорових замальовки міста в різних порах року (1937 рік);
  • французський архітектурний альманах Matériaux et Documents d’Architecture et de Sculpture.

Ідея проєкту виникла з прагнення зробити діяльність Центру архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» більш різноплановою — щоб його впізнавали не лише завдяки виставкам та архітектурному фестивалю «Вежа», а й через сталі, довготривалі ініціативи. 

 

Як зазначають організатори, в Центрі вже працювала книгарня, а команда добре знала про існування занедбаного архіву місцевої спілки архітекторів. Тож перетворення цієї забутої бібліотеки на відкритий простір знань стало природним етапом розвитку. Архівний простір переосмислили — тепер він функціонує як сучасний відкритий візарій.

 

«Для відвідувачів це шанс працювати з матеріалами, яких немає онлайн, а для Львова — поява нарешті “сконцентрованої” локації про архітектуру та урбаністику, що живитиме дослідження, освіту і публічні події. Назву ми обрали не випадково — в моменті ми зрозуміли, що це вже не бібліотека, не архів, це щось інше. Ми надали нову назву “Візарій” — це нова типологічна одиниця, котра характеризує цей простір», — зазначила директорка «Порохової вежі» Ангеліна Єфименко.

«Візарій» працюватиме як читальна зала на базі відновленого фонду у «Пороховій вежі» — відвідувачі зможуть працювати з виданнями на місці. Окрім того, з 20 жовтня 2025 року запрацює цифровий сайт-каталог із зручним фільтруванням за мовою, часом й навіть тематикою. Онлайн можна не тільки переглядати оцифровані матеріали, але й замовляти потрібні позиції для ознайомлення в читальній залі (без абонементної видачі).

 

У «Вежі» зазначають, що простір не є коворкінгом і має обмежену кількість місць. Водночас передбачена публічна програма: заплановані воркшопи, лекції, дискусії, а також презентації найцікавіших матеріалів із архівного фонду. 

Серед запланованих подій — воркшоп-резиденція для студентів, які працюватимуть з матеріалами архіву, створюючи футуристичні проєкти відбудови українських міст. Також відбудеться серія лекцій і дискусій — чотири тематичні блоки за участі відомих діячів у сфері архітектури та культури, зокрема Акіма Галімова, Павла Гудімова та інших. Тематика варіюється — від дослідження історії замків і резиденцій до сучасних підходів у створенні артбуків.

 

«Якщо ти досліджуєш урбаністику, архітектуру, дизайн, навчаєшся або працюєш в цих сферах, то це місце — для тебе. Тут є, що підглянути та дізнатися, чого не знайдеш в інтернеті. Досліджувати, читати, сканувати, слухати лекції, дивитися виставки. Ми зробили місце, в якому хотіли б бути самі», — додала координаторка проєкту Олександра Старцева. 

 

«Візарій» відкриє свої двері для відвідувачів з 20 жовтня 2025 року в Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» (вул. Підвальна, 4). Вхід безоплатний для всіх. 

Проєкт реалізували за підтримки Українського культурного фонду.

 

Як повідомлялось, в Україні стартував новий етап національного проєкту «Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад та відновлення», його центральними майданчиками стануть хаби цифрової освіти на базі бібліотек по всій країні.

 

Оригінал статті на Suspilne: У Львові відродили бібліотеку видань про архітектуру, дизайн і мистецтво

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Поділіться своїми враженнями

Поділіться враженнями від книги «Карпатська одіссея». Чи було б вам цікаво прочитати другу частину, де дівчата поїхали б досліджувати Закарпаття?

Адже Закарпаття має зовсім інший колорит порівняно з Гуцульщиною:

Сьогодні останні розділи Зоряни

Друзі!

Історія Зоряни та Вогнеяра підійшла до кінця, і сьогодні вночі вийдуть останні розділи. Дякую, що були з цими героями❤️

Ще кілька днів після завершення її можна буде прочитати безкоштовно ❤️

Також, хочу поділитися

Літературна премія Книга року BBC-2025 оголосила переможців

Літературна премія «Книга року BBC-2025» оприлюднила переможців. Про це повідомили на фейсбук-сторінці українського відділу BBC.
Переможців обирали серед 15 книжок у трьох номінаціях: К

У 2026 книжка «Не народжені для війни» Артема Чапая вийде нідерландською

У лютому 2026 року книжка «Не народжені для війни» з’явиться в перекладі нідерландською мовою. Про це письменник Артем Чапай написав на своїй фейсбук-сторінці.
Видання вийде у нідерланд

Ласло Краснагоркаї: Людина — дивовижна істото — хто ти?

Дев’ятого жовтня рівно о другій годині дня за київським часом секретар Нобелівського комітету оголосив нового лауреата: ним став угорець Ласло Краснагоркаї. Нещодавно на сайті Нобелівсь

Перейти до блогу

Нові автори

Віктор Крупка Кількість робіт: 7 Ruslan Barkalov Кількість робіт: 7 Ірина Малишева Кількість робіт: 4 Галина Британ

Галина Британ (Вітів) народилася 12.11.1982 року в селі Стрілки Старо-Самбірського району Львівської області. В 1999 році закінчила Стрілківську серед-ню школу. В цьому ж році вступила в самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака, закінчила коледж в 2003 році, отримавши спеціальність – вчитель молодших класів та іноземної мови. Навчалася в тернопільському педагогічному університеті імені В. Гнатюка. Працювала […]

Тетяна Гудима Кількість робіт: 1 Юлія Верета Кількість робіт: 8 Кропивницька Наталя

Мене звати Наталя Кропивницька. Проживаю у маленькому, але історичному, містечку на Вінниччині. Маю вищу інженерно-технічну освіту. Вірші завжди були частинкою моєї творчої сторони, якою хочу поділитися з іншими і почути конструктивну критику.

AnRе Кількість робіт: 5 Мирослав Вірник

Вітаю! Я поет-початківець Мирослав Вірник з села Рахни Лісові на Вінниччині.

Галина Мирослава

Сторінка у Фейсбуку Галина Мирослава

Іванна Стеф’юк

Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]

Вікторія Давиденко

Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]

Ірина Небеленчук

Ірина Олександрівна Небеленчук – кандидат педагогічних наук, викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», письменниця, перекладач, громадський діяч. Ірина Небеленчук народилася в селищі Новгородці Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О. С. Пушкіна. У 2011 році захистила дисертацію «Діалогові технології навчання учнів 5-9 класів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 (теорія […]

Іван Бережний

Хочу почути критику на свої вірші.

Віра Балацька-Гузієнко

Балацька (Гузієнко) Віра з Гостомеля, Київської області. Закінчила «Літературну творчість» Інституту філології при КНУ імені Тараса Шевченка. Пише оповідання (і вже має першу збірочку оповідань для діток “Пашка і Сашка, або Шкідники на засланні”), а також вірші. Майже щоденно викладає свої нові поезії на авторській сторінці у Фейсбуці: Мої вірші для всіх. Балацька-Гузієнко Віра В […]

Перейти до "Нові автори"