Різдво, якого в мене не було
Є свята, які смакують дитинством.
Вони асоціюються з яскравими спогадами, зберігаються у скрині пам’яті й оживають, щойно з’являється щось знайоме: смак страви, аромат, музика, відчуття тепла й затишку.
Так от — Різдво не було таким святом для мене.
Я з нерелігійної родини. Традиції поколінь були перервані й стерті. У дитинстві я не дуже розуміла, що це за свято, яке настає через тиждень після Нового року. Різниця між ними для мене зводилася до дрібниць: я рахувала страви на столі (не пісні, а цілком звичні, майже новорічні — просто їх обов’язково мало бути дванадцять) і клала часник у кути столу.
Трохи щось змінилося, коли я вперше сама зварила кутю.
А тепер — на четвертий рік війни — вже кілька років поспіль ми з родиною святкуємо за новоюліанським календарем. І Святвечір проживається інакше.
Я досі не релігійна. Тому сьогодні не скажу «Христос ся рождає», як герої мого роману. Я досі не вивчила колядок, окрім «Щедрика», і соромлюся співати їх перед вечерею — не вводжу й не плекаю цю традицію. Принаймні поки що. Цього року все ще так.
Я більше не рахую страв. Хоча тепер на столі не буде салату з крабових паличок — зате будуть вареники. Я знову зварю кутю.
Але головне — атмосфера.
Це більше не про галас, бо свята мого дитинства були саме такими. Тепер це про єдність і родинний зв’язок. Про тихе співбуття. Про спробу втримати тепло — навіть у дуже непростий час.
І, мабуть, саме з цього внутрішнього запиту народився сьогоднішній розділ.
Він — про Святвечір. Про мою спробу доторкнутися до того, яким це свято могло б бути для мене змалку. Як би воно гармонійно вросло в моє життя, якби було не набутим і вибраним уже в дорослому віці, а природним, прожитим із дитинства.
Цей розділ — не лише про свято. Він про уявну пам’ять. Про те, якими ми могли б бути, якби мали інший історичний досвід. І, зрештою, про суть усього роману — про життя, яке могло скластися інакше.
Тож вітаю вас зі Святвечором і Різдвом.
Нехай у кожного буде своє тихе світло — навіть якщо шлях до нього ще триває.
А яке ваше ставлення до Різдва?
Які дитячі спогади зберігаєте ви?
P.S. Сьогодні вийшов позаплановий розділ — затишний, теплий, різдвяний. Заходьте почитати, щоб відчути цю атмосферу.
Оригінал статті на Букнет: Різдво, якого в мене не було
Блог
♥️Єдина знижка в передплаті♥️
Вітаю всіх, хто любить переходити одразу до солодкого!
Тільки сьогодні, 31.03.2026, діє знижка –15% на книгу «Правда між нами». Інших знижок у передплаті на книгу не буде, тому це остання можливість придбати книжечку
Максим Буткевич претендує на Премію Відкритого Суспільства
Правозахисник і журналіст Максим Буткевич увійшов до першої фінальної сімки претендентів на Премію Відкритого Суспільства у номінації «Творці Відкритого Суспільства». Про це повідомив м
Премія Шолом-Алейхема визначилася з переможцем
Лавреатом премії імені Шолом-Алейхема у 2026 році став Григорій Гельфер за сценарій п’єси «СНЕ. Майже біблійна історія». Про це повідомили у Державному агентстві з питань мистецтв та ми
Премія «Своя полиця» оголосила лавреатів-2026
Книжкова премія для сучасної жанрової української літератури «Своя полиця» оголосила переможців у сімох номінаціях.
Переможцями стали:
у категорії «Реалісти»: Євгенія Кузнєцова, «Вівц
Чому писати про своє буває важко ♥
Вітаю, мої неперевершені ♥
Нещодавно десь на теренах блогів Букнету бачила дискусію про те, що авторам потрібно більше писати в українському сетингу, називати персонажів простими українськими іменами, давати наші
Перейти до блогуНові автори
Ліра Воропаєва Кількість робіт: 4 Марія Тяжкун
Мене звати Тяжкун Марія. Прагну почути думку сучасних письменників.
Анатолій Хільченко
Анатолій Хільченко. Народився на Полтавщині 1979 року. Навчався у Київській духовній семінарії та академії. Працював у релігійних та навколоцерковних громадських організаціях. Священник Української Православної Церкви. Сторінка у мережі ФБ: https://www.facebook.com/presviter.anatoly/ Ютуб-канал: https://www.youtube.com/channel/UCaAjutYWJOdPdHaNCJU28ng Група “Інститут прикладної теології”
Ірина Вальянос
Доброго дня. Мене звати Ірина і я пишу про війну, про повернення з війни мого чоловіка, про його адаптацію, про свою роль в цьому процесі і про свої емоції.
Ірина Небеленчук
Ірина Олександрівна Небеленчук – кандидат педагогічних наук, викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», письменниця, перекладач, громадський діяч. Ірина Небеленчук народилася в селищі Новгородці Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О. С. Пушкіна. У 2011 році захистила дисертацію «Діалогові технології навчання учнів 5-9 класів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 (теорія […]
Валерія Расходова Кількість робіт: 6 Жанна Хома
Жанна Василівна Хома – молода мама, вчителька, письменниця! Народилась Жанна Хома у місті Мукачеві 3 травня 1991 року. У 2008 році закінчила Мукачівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №20 ім. О.Духновича. В Ужгородському національному університеті здобула дві вищі освіти: філологічну та юридичну. Кілька років жила і працювала в США, куди потрапила за студентською програмою вивчення іноземної […]
Ірина Мостепан (Мельник)
Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]
Віктор Крупка Кількість робіт: 7 Ruslan Barkalov Кількість робіт: 7 Катерина Холод
Катерина Холод. Мешкає в м. Ірпінь. Пише твори для дорослих та дітей. Лауреатка IV премії «Смолоскипа» (2019, 2020). Переможниця конкурсів Open World (2020), «Тріада часу» (2019), «Смарагдові вітрила» (2021) та конкурсу ім. Герася Соколенка (2020). Фіналістка конкурсу «Як тебе не любити…» (спецвідзнака «Коронації слова») (2020). Фіналістка конкурсу ім. Григора Тютюнника (2020), «Золотої лози» (2020), «Шодуарівської […]
Олена Рєпіна
Олена Рєпіна (народилася 7.11.1976 в смт Глибока Чернівецької області) – автор збірки поезій «Всміхнися, жінко», лауреат районної та обласної міжнародної премій ім. Ольги Кобилянської, член Національної спілки журналістів України. За освітою філолог, спеціальність «Українська мова та література». Понад 10 років віддала роботі зі студентами. За час своєї праці на педагогічній ниві спільно зі студентами та […]
Віктор Васильчук
Народився 29 лютого 1960 року в м. Коростень, що на Житомирщині, в сім’ї залізничника (батько Борис Іванович, почесний залізничник, учасник Другої світової війни, ветеран праці – 40 років електрогазоз-варником на вагонному депо) і робітниці (мама Розалія Кайтанівна, пенсіонерка, трудилася формувальницею на «Жовтневій кузні»). Українець. Громадянин України. Закінчив філологічний факультет Київського держуніверситету. З 1982 р. працював […]
Анна Вітерець Кількість робіт: 6 Вікторія Давиденко
Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.