Новорічний збіг обставин
Участь у конкурсі із книгою “Скляний порятунок Різдва”
Історія оселилася в моїй голові ще минулого Різдва. Вона зігрівала мене цілий рік і чекала свого часу до сьогоднішнього дня.
Це коротка історія про те, як один випадок напередодні Різдва зіштовхує два паралельні світи. Чи зможе прагматичний розум Марка пояснити те, що не піддається логіці? І чи готова Яна відкрити йому свою справжню історію.
Анотація:
Коли головна різдвяна зірка міста розбивається на тринадцять уламків, час застигає за крок до свята. Щоб врятувати завтра, суворий капітан поліції Марк та загадкова майстриня Яна мають зібрати магічні уламки, розгублених серед засніжених вулиць.
Він вірить лише протоколам. Вона — бачить золоті нитки долі та розмовляє з речами. У них є лише одна ніч, щоб склеїти розбите Різдво і не дати тіням поглинути місто. Але чи вдасться Марку зберегти свій скептицизм, коли в руках опиниться справжнє диво, а під стелею раптом зацвіте омела?
Магічна подорож крізь зимове місто ❤️
✨Буду вдячна за вашу підтримку і прочитання✨
Оригінал статті на Букнет: Новорічний збіг обставин
Блог
Вітаю з Різдвом! Божого благословіння усім нам!Додав зображення до другої частини оповідання “У Свинарині”. Цей твір входить до збірки “Він і вона” (назва клікабельна).
Новорічний збіг обставинУчасть у конкурсі із книгою “Скляний порятунок Різдва”
Історія оселилася в моїй голові ще минулого Різдва. Вона зігрівала мене цілий рік і чекала свого часу до сьогоднішнього дня.
Це коротка історія про те, як
Дві новини: одна солодка, інша – пекуча)Мої любі, з Різдвом вас! ✨
Сьогодні, коли за вікном лунають колядки, а вертеп нагадує про справжнє диво, я думаю про вас – тих, хто читає мої історії пізно вночі, хто вірить у силу кохання так само палко, як і я.
“Помста
Можна, я побуду занудою?“Общество” в українській мові перекладається двома словами : “суспільство” в глобальному плані( наше суспільство до такого ще не готове; це явище суспільного значення) і “товариство” в менш глобальному
Різдво! І початок нової історії)))Мені було майже шістнадцять років, але через переїзд зі Львова до Києва, мої батьки віддали мене до школи пізніше. Він йшов тихо. І чому саме це, мене напрягло. Ми дійшли до спорт залу.
– Проходь. У нас
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.