Національному музею музичних інструментів Італії передали українську бандуру

Національному музею музичних інструментів Італії передали українську бандуру

Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький у Римі взяв участь у церемонії передачі бандури Національному музею музичних інструментів Італії у межах фестивалю «Legàmi/Зв’язки».

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, передає Укрінформ.

«Бандура є символом стійкості української культури. У 20 столітті кобзарі стали жертвами масових репресій, оскільки їхні виступи поєднували музику із розкриттям правди. Попри все, їхня музична традиція нині відроджена і належить до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Художній проєкт, який ми відкриваємо сьогодні, є голосом України, який нагадує, що війна іде не лише за територію, а й за ідентичність українців як незалежної нації», — сказав Точицький.

Читайте також: Як мистецтво змінює розмову про війну

Своєю чергою заступник державного секретаря Міністерства культури Італії Джанмарко Мацці назвав культурну подію «проявом справжнього діалогу між нашими культурами».

«Бандура — один із найбільш знакових українських інструментів, і я щиро дякую міністру Точицькому за цей дар, що стане частиною нашої музейної колекції. Це сильний жест нашої співпраці заради справедливого миру», — сказав Мацці.

Автентичний інструмент виготовлений майстром Київського кобзарського цеху Русалімом Костиною.

Під час урочистостей народний артист України та військовослужбовець Тарас Компаніченко виконав на бандурі традиційну думу.

На виставці у музеї, що відкрилась напередодні Конференції з питань відновлення України, також представлений український традиційний одяг з фондової колекції Національного музею народної архітектури та побуту України. Це комплекти одягу з восьми регіонів України періоду кінця ХІХ – початку ХХ століть, що одягалися переважно на свята або важливі родинні події. Створювалися вони вручну із наявних у побуті матеріалів: льону, конопель, шерсті та натуральної шкіри.

Виставковий проєкт включає також експозицію витинанок Дарʼї Альошкіноі, писанки Тетяни Коновал та полотна художника Івана Карася.

Експозиція в музеї спрямована на поширення знання про одну з важливих частин європейської культури через цінності, які виявляються у культурній спадщині. Це результат спільної роботи української громади в Італії та залучених італійських інституцій і спільнот.

Читайте також: Точицький обговорив із послом Кореї захист української культурної спадщини

Як повідомлялося, у Римі 10 липня розпочинається четверта Конференція з питань відновлення України (URC2025).

Фото: МКСК

ukrinform.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Національному музею музичних інструментів Італії передали українську бандуру

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Факти про героя книги “Тату, я покохала хулігана”2

Доброго вечора ❤️ 

 

Зроблю вам підбірку фактів про Мішеля з книги “Тату, я покохала хулігана!”. Я вже трохи розповідала про нього, але то було ще коли я публікувала книгу про Алена та Софі “Солодкий

Рецензія “Приватизація спогадів (…)”

Вітаю, друзі!

Давно я не писала рецензій, направду, треба виправляти))

 

Мала за честь ознайомитись із творчістю автора Андрей Романенко (Black Silver), а саме, книгою “Приватизація спогадів: інспектор та майстриня

Чоловік небезпечний чи бажаний — де межа?

Є чоловіки, від яких хочеться тікати. А потім ти ловиш себе на тому, що тримаєш його за куртку над прірвою, бо раптом злякалася, що він впаде.

Джо Фокс такий. Небезпечний, нахабний, з’являється коли не треба і зникає коли

Місія здійсненна?

Ледь дісталася до свого блогу, щоб відмітити увагою прочитаний мною в рамках Безстрокового марафону твір Тетяни Гищак – “Місія”.

Оповідання із перших рядків бере тебе за руку і такий: «Ну що, поїхали»,

Кохання поза межами

Він – втомлений життям ветеран. Вона – андроїд з ШІ, створений спеціально для нього. Якими були би їхні стосунки? Чи буде це тільки експлуатація, чи, можливо, щось більше? Чи може ШІ навчитися відчувати людські емоції? А якщо

Перейти до блогу

Нові автори

Даніела Тороній

…дихаю творчістю і відчуваю смак книг

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Олена Скуловатова

Скуловатова Олена мешкає в селі Путрівка, на Київщині. Автор дитячих та дорослих творів, публіцистики та понад шістдесяти наукових праць з психології. Переможниця I літературного конкурсу імені Івана Дубинця (2021), фіналістка першого всеукраїнського літературного конкурсу "#Рак_боятися_не_можна", в номінації "Проза" (2020), переможниця Літературного інтернет-конкурсу "Незвичне, невідоме, небувале", номінація "Проза" (2020). ФБ: elena.skulovatova Інстаграм: skulovatovaelena Ютюб: https://www.youtube.com/channel/UC1vJaDHmbiF5DJzODfyp8gw Особистий […]

Ганна Плешивцева

Плешивцева Ганна, народилася 05/11/1993 (25 років)

Марія Тяжкун

Мене звати Тяжкун Марія. Прагну почути думку сучасних письменників.

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Іван Бережний

Хочу почути критику на свої вірші.

Ірина Небеленчук

Ірина Олександрівна Небеленчук – кандидат педагогічних наук, викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», письменниця, перекладач, громадський діяч. Ірина Небеленчук народилася в селищі Новгородці Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О. С. Пушкіна. У 2011 році захистила дисертацію «Діалогові технології навчання учнів 5-9 класів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 (теорія […]

Таня Друзь Кількість робіт: 5 Наталія Гумен-Біланич

Наталія Гумен народилася 3 лютого 1983 року в м. Ужгороді. У 1999 р. закінчила загальноосвітню школу І-ІІІ ст. № 1 ім. Т.Г. Шевченка і вступила на філологічний факультет (відділення української мови і літератури) УжНУ, який закінчила у червні 2004 р., одержавши диплом магістра. Нині аспірантка кафедри української мови. Творче надбання дитинства та дзвінкої юності вилилося […]

Катерина Литвиненко

Всім привіт. Нещодавно випустила свою першу збірку віршів “Каменный город”. Підтримка рідних та друзів змотивувала мене йти далі. Тепер дуже хочеться споглянути, як сприймуть мої вірші зовсім незнайомі мені люди.

Ліна Ланська Кількість робіт: 8 Олег Іващишин

Авторський стиль Письменник, який створює фентезійні світи, сповнені живої історії, культури та емоційної правди. У його прозі поєднуються поетичність і точність, світло й тінь, сила і вразливість. Автор будує міф не з батальних сцен, а з поглядів, тиші й напруги між словами. Його персонажі — глибокі, неоднозначні, з власною етикою й болем. Особливе місце займають […]

Matilda Кількість робіт: 2 Віктор Васильчук

Народився 29 лютого 1960 року в м. Коростень, що на Житомирщині, в сім’ї залізничника (батько Борис Іванович, почесний залізничник, учасник Другої світової війни, ветеран праці – 40 років електрогазоз-варником на вагонному депо) і робітниці (мама Розалія Кайтанівна, пенсіонерка, трудилася формувальницею на «Жовтневій кузні»). Українець. Громадянин України. Закінчив філологічний факультет Київського держуніверситету. З 1982 р. працював […]

Перейти до "Нові автори"