Музей Сковороди ще не законсервували через багато процедур і близькість рф

Музей Сковороди ще не законсервували через багато процедур і близькість рф

У Національному літературно-меморіальному музеї імені Григорія Сковороди досі не провели консерваційні роботи через довгу законодавчу процедуру. Про це повідомила заступниця директорки із загальних питань і кураторка проєкту «Музей майбутнього» Настя Іщенко в ексклюзивному коментарі Читомо.

 

За словами заступниці директорки, на консервацію музею вдалося зібрати майже півтора мільйона гривень. Ці кошти зберігаються на рахунку музею.

 

«Ми зустріли дуже багато друзів, партнерів, бізнесів, які нас зараз підтримують і допомагають розв’язувати питання відбудови», — зазначила Іщенко.

 

Проте музей стикається з низкою проблем, через які відбудова музею — це довгий процес. Потрібно пройти законодавчу процедуру: отримати відгуки експертів, провести необхідні експертизи, протестувати цеглу і розчин, на який замішувалася цегла.

 

«Від влучання ракети постраждав не тільки музей. У нас на території розташована автентична комора. Проте вона не є пам’яткою національної історії й ми її відбудували за кошти благодійників. До будівлі музею ми не маємо ніякого права на законодавчому рівні навіть торкатися руками», — наголосила заступниця директорки музею.

 

До того ж, музей розташований у селі Сковородинівка Харківської області — за 30 кілометрів від кордону з росією. За словами Іщенко, їй часто доводиться працювати під дубом Сковороди під звуки дронів.

 

«Наш кейс був доволі голосним. Ми одна з перших пам’яток, яка постраждала від російської агресії. Проте, на жаль, є ще дуже багато зруйнованих об’єктів національної історії. Але в них є перевага: вони не розташовані так близько від росії», — пояснила заступниця директорки.

 

Проте у музеї запевняють: будівлю відреставрують, це лише питання часу і великих коштів.

 

 

Також Настя Іщенко наголосила на тому, що музей вперше має такий досвід.

 

«Моя основна команда в музеї — це люди, які пропрацювали там по 30 років. У перший рік вони були в шоковому стані. Я навіть не можу собі уявити, як це — побачити зруйнований музей, у який ти вклала всю душу, у якому виросли твої діти. Команда музею адаптується до цих змін», — поділилася заступниця директорки музею.

 

Окрім фізичної реставрації будівлі, у музеї працюють і над змістом: займаються ребрендингом й інституційним розвитком. Йдеться про проєкт «Музей майбутнього», який нещодавно запустили в онлайновому форматі.

 

«Ми створили незвичайну онлайн-платформу, де повністю відкидаємо класичні стереотипи про форму і працюємо зі змістом. Уся ця історія — про інкорпорацію його цінностей і чеснот у роботі музею і взаємодії з відвідувачем», — пояснила кураторка проєкту «Музей майбутнього».

 

 

1 вересня працівники музею планують організувати бранч зі Сковородою: будуть збирати й пакувати жолуді з дуба, пити токайське вино і їсти вареники із сиром, які колись їв Сковорода.

 

«На таких дрібних деталях ми доносимо і репрезентуємо образ музею. Територія музею — велика. Це не тільки зруйнована будівля. Ми не хочемо в публічному полі виглядати як бідна-нещасна зруйнована інституція. Цією репрезентацією ми кажемо: дивіться, ми тут, ми в усьому беремо приклад з Григорія Савича, а він би не засмутився. Він би так і сказав: працюйте зі змістом, а з формою розберемося», — наголосила Настя Іщенко.

 

Після відбудови музею нова концепція залишиться. Ребрендинг — це передтечія для роботи з архітекторами й експозиційними дизайнерами. Наразі працівники музею проводять глибинні інтерв’ю з потенційними відвідувачами і працюють з молодими й сучасними спеціалістами.

 

«Ми хочемо, щоб люди побачили новий музей Сковороди, в якому ти відчуваєш себе як Сковорода, не боялися і хотіли працювати в українських музеях з українською культурою», — додала Іщенко.

 

Як відомо, в ніч проти 7 травня 2022 року російські окупанти знищили Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка. У листопаді 2023 року музей закликав фінансово допомогти консервації..

 

Згодом працівники музею запустили проєкт «Музей майбутнього» в онлайновому форматі.

 

 

Зображення: skovoroda.museum

Оригінал статті на Suspilne: Музей Сковороди ще не законсервували через багато процедур і близькість рф

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Поділіться своїми враженнями

Поділіться враженнями від книги «Карпатська одіссея». Чи було б вам цікаво прочитати другу частину, де дівчата поїхали б досліджувати Закарпаття?

Адже Закарпаття має зовсім інший колорит порівняно з Гуцульщиною:

Сьогодні останні розділи Зоряни

Друзі!

Історія Зоряни та Вогнеяра підійшла до кінця, і сьогодні вночі вийдуть останні розділи. Дякую, що були з цими героями❤️

Ще кілька днів після завершення її можна буде прочитати безкоштовно ❤️

Також, хочу поділитися

Літературна премія Книга року BBC-2025 оголосила переможців

Літературна премія «Книга року BBC-2025» оприлюднила переможців. Про це повідомили на фейсбук-сторінці українського відділу BBC.
Переможців обирали серед 15 книжок у трьох номінаціях: К

У 2026 книжка «Не народжені для війни» Артема Чапая вийде нідерландською

У лютому 2026 року книжка «Не народжені для війни» з’явиться в перекладі нідерландською мовою. Про це письменник Артем Чапай написав на своїй фейсбук-сторінці.
Видання вийде у нідерланд

Ласло Краснагоркаї: Людина — дивовижна істото — хто ти?

Дев’ятого жовтня рівно о другій годині дня за київським часом секретар Нобелівського комітету оголосив нового лауреата: ним став угорець Ласло Краснагоркаї. Нещодавно на сайті Нобелівсь

Перейти до блогу

Нові автори

Еліна Свенцицька

Поет, письменник, літературознавець. Закінчила філологічний факультет Донецького національного університету. Жила до останнього часу в Донецьку, з серпня 2014 р. – в Києві. Пише прозу російською мовою, вірші – українською. Автор 8 книжок: «З життя людей» (проза й вірші), «Пустельні риби» (вірші), «Вибачте мене» (проза), «Білий лікар» (вірші), «Проза життя» (проза), «Триада раю. Проза життя» (проза), […]

Єлизавета Самчук Кількість робіт: 8 Микола Істин

Микола Істин  (1972 р.н.) –  поет, прозаїк, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Автор численних поетичних публікацій в інтернет-виданнях, і в друкованій літературній періодиці. Презентував ряд самвидавчих збірок, зокрема: «Літературне відкриття» (книгарня «Є», м. Івано-Франківськ, 2013 р.), «Поезія некстмодернізму» (Форум видавців, Львів, 2014 р.). Електронні версії книг розміщені в бібліотеках «Java», «Libruk», «Чтиво», та інших. Оприлюднював свою […]

Ганна Плешивцева

Плешивцева Ганна, народилася 05/11/1993 (25 років)

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Steev Kurts Кількість робіт: 2 Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Тетяна Гудима Кількість робіт: 1 Галина Мирослава

Сторінка у Фейсбуку Галина Мирослава

Ірина Маркова Кількість робіт: 3 Вікторія Давиденко

Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]

Марґо Ґейко

Любов Володимирівна Лисенко – PhD, кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, перекладач і викладач німецької та англійської мов, лінгвокультуролог. Член Національної спілки письменників України, Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» та Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду ім. Миколи Лисенка. Автор численних наукових праць і навчальних програм. Переможець і член журі багатьох […]

Оля Федорончук

Cторінка на фейсбуку – https://www.facebook.com/olha.fedoronchuk

Іванна Стеф’юк

Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]

Юлія Верета Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"