Коли критика ранить: як авторам не зламатися?
Мені було 18. Я вірила у поезію, вірила в себе, у силу слова. Я писала вірші — щиро, від душі, як це робить кожна юна душа, що вперше закохується у життя, в небеса, у рожеві квіти за вікном. Мої тексти здавались мені такими… справжніми…
І я наважилась. Надіслала свої вірші до однієї з улюблених газет. Мені відповіла жінка, чию рубрику я читала завжди першою. Вона була для мене авторитетом. Мрією. Кумиром.
І саме вона назвала мої вірші — віршами “ні про що”.
“Рожево-квіткові, дитячі, вірші дівчинки-янгола. Незрілі тексти без глибини”, — сказала вона.
І процитувала зовсім іншу поетку — ту, що померла юною, але писала глибоко, серйозно, з темрявою і болем.
А що ж я?
Я відповіла чемно. Навіть трохи винувато.
“Ці вірші я писала у 14-15 років. Тоді я і була такою — янголом. Писалось від душі… Мені здалося, що тематика підходить. Зараз, звісно, мене цікавлять інші теми…”
“Вибачте. Дякую за відгук. Більше не буду вас турбувати…”
Але відверто? Мене ніби вдарило. Мене спустили з небес на землю. І найбільше боліло те, що це зробила саме та, на кого я рівнялась. Та, чий голос здавався мені дороговказом.
Я перестала надсилати вірші кудись. Я стала боятись.
Редакторів.
Оцінки.
Критики.
Невизнання.
І навіть коли сьогодні, вже дорослою, я надсилаю свої книги до видавництва — я вже подумки “програла”. Мовляв, кому це потрібно. Мене знову не приймуть. Мене знову назвуть “рожево-квітковою” або “авторкою без їдеї та глибини”. І це заважає. Це… паралізує.
❓ То як авторам ставитися до критики?
Слухати? Ігнорувати? Захищатися? Замикатися в собі? Редагувати себе до невпізнаваності, аби тільки догодити?
Можливо, правда десь посередині.
Так, критика — це зворотний зв’язок. Вона може бути болісною, але й цінною. Вона вчить. Допомагає рости. Та не кожен критик — учитель. І не кожна критика — конструктивна.
Є критика, що вказує шлях. А є — що просто ранить.
І я досі вчуся розрізняти їх. Досі вчуся бути автором із серцем відкритим, але шкірою трохи товстішою.
Знаєте, хто теж “не пройшов”?
Джоан Роулінг відмовили 12 видавництв, перш ніж Гаррі Поттер побачив світ.
Стівена Кінга викинули у смітник — буквально, його перший рукопис.
Булгаков чув: “Ваша проза надто дивна для друку”.
А багатьох сучасних авторів “з’їдають” навіть у коментарях під постом.
Та вони не зламались. Вони пішли далі.
І знаєте, що я думаю зараз?
Можливо, ті рожеві вірші і були “ні про що” — але вони були від душі. І це теж має право на існування. Бо письменник — це не завжди дорослий критик у пальто. Це часто — дитина, що грає словами, шукає сенс і вчиться жити.
А ти, дорогий читачу, авторе, поете…
Чи була у твоєму житті критика, яка тебе ранила?
Чи є в тобі страх бути “недостатньо добрим”?
Як ти даєш собі раду після відмови, осуду чи негативу?
Поділись у коментарях.
Бо, можливо, комусь твої слова допоможуть не зламатися. Або навпаки — зцілитися.
І більше не боятись бути тим, ким ти є.
#критика #болить_але_вчить #бутиавтором #пишу_від_душі #страх_відмови #букнет #блогавтора #щоденникиавтора
Оригінал статті на Букнет: Коли критика ранить: як авторам не зламатися?
Блог
Поділіться своїми враженнями
Поділіться враженнями від книги «Карпатська одіссея». Чи було б вам цікаво прочитати другу частину, де дівчата поїхали б досліджувати Закарпаття?
Адже Закарпаття має зовсім інший колорит порівняно з Гуцульщиною:
Сьогодні останні розділи Зоряни
Друзі!
Історія Зоряни та Вогнеяра підійшла до кінця, і сьогодні вночі вийдуть останні розділи. Дякую, що були з цими героями❤️
Ще кілька днів після завершення її можна буде прочитати безкоштовно ❤️
Також, хочу поділитися
Літературна премія Книга року BBC-2025 оголосила переможців
Літературна премія «Книга року BBC-2025» оприлюднила переможців. Про це повідомили на фейсбук-сторінці українського відділу BBC.
Переможців обирали серед 15 книжок у трьох номінаціях: К
У лютому 2026 року книжка «Не народжені для війни» з’явиться в перекладі нідерландською мовою. Про це письменник Артем Чапай написав на своїй фейсбук-сторінці.
Видання вийде у нідерланд
Дев’ятого жовтня рівно о другій годині дня за київським часом секретар Нобелівського комітету оголосив нового лауреата: ним став угорець Ласло Краснагоркаї. Нещодавно на сайті Нобелівсь
Перейти до блогуНові автори
Еліна Свенцицька
Поет, письменник, літературознавець. Закінчила філологічний факультет Донецького національного університету. Жила до останнього часу в Донецьку, з серпня 2014 р. – в Києві. Пише прозу російською мовою, вірші – українською. Автор 8 книжок: «З життя людей» (проза й вірші), «Пустельні риби» (вірші), «Вибачте мене» (проза), «Білий лікар» (вірші), «Проза життя» (проза), «Триада раю. Проза життя» (проза), […]
Віктор Васильчук
Народився 29 лютого 1960 року в м. Коростень, що на Житомирщині, в сім’ї залізничника (батько Борис Іванович, почесний залізничник, учасник Другої світової війни, ветеран праці – 40 років електрогазоз-варником на вагонному депо) і робітниці (мама Розалія Кайтанівна, пенсіонерка, трудилася формувальницею на «Жовтневій кузні»). Українець. Громадянин України. Закінчив філологічний факультет Київського держуніверситету. З 1982 р. працював […]
Дороті Клаус Кількість робіт: 8 Дар’я Загребельна Кількість робіт: 8 Денис Нарбут
Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]
Тетяна Зінченко
Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.
Tadeй Кількість робіт: 8 Сергій Ущапівський
Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii
Тоня Твіст
м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]
Іван Бережний
Хочу почути критику на свої вірші.
Ірина Марцинюк Кількість робіт: 3 Олена Рєпіна
Олена Рєпіна (народилася 7.11.1976 в смт Глибока Чернівецької області) – автор збірки поезій «Всміхнися, жінко», лауреат районної та обласної міжнародної премій ім. Ольги Кобилянської, член Національної спілки журналістів України. За освітою філолог, спеціальність «Українська мова та література». Понад 10 років віддала роботі зі студентами. За час своєї праці на педагогічній ниві спільно зі студентами та […]
Ірина Малишева Кількість робіт: 4 Олена Скуловатова
Скуловатова Олена мешкає в селі Путрівка, на Київщині. Автор дитячих та дорослих творів, публіцистики та понад шістдесяти наукових праць з психології. Переможниця I літературного конкурсу імені Івана Дубинця (2021), фіналістка першого всеукраїнського літературного конкурсу "#Рак_боятися_не_можна", в номінації "Проза" (2020), переможниця Літературного інтернет-конкурсу "Незвичне, невідоме, небувале", номінація "Проза" (2020). ФБ: elena.skulovatova Інстаграм: skulovatovaelena Ютюб: https://www.youtube.com/channel/UC1vJaDHmbiF5DJzODfyp8gw Особистий […]
Лариса Вагилевич
Лариса Вагилевич, 35 років. Поетка, журналістка, організатор літературно-мистецьких заходів, керівник гуртка літературної майстерності та журналістики Надвірнянського РЦДТНПВМ, раніше – учасниця літературного об’єднання “Натхнення” (м. Івано-Франківськ). За фахом менеджер зі стратегічного розвитку регіону у сфері культури, автор книги відчуттів “Лакмус” (2009р.)
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.