Коли критика ранить: як авторам не зламатися?
Мені було 18. Я вірила у поезію, вірила в себе, у силу слова. Я писала вірші — щиро, від душі, як це робить кожна юна душа, що вперше закохується у життя, в небеса, у рожеві квіти за вікном. Мої тексти здавались мені такими… справжніми…
І я наважилась. Надіслала свої вірші до однієї з улюблених газет. Мені відповіла жінка, чию рубрику я читала завжди першою. Вона була для мене авторитетом. Мрією. Кумиром.
І саме вона назвала мої вірші — віршами “ні про що”.
“Рожево-квіткові, дитячі, вірші дівчинки-янгола. Незрілі тексти без глибини”, — сказала вона.
І процитувала зовсім іншу поетку — ту, що померла юною, але писала глибоко, серйозно, з темрявою і болем.
А що ж я?
Я відповіла чемно. Навіть трохи винувато.
“Ці вірші я писала у 14-15 років. Тоді я і була такою — янголом. Писалось від душі… Мені здалося, що тематика підходить. Зараз, звісно, мене цікавлять інші теми…”
“Вибачте. Дякую за відгук. Більше не буду вас турбувати…”
Але відверто? Мене ніби вдарило. Мене спустили з небес на землю. І найбільше боліло те, що це зробила саме та, на кого я рівнялась. Та, чий голос здавався мені дороговказом.
Я перестала надсилати вірші кудись. Я стала боятись.
Редакторів.
Оцінки.
Критики.
Невизнання.
І навіть коли сьогодні, вже дорослою, я надсилаю свої книги до видавництва — я вже подумки “програла”. Мовляв, кому це потрібно. Мене знову не приймуть. Мене знову назвуть “рожево-квітковою” або “авторкою без їдеї та глибини”. І це заважає. Це… паралізує.
❓ То як авторам ставитися до критики?
Слухати? Ігнорувати? Захищатися? Замикатися в собі? Редагувати себе до невпізнаваності, аби тільки догодити?
Можливо, правда десь посередині.
Так, критика — це зворотний зв’язок. Вона може бути болісною, але й цінною. Вона вчить. Допомагає рости. Та не кожен критик — учитель. І не кожна критика — конструктивна.
Є критика, що вказує шлях. А є — що просто ранить.
І я досі вчуся розрізняти їх. Досі вчуся бути автором із серцем відкритим, але шкірою трохи товстішою.
Знаєте, хто теж “не пройшов”?
Джоан Роулінг відмовили 12 видавництв, перш ніж Гаррі Поттер побачив світ.
Стівена Кінга викинули у смітник — буквально, його перший рукопис.
Булгаков чув: “Ваша проза надто дивна для друку”.
А багатьох сучасних авторів “з’їдають” навіть у коментарях під постом.
Та вони не зламались. Вони пішли далі.
І знаєте, що я думаю зараз?
Можливо, ті рожеві вірші і були “ні про що” — але вони були від душі. І це теж має право на існування. Бо письменник — це не завжди дорослий критик у пальто. Це часто — дитина, що грає словами, шукає сенс і вчиться жити.
А ти, дорогий читачу, авторе, поете…
Чи була у твоєму житті критика, яка тебе ранила?
Чи є в тобі страх бути “недостатньо добрим”?
Як ти даєш собі раду після відмови, осуду чи негативу?
Поділись у коментарях.
Бо, можливо, комусь твої слова допоможуть не зламатися. Або навпаки — зцілитися.
І більше не боятись бути тим, ким ти є.
#критика #болить_але_вчить #бутиавтором #пишу_від_душі #страх_відмови #букнет #блогавтора #щоденникиавтора
Оригінал статті на Букнет: Коли критика ранить: як авторам не зламатися?
Блог
Тіні майбутнього
Новий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо
“В пошуках Світла та Тіні”
А
Викрадення.
Дверцята відчинили з оглушливим тріском, ніби їх зламали голими руками сповненими люті.
У чорному прорізі постав він.
Високий. Широкоплечий. Плащ — важкий, чорний, наче витканий із самої ночі, колихався повільно,
Сестринська турбота чи допитливість? ☺️
Усім затишного та спокійного вечора п’ятниці ⛅
У книзі “По сусідству з Грозою”⚡ вийшло оновлення, де з’явилися кілька нових персонажів: Антошка і Ніка ☺️
…тільки ми лишилися вдвох, у мою
Фіктивна дружина мільярдера — оновлено!
Вітаю!
І тобі Емілі та Еріка — оновлення!
✨✨✨
Я просиділа, напевно, хвилин п’ять, як чую жалібне нявкання кота. І воно наближається. Не хочу вірити, що в цьому будинку живе кіт. Але раптом з-за меблів виходить великий
Тіні майбутньогоНовий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо
“В пошуках Світла та Тіні”
А
Перейти до блогуНові автори
Обиденна Марія
Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]
Марічка Вірт Кількість робіт: 1 Таня Друзь Кількість робіт: 5 Дар’я Загребельна Кількість робіт: 8 Іванна Стеф’юк
Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]
Анна Щербак
Щербак Анна Олександрівна – письменниця, організаторка літературних заходів. Народилася 15.06.1993 у м. Харкові. Закінчила хімічний факультет Харківського Національного університету імені В. Н. Каразіна. Спробувала себе на посадах: співробітника університету, журналіста (кореспондент), старшого викладача дисципліни «Педагогіка», помічника керівника приватного підприємства. Має наукові публікації з педагогіки. Член Національної спілки журналістів України (з 2015р.). Нині працює за фахом […]
Чиж Аліна Кількість робіт: 4 Панас Христя Кількість робіт: 2 Юлія Верета Кількість робіт: 8 Катерина Холод
Катерина Холод. Мешкає в м. Ірпінь. Пише твори для дорослих та дітей. Лауреатка IV премії «Смолоскипа» (2019, 2020). Переможниця конкурсів Open World (2020), «Тріада часу» (2019), «Смарагдові вітрила» (2021) та конкурсу ім. Герася Соколенка (2020). Фіналістка конкурсу «Як тебе не любити…» (спецвідзнака «Коронації слова») (2020). Фіналістка конкурсу ім. Григора Тютюнника (2020), «Золотої лози» (2020), «Шодуарівської […]
Галина Британ
Галина Британ (Вітів) народилася 12.11.1982 року в селі Стрілки Старо-Самбірського району Львівської області. В 1999 році закінчила Стрілківську серед-ню школу. В цьому ж році вступила в самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака, закінчила коледж в 2003 році, отримавши спеціальність – вчитель молодших класів та іноземної мови. Навчалася в тернопільському педагогічному університеті імені В. Гнатюка. Працювала […]
Мирослав ВірникВітаю! Я поет-початківець Мирослав Вірник з села Рахни Лісові на Вінниччині.
Анатолій Хільченко
Анатолій Хільченко. Народився на Полтавщині 1979 року. Навчався у Київській духовній семінарії та академії. Працював у релігійних та навколоцерковних громадських організаціях. Священник Української Православної Церкви. Сторінка у мережі ФБ: https://www.facebook.com/presviter.anatoly/ Ютуб-канал: https://www.youtube.com/channel/UCaAjutYWJOdPdHaNCJU28ng Група “Інститут прикладної теології”
Тетяна Гудима Кількість робіт: 1 Валерія Расходова Кількість робіт: 6 Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.