Коли критика ранить: як авторам не зламатися?
Мені було 18. Я вірила у поезію, вірила в себе, у силу слова. Я писала вірші — щиро, від душі, як це робить кожна юна душа, що вперше закохується у життя, в небеса, у рожеві квіти за вікном. Мої тексти здавались мені такими… справжніми…
І я наважилась. Надіслала свої вірші до однієї з улюблених газет. Мені відповіла жінка, чию рубрику я читала завжди першою. Вона була для мене авторитетом. Мрією. Кумиром.
І саме вона назвала мої вірші — віршами “ні про що”.
“Рожево-квіткові, дитячі, вірші дівчинки-янгола. Незрілі тексти без глибини”, — сказала вона.
І процитувала зовсім іншу поетку — ту, що померла юною, але писала глибоко, серйозно, з темрявою і болем.
А що ж я?
Я відповіла чемно. Навіть трохи винувато.
“Ці вірші я писала у 14-15 років. Тоді я і була такою — янголом. Писалось від душі… Мені здалося, що тематика підходить. Зараз, звісно, мене цікавлять інші теми…”
“Вибачте. Дякую за відгук. Більше не буду вас турбувати…”
Але відверто? Мене ніби вдарило. Мене спустили з небес на землю. І найбільше боліло те, що це зробила саме та, на кого я рівнялась. Та, чий голос здавався мені дороговказом.
Я перестала надсилати вірші кудись. Я стала боятись.
Редакторів.
Оцінки.
Критики.
Невизнання.
І навіть коли сьогодні, вже дорослою, я надсилаю свої книги до видавництва — я вже подумки “програла”. Мовляв, кому це потрібно. Мене знову не приймуть. Мене знову назвуть “рожево-квітковою” або “авторкою без їдеї та глибини”. І це заважає. Це… паралізує.
❓ То як авторам ставитися до критики?
Слухати? Ігнорувати? Захищатися? Замикатися в собі? Редагувати себе до невпізнаваності, аби тільки догодити?
Можливо, правда десь посередині.
Так, критика — це зворотний зв’язок. Вона може бути болісною, але й цінною. Вона вчить. Допомагає рости. Та не кожен критик — учитель. І не кожна критика — конструктивна.
Є критика, що вказує шлях. А є — що просто ранить.
І я досі вчуся розрізняти їх. Досі вчуся бути автором із серцем відкритим, але шкірою трохи товстішою.
Знаєте, хто теж “не пройшов”?
Джоан Роулінг відмовили 12 видавництв, перш ніж Гаррі Поттер побачив світ.
Стівена Кінга викинули у смітник — буквально, його перший рукопис.
Булгаков чув: “Ваша проза надто дивна для друку”.
А багатьох сучасних авторів “з’їдають” навіть у коментарях під постом.
Та вони не зламались. Вони пішли далі.
І знаєте, що я думаю зараз?
Можливо, ті рожеві вірші і були “ні про що” — але вони були від душі. І це теж має право на існування. Бо письменник — це не завжди дорослий критик у пальто. Це часто — дитина, що грає словами, шукає сенс і вчиться жити.
А ти, дорогий читачу, авторе, поете…
Чи була у твоєму житті критика, яка тебе ранила?
Чи є в тобі страх бути “недостатньо добрим”?
Як ти даєш собі раду після відмови, осуду чи негативу?
Поділись у коментарях.
Бо, можливо, комусь твої слова допоможуть не зламатися. Або навпаки — зцілитися.
І більше не боятись бути тим, ким ти є.
#критика #болить_але_вчить #бутиавтором #пишу_від_душі #страх_відмови #букнет #блогавтора #щоденникиавтора
Оригінал статті на Букнет: Коли критика ранить: як авторам не зламатися?
Блог
Право на щастя
Я звичайна собі людина, яка працює, має сім’ю, і є в мене одне хоббі)) з яким я не можу поділитись з рідними.
Я люблю читати бл новели, манги і манхви. Люблю дивитись бл дорами і лакорни (Японія, Корея, Тайвань, Тайланд),
Оцінка книги
Доброго вечора, мої любі читачі!Пишу цей блог, щоб задати вам одне запитання. Як ви знаєте, моя книга «У полоні хижака» вже завершена, тому я хочу, щоб ви поділилися тут своїми відгуками. Як вона вам? Що найбільше сподобалося?Напишіть,
Гарячі знижки! Поспішіть придбати дешевше!)))
Друзі, ловіть знижки!
Прокляття для мільйонера- 20%
Про книгу:
Амелія: я не вірю чоловікам, а особливо Давиду, який просто розтоптав моє кохання. Тому, коли він запропонував зіграти його дівчину перед партнерами, я назвала
Плани, яким не судилося збутися
Ну що ж, завтра останній день літа, і я, як завжди, думаю про те, скільки всього не встигла)). У першу чергу — це книжка. Події в ній розгортаються саме влітку, тож було б класно завершити її разом із серпнем. Але… моє «літо»
Тінь
Минулої осені я була натхненна і зайнята написання книги на конкурс “Пиши”, у якому виграла Ксю Бадб. Треба було написати любовний роман, а я, як завжди, намішала соціальної драми.
Цей сюжет прослизає у багатьох
Перейти до блогуНові автори
Анна Фадєєва
https://www.facebook.com/fadeevanna
Олександр Забродський
Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook
Tadeй Кількість робіт: 8 Таїсія Цибульська
Таїсія Цибульська м.Кременчук Аккаунт у Фейсбук: Таїсія Цибульська Народилася 1975 р. в смт.Компаніївці Кіровоградської обл. Після навчання в Компаніївській восьмирічній школі вступила до Кіровоградського технікуму механізації с/г за спеціальністю "бухгалтерська справа", закінчила навчання з відзнакою. Із 1999 р. проживає в м.Кременчук. Фіналіст конкурсу «Pro Patria»(За Батьківщину) м.Дрогобич (2014 р.) Лауреат премії ім.Юрія Яновського, смт.Компаніївка, м.Кіровоград […]
Панас Христя Кількість робіт: 2 Оля Федорончук
Cторінка на фейсбуку – https://www.facebook.com/olha.fedoronchuk
Марічка Вірт Кількість робіт: 1 Анатолій Хільченко
Анатолій Хільченко. Народився на Полтавщині 1979 року. Навчався у Київській духовній семінарії та академії. Працював у релігійних та навколоцерковних громадських організаціях. Священник Української Православної Церкви. Сторінка у мережі ФБ: https://www.facebook.com/presviter.anatoly/ Ютуб-канал: https://www.youtube.com/channel/UCaAjutYWJOdPdHaNCJU28ng Група “Інститут прикладної теології”
Оля Радіонова
Молода авторка з містечка солі і поетів – Дрогобича. Філолог за освітою, ведуча за родом занять, письменниця за покликанням. Зараз, надихаючись новим статусом мами, готує до друку другу книгу – про материнство.
Катерина Литвиненко
Всім привіт. Нещодавно випустила свою першу збірку віршів “Каменный город”. Підтримка рідних та друзів змотивувала мене йти далі. Тепер дуже хочеться споглянути, як сприймуть мої вірші зовсім незнайомі мені люди.
Лариса Вагилевич
Лариса Вагилевич, 35 років. Поетка, журналістка, організатор літературно-мистецьких заходів, керівник гуртка літературної майстерності та журналістики Надвірнянського РЦДТНПВМ, раніше – учасниця літературного об’єднання “Натхнення” (м. Івано-Франківськ). За фахом менеджер зі стратегічного розвитку регіону у сфері культури, автор книги відчуттів “Лакмус” (2009р.)
Ольгерд Педруччо Кількість робіт: 3 Світлана Ткаченко
Народилась та живу в Києві. Спеціалізувалась у галузях монетарної політики, банківської справи, фондового ринку, економічної психології та фінансової поведінки. Зі світлими прагненнями і вкладаючи душу вивчаю світ і пишу тексти на професійну тематику, але справжнє натхнення отримую від створення вигаданих поетичних світів та історій, поділяючи спільні психологічні стани із моїми героями. Тепер працюю переважно над […]
Мамалыжка Кількість робіт: 5 Ірина Вальянос
Доброго дня. Мене звати Ірина і я пишу про війну, про повернення з війни мого чоловіка, про його адаптацію, про свою роль в цьому процесі і про свої емоції.
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.