Житомирський літмузей отримав колекцію особистих речей Валерія Шевчука
Житомирський обласний літературний музей отримав меморіальну колекцію особистих речей одного з найяскравіших письменників-шістдесятників, історика, архівіста, автора літературознавчих і публіцистичних праць, інтерпретатора українського бароко Валерія Шевчука. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Житомирського літмузею.
До музею надійшла колекція з понад 150 предметів — їх передала донька письменника Юліана Шевчук.
«Висловлюємо щиру подяку родині письменника за такий цінний дарунок, який не лише збагатить нашу музейну колекцію, а й розповідатиме всім наступним поколінням українців про житомирця – незламного велета українського національного духу, який своєю подвижницькою працею насправді тримав небо над Україною!», — написали в музеї.

Речі музейники збирали з київської квартири Валерія Шевчука, а також з дачі письменника в Кончі-Озерній. До музею потрапили рідкісні, відсутні в колекції музею, авторські книги, письмові столи, за якими він працював, картини, робочий стілець, ручки, костюм, вишиванку, настільну лампу, друкарські машинки.
Окрім того, знайшли також авторські рукописи, записки, ліжник, кам’яна сокира, знайдена на розкопках, ікона, кожух та рибальське знаряддя, що належало батькові письменника.

Як зазначили в літмузеї, всі предмети після опрацювання стануть частиною музейного простору, а саме меморіальної кімнати прозаїка, де їх зможуть побачити відвідувачі музею.

Валерій Шевчук народився 20 серпня 1939 року в Житомирі. Дебютним твором автора стало оповідання «Настунька» в збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у Житомирі у 1961 році. Був членом Спілки письменників України з 1967 року.
Творчим доробком автора стали численні історичні романи, новели та повісті, серед яких — «Тіні зникають опівдні», «Дім на горі», «Око прірви» та «Юнаки з вогненної печі».
Окрім того, Шевчук був автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, а також був дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури. Займався перекладом барокових творів на сучасну українську мову, упорядковував відомі антології, а також писав белетризовані біографії.
Як повідомлялось, 6 травня 2025 року у віці 85 років Валерій Шевчук пішов із життя.
Фото: Житомирський літмузей, чільне фото Оксани Тисовської
Оригінал статті на Suspilne: Житомирський літмузей отримав колекцію особистих речей Валерія Шевчука
Блог
Приєднуюсь до “Чорних первоцвітів”!❤✿Відчули перший подих «Чорних первоцвітів»? Неймовірно талановита Ольха Елдер створила щось особливе, і я щаслива нарешті стати частиною цієї темної збірки. Колеги вже розпалили вогонь своїми історіями, а я готова
Іронічне…Кожний день пишу я опус, ще й встигаю вести блог,
Геніально все у мене – арка, сетинг, діалог !!!
Жодних сумнівів немає… Критика? То заздрість хамів…
Я ж талант непересічний – хоч пишу ще з помилками.
Згенерую і картинку,
За програмою Translate Ukraine у 2026-му перекладуть сотню книжокУкраїнський інститут книги за підтримки vіністерства культури України відібрав 100 перекладацьких проєктів у межах програми Translate Ukraine 2026. Підтримані видання мають вийти у 33
Спойлер моєї нової книгиМоя нова книга про скарби тамплієрів в Україні, яку я планую почати писати в другій половині літа або на початку осені, буде базуватися не на містиці, окультизмі чи вигадках про таємні знання, які стали причиною того, що тамплієри
❤️ новинка вже на сайті❤️(картинка клікабельна)
Як візуалізація від Gemini сформувала хобі та пристрасть Назара
Попросила я його, значить, злбразити мені арт, де Назар чекає на Рі-рі піж під’їздом. Він має бути на машині, стояти біля неї. Ще
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.