До 120-річчя першої україномовної газети «Хлібороб» представили її онлайн-виставку
До 120-річчя виходу першого україномовного видання на Наддніпрянській Україні Державний архів Полтавської області відкрив онлайн-виставку «Потужна сила рідного слова: “Хлібороб”». Про це повідомили на вебсайті установи та у пресслужбі Полтавської ОВА.
Виставка зосереджена на історії часопису «Хлібороб», який брати Володимир та Микола Шемети випустили у Лубнах 12 листопада 1905 року. Видання вийшло «явочним порядком», без дозволу, передбаченого тогочасним законодавством. У експозиції представлені оригінальні номери газети, рапорти повітових справників Полтавському губернатору про появу першого україномовного часопису, а також документи, що фіксують політичну недовіру до видавців, переслідування редакторів і претензії до роботи лубенської друкарні Іцковича.
Архівні матеріали показують, у яких умовах працювала українська інтелігенція: попри проголошений Маніфест 17 жовтня 1905 року, атмосфера офіційної українофобії не зникла. У добірці є акти обшуків, документи щодо стеження за «неблагонадійними» особами та окремі публікації часопису українською мовою.
За свідченнями сучасників, поява «Хлібороба» стала помітною подією: газета привернула увагу губернської та повітової адміністрації та стимулювала видавців інших міст — зокрема Києва — до активнішої роботи.
Оцифровані записи з газети також показують ширший контекст: у списки переслідуваних потрапляли не лише лубенські видавці, а й відомі діячі, серед них Олена Пчілка, Панас Мирний і Григорій Коваленко. Усі вони тривалий час перебували під наглядом репресивних органів — і за часів Російської імперії, і в радянський період.
Пам’ять про видавців «Хлібороба» вшанована у топоніміці Полтави: у 2016 році провулок Інтернаціональний перейменували на провулок братів Шеметів, а обласна рада заснувала премію їхнього імені.
Детальніше про різноманітні видавничі осередки України читайте в спецпроєкті Читомо «До друку».
Фото: Державний архів Полтавської області
Документи Державного архіву Полтавської області та Центрального державного історичного архіву України
Оригінал статті на Suspilne: До 120-річчя першої україномовної газети «Хлібороб» представили її онлайн-виставку
Блог
Перша знижка на”Тебе кохати заборонено”+оновлення!
Доброго ранку, мої любі НАТХНЕННИКИ!!!
Сьогодні діє перша знижка на вже завершену книгу “Тебе кохати заборонено”.
Поспішайте поринути в заборонені пристрасні відносини викладача і першокурсниці. Не пошкодуєте.
Тут
глава, з якою трохи запізнилася
але ви мене пробачите, бо я весь день провела в лікарнях
♥ а зараз без зайвих слів ♥
(картинка клікабельна)
— Не підозрювала в тобі романтика, — повернулася на бік, щоб дивитися в очі, ніжно провела
Ранкове
Іноді я здаюся собі рибалкою, що стоїть із сіткою на березі швидкоплиної ріки. Вона повна життя – я бачу, як виграває риба посеред течії, як темні тіні ковзають під поверхнею води. Я знову і знову закидую нерет у воду, намагаючись
У Чехії запустили онлайн-архів українського часопису із 30-річною історією
У Празі запустили медіапортал Porohy.cz з відкритим онлайн-архівом українського культурно-політичного часопису «Пороги», що видається в Чехії з 1993 року. Про це Читомо повідомили у «По
Український ПЕН закликав лідерів країн світу посилити санкції проти рф
Учасники українського ПЕН закликали уряди іноземних держав посилити санкції проти Росії через нові порушення міжнародного гуманітарного права. Про це йдеться в заяві, опублікованій на с
Перейти до блогуНові автори
Mary Anna Кількість робіт: 8 AnRе Кількість робіт: 5 Ірина Каспрук
Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/
Ірина Малишева Кількість робіт: 4 Наталія Писаренко
За освітою я економіст- фінансист, за покликанням душі – поет і казкарка. Вірші почала писати зі школи та непереборна потреба висловити свої відчуття через поетичні образи виникла близько останніх сіми років, пишу двома мовами – російською і українською, які обидві є рідними для мене. Поезія для мене це неповторний світ краси, а краса природи і […]
Соломія Мардарович Кількість робіт: 5 Денис Нарбут
Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]
Тетяна Гудима Кількість робіт: 1 Оля Федорончук
Cторінка на фейсбуку – https://www.facebook.com/olha.fedoronchuk
Тоня Твіст
м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]
Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Tadeй Кількість робіт: 8 Анатолій Хільченко
Анатолій Хільченко. Народився на Полтавщині 1979 року. Навчався у Київській духовній семінарії та академії. Працював у релігійних та навколоцерковних громадських організаціях. Священник Української Православної Церкви. Сторінка у мережі ФБ: https://www.facebook.com/presviter.anatoly/ Ютуб-канал: https://www.youtube.com/channel/UCaAjutYWJOdPdHaNCJU28ng Група “Інститут прикладної теології”
Марина Жойа
Перекладачка, поетка, публіцистка. Пише вірші та казки кількома мовами. Співпрацює з великими українськими видавництвами як перекладачка. Фіналістка міжнародних літературних, перекладацьких конкурсів, як-от: лонг-ліст конкурсу НСПУ «Нова доба» (2020), лауреатка конкурсу перекладів чилійської поезії видавництва «Макондо» (2019) за переклади нобелівської лауреатки Ґабріели Містраль, Ніканора Парри та пісні Віолетти Парра; фіналістка Міжнародного конкурсу «Корнійчуковська премія» (2018) тощо. […]
Марія Тяжкун
Мене звати Тяжкун Марія. Прагну почути думку сучасних письменників.
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.