Глок у піжамі з єнотом
Я сповзла з ліжка відкрила ящик для постільної білизни. І почала діставати бейсбольні бити, ножі, кастети, шпильки-стилети, нарешті пару пістолетів.
— у мене є ліцензія, якщо що. Але думаю цього замало. – я говорила та роздивлялася свій маленький арсенал.
Джин мовчав кілька секунд. Його очі сканували предмети на ліжку. Я бачила, як його зіниці звужувалися і розширювалися, фокусуючись то на кастеті, то на затворі пістолета.
Він обережно, двома пальцями, взяв «Глок». Перевірив наявність патрона в патроннику. Поклав назад.
— Глок 19, калібр 9мм. Ефективна дальність 50 метрів, — промовив він механічно. — Кастет із загартованої сталі. Бита… дерев’яна, низька кінетична ефективність.
Джин дивився на мій “Глок” із поблажливістю професіонала. Він бачив перед собою цивільну жінку, яка грається у війну.
Він не знав, що моя війна почалася у 2014-му. Я була ідеальною дружиною дипломата. У мене був імунітет, машина з прапорцями і фонд “Добрі справи”. Поки мій чоловік пив шампанське на прийомах, я возила Саші гемостатики та бронеплити через лінію розмежування.
Джин думає, що корпоративні кілери — це страшно? Ні. Кілери — це професіонали. У них є наказ і логіка. З ними можна домовитись або прорахувати їх.
Страшно — це “сіра зона”. Це коли на розбитій трасі тебе зупиняє не військовий патруль, а зграя місцевих маргіналів, яким дали автомати і безмежну владу. Це люди без звань і честі, накачані дешевим алкоголем або наркотиками, для яких мій дипломатичний паспорт — просто красивий папірець.
Я стояла перед такими людьми, дивлячись у їхні скляні очі, де палець на гачку тремтів від ломки, а не від наказу. І я пояснювала їм, чому вони мають мене пропустити, посміхаючись так, ніби ми — найкращі друзі. Я вижила не тому, що стріляла. А тому, що вміла керувати хаосом, через перемовини та хабарі. Але Центуріони — це не хаос. Це ідеальний порядок смерті.
Я знаю, що цей старий “Глок” і дерев’яна бита не зупинять їх. Проти твоєї Корпорації це сміття. Але я тримаю їх у руках не для перемоги. Це мій єдиний спосіб не збожеволіти від безсилля. Це моя ілюзія, що я все ще можу захистити те, що люблю.
— Ліліт, ти ховала вогнепальну зброю під нашою постільною білизною? Весь цей час?
— Це Близький Схід, дитинко, — я знизала плечима, ховаючи кастет у кишеню піжами з єнотом. — Тут краще мати і не потребувати, ніж потребувати і не мати.
Джин повільно похитав головою.
Книга Баг: право на душу
Оригінал статті на Букнет: Глок у піжамі з єнотом
Блог
Зимова казка
Нарешті я закінчила свою готичну казку.
Ту, яку хочеться розповідати холодними зимовими вечорами, коли тиша стає глибшою, а тіні здаються ближчими. Казку, у якій темрява визирає з кожного кутка і ніби спостерігає за нами.
Ректор чекає на вас. Негайно.
Всім привіт. До прем’єри моєї нової книги про футбол, логіку та справжню дружбу залишилося всього 10 днів.
Чи замислювалися ви, що буває, коли четверо студентів наважуються переписати правила гри, за якими університет
Візуалізація до розділу 29
Щойно я відчинила двері, як завмерла на порозі.
Кімната не була порожньою. Вона була заповнена солодким, п’янким ароматом квітів, але під ним, тонкою невловимою ниткою, відчувався інший запах. Терпкий, дорогий, із нотками
На фронті 5 лютого 2026 року виконуючи бойове завдання загинув харківський журналіст та офіцер Десантно-штурмових військ ЗСУ Сергій Фісун. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив йог
Буктрейлер
Запрошую зазирнути всіх, хто готовий до Темного фентезі, Любовного трикутника та Slow Burn
Анотація:
Азар: Я – його тінь і її щит. Моя магія навчена вбивати, а моє серце давно належить сестрі короля. Я піду за нею в сам
Перейти до блогуНові автори
Денис Нарбут
Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]
Марічка Вірт Кількість робіт: 1 Олег Озарянин
Народився 01 січня 1969 року у місті Житомирі, де і проживає весь цей час. Справжнє ім'я автора Антонюк Олег Миколайович, але широким масам читачів він добре відомий під літературним псевдонімом – Олег Озарянин – по численних публікаціях в поетичних журналах та альманахах як в Україні, так і за її межами (Англія, Німеччина, Бельгія, Білорусь, Іспанія, Грузія тощо). Автор шести поетичних збірок: "Хвилини тиші" (2011), "Листи кращому другу" (2014), "400 осяянь" (2017), "Любовні осяяння" (2017), "Букет з меланхолій" (2018), "Невблаганні" […]
Ірина Небеленчук
Ірина Олександрівна Небеленчук – кандидат педагогічних наук, викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», письменниця, перекладач, громадський діяч. Ірина Небеленчук народилася в селищі Новгородці Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О. С. Пушкіна. У 2011 році захистила дисертацію «Діалогові технології навчання учнів 5-9 класів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 (теорія […]
Ruslan Barkalov Кількість робіт: 7 Маргарита Проніна
Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]
Марія Тяжкун
Мене звати Тяжкун Марія. Прагну почути думку сучасних письменників.
Юта Радуга
Юта Радуга (Безхлібна Юлія Сергіївна) – (народилася 14 квітня 1989 року на мальовничій Волині) — прозаїк, письменниця, копірайтер, перекладач, самовидець, букініст, ментор, меценат на різних інтернет ресурсах та майданчиках. Має ІІ вищі освіти: Архітектурна- («Харківський Національний університет міського будівництва та господарства ім. архітектора Бекетова») м. Харків; Військова- («Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. «Героїв […]
Чиж Аліна Кількість робіт: 4 Ліна Ланська Кількість робіт: 8 Микита Рижих
Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.
Ірина Малишева Кількість робіт: 4 Марія Яновська
Родом із Прикарпаття (селище Ланчин Надвірнянського району), 09.02.1959 р.н. Працювала у сфері транспорту, сільського господарства, та на державній службі. Освіта вища.1977-1982р.р. навчалась в Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича. Вірші пише з дитинства. Автор 6 поетичних збірок: «Квіти любові»,«Не забувай», «Голос голубки», «Стежина до щастя», «Мереживо долі», «Намисто мрій» та збірки віршів для дітей «Подарунок […]
Микола Істин
Микола Істин (1972 р.н.) – поет, прозаїк, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Автор численних поетичних публікацій в інтернет-виданнях, і в друкованій літературній періодиці. Презентував ряд самвидавчих збірок, зокрема: «Літературне відкриття» (книгарня «Є», м. Івано-Франківськ, 2013 р.), «Поезія некстмодернізму» (Форум видавців, Львів, 2014 р.). Електронні версії книг розміщені в бібліотеках «Java», «Libruk», «Чтиво», та інших. Оприлюднював свою […]
Ірина Марцинюк Кількість робіт: 3 Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.