Глок у піжамі з єнотом
Я сповзла з ліжка відкрила ящик для постільної білизни. І почала діставати бейсбольні бити, ножі, кастети, шпильки-стилети, нарешті пару пістолетів.
— у мене є ліцензія, якщо що. Але думаю цього замало. – я говорила та роздивлялася свій маленький арсенал.
Джин мовчав кілька секунд. Його очі сканували предмети на ліжку. Я бачила, як його зіниці звужувалися і розширювалися, фокусуючись то на кастеті, то на затворі пістолета.
Він обережно, двома пальцями, взяв «Глок». Перевірив наявність патрона в патроннику. Поклав назад.
— Глок 19, калібр 9мм. Ефективна дальність 50 метрів, — промовив він механічно. — Кастет із загартованої сталі. Бита… дерев’яна, низька кінетична ефективність.
Джин дивився на мій “Глок” із поблажливістю професіонала. Він бачив перед собою цивільну жінку, яка грається у війну.
Він не знав, що моя війна почалася у 2014-му. Я була ідеальною дружиною дипломата. У мене був імунітет, машина з прапорцями і фонд “Добрі справи”. Поки мій чоловік пив шампанське на прийомах, я возила Саші гемостатики та бронеплити через лінію розмежування.
Джин думає, що корпоративні кілери — це страшно? Ні. Кілери — це професіонали. У них є наказ і логіка. З ними можна домовитись або прорахувати їх.
Страшно — це “сіра зона”. Це коли на розбитій трасі тебе зупиняє не військовий патруль, а зграя місцевих маргіналів, яким дали автомати і безмежну владу. Це люди без звань і честі, накачані дешевим алкоголем або наркотиками, для яких мій дипломатичний паспорт — просто красивий папірець.
Я стояла перед такими людьми, дивлячись у їхні скляні очі, де палець на гачку тремтів від ломки, а не від наказу. І я пояснювала їм, чому вони мають мене пропустити, посміхаючись так, ніби ми — найкращі друзі. Я вижила не тому, що стріляла. А тому, що вміла керувати хаосом, через перемовини та хабарі. Але Центуріони — це не хаос. Це ідеальний порядок смерті.
Я знаю, що цей старий “Глок” і дерев’яна бита не зупинять їх. Проти твоєї Корпорації це сміття. Але я тримаю їх у руках не для перемоги. Це мій єдиний спосіб не збожеволіти від безсилля. Це моя ілюзія, що я все ще можу захистити те, що люблю.
— Ліліт, ти ховала вогнепальну зброю під нашою постільною білизною? Весь цей час?
— Це Близький Схід, дитинко, — я знизала плечима, ховаючи кастет у кишеню піжами з єнотом. — Тут краще мати і не потребувати, ніж потребувати і не мати.
Джин повільно похитав головою.
Книга Баг: право на душу
Оригінал статті на Букнет: Глок у піжамі з єнотом
Блог
Факти про героя книги “Тату, я покохала хулігана”2
Доброго вечора ❤️
Зроблю вам підбірку фактів про Мішеля з книги “Тату, я покохала хулігана!”. Я вже трохи розповідала про нього, але то було ще коли я публікувала книгу про Алена та Софі “Солодкий
Рецензія “Приватизація спогадів (…)”
Вітаю, друзі!
Давно я не писала рецензій, направду, треба виправляти))
Мала за честь ознайомитись із творчістю автора Андрей Романенко (Black Silver), а саме, книгою “Приватизація спогадів: інспектор та майстриня
Чоловік небезпечний чи бажаний — де межа?
Є чоловіки, від яких хочеться тікати. А потім ти ловиш себе на тому, що тримаєш його за куртку над прірвою, бо раптом злякалася, що він впаде.
Джо Фокс такий. Небезпечний, нахабний, з’являється коли не треба і зникає коли
Місія здійсненна?
Ледь дісталася до свого блогу, щоб відмітити увагою прочитаний мною в рамках Безстрокового марафону твір Тетяни Гищак – “Місія”.
Оповідання із перших рядків бере тебе за руку і такий: «Ну що, поїхали»,
Кохання поза межами
Він – втомлений життям ветеран. Вона – андроїд з ШІ, створений спеціально для нього. Якими були би їхні стосунки? Чи буде це тільки експлуатація, чи, можливо, щось більше? Чи може ШІ навчитися відчувати людські емоції? А якщо
Перейти до блогуНові автори
Микола Істин
Микола Істин (1972 р.н.) – поет, прозаїк, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Автор численних поетичних публікацій в інтернет-виданнях, і в друкованій літературній періодиці. Презентував ряд самвидавчих збірок, зокрема: «Літературне відкриття» (книгарня «Є», м. Івано-Франківськ, 2013 р.), «Поезія некстмодернізму» (Форум видавців, Львів, 2014 р.). Електронні версії книг розміщені в бібліотеках «Java», «Libruk», «Чтиво», та інших. Оприлюднював свою […]
Прохоренко Вікторія Василівна (Helis)
букнет аккаунт сторінка у фейсбуку сурджбук аккаунт
Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Віктор Крупка Кількість робіт: 7 Ірина Каспрук
Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/
Тоня Твіст
м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]
Tadeй Кількість робіт: 8 Владимир Слободян Кількість робіт: 3 Валерія Расходова Кількість робіт: 6 Володимир Присяжнюк
Володимир Присяжнюк (1966 р. н., м. Івано-Франківськ) — поет, пісняр, прозаїк. Автор книги поетичних пародій "Тобі сюди, Алісо!" (2016) та збірок лірики “Усередмісті моєї пам’яті“ (2017), “Експресії“ (2019), публікувався в багатьох літературних альманахах та колективних збірниках, зокрема, в літературних журналах “Дніпро “, “ДЗВІН“, “Німчич“, “Форум”, у періодичній пресі, зокрема, в газетах “ Літаратура і мастацтво“(Республіка […]
Вікторія Давиденко
Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]
Оля Радіонова
Молода авторка з містечка солі і поетів – Дрогобича. Філолог за освітою, ведуча за родом занять, письменниця за покликанням. Зараз, надихаючись новим статусом мами, готує до друку другу книгу – про материнство.
Марґо Ґейко
Любов Володимирівна Лисенко – PhD, кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, перекладач і викладач німецької та англійської мов, лінгвокультуролог. Член Національної спілки письменників України, Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» та Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду ім. Миколи Лисенка. Автор численних наукових праць і навчальних програм. Переможець і член журі багатьох […]
Тетяна Гудима Кількість робіт: 1 Ліна Ланська Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.