Вечір. Час для себе. І трохи для вас.
Цей день був довгим. У кожного по-своєму. У когось — шалений темп і втома в очах, у когось — спокійна рутина, що змучує більше, ніж тяжка праця. Але вечір — це завжди інший ритм. Він дозволяє зупинитися, пригадати, відчути.
Іноді саме у такі години тиша стає гучнішою за музику, а думки — прозорішими. Саме в такі вечори народжуються сцени, які торкаються серця. Саме так і народилась «Приречена» — з вечірніх нотаток, тривог і бажань.
Ось вам невеличкий уривок 42-ї глави :
…Вона дивиться на мене довго. В її погляді — страх, сором, подив. Але поруч з усім цим — довіра.
Я хотів би сказати їй, що все буде добре. Що тепер я її не відпущу. Що зітру з лиця землі кожного, хто наважиться наблизитись. Але не кажу. Замість цього просто притискаю її до себе. Мовчки. Обережно. Як найдорожчий скарб. Вона не відштовхується. Не тікає. Навпаки — слабко, ледь помітно, але свідомо — тягнеться до мене. Її мокре тіло обм’якло в моїх обіймах, і я відчуваю, як вона довіряє мені кожною клітинкою. Як здається. Як шукає порятунку не лише тілом, а й душею.
Я притискаю її ближче, огортаю своїм теплом, хоч знаю — гріє не тіло, гріє моя душа. Пальцями ніжно зсуваю пасмо вологого волосся з її чола, нахиляюсь і вкриваю поцілунками її волосся. Повільно, мов благословення: лоб, вилиці, кутики очей — зімкнуті повіки здригаються під моїми губами.
— Все добре… — шепочу. — Ти в безпеці, маленька… Я тут… Я з тобою…
Кожна глава цієї історії — як крок у темряву, де ти не знаєш, хто простягне руку: демон, брат чи… той, хто врятує, коли вже здавалося, що пізно. Де на перший погляд все зрозуміло ,але насправді не так однозначно …
Ця історія особлива для мене ,адже в ній є трохи особистих страхів ,переживань та досвіду якого б краще не бкуло.
А як ви проводите свій вечір? І що рятує вас, коли темрява підступає надто близько?
Оригінал статті на Букнет: Вечір. Час для себе. І трохи для вас.
Блог
Тіні майбутньогоНовий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо
“В пошуках Світла та Тіні”
А
Викрадення.Дверцята відчинили з оглушливим тріском, ніби їх зламали голими руками сповненими люті.
У чорному прорізі постав він.
Високий. Широкоплечий. Плащ — важкий, чорний, наче витканий із самої ночі, колихався повільно,
Сестринська турбота чи допитливість? ☺️Усім затишного та спокійного вечора п’ятниці ⛅
У книзі “По сусідству з Грозою”⚡ вийшло оновлення, де з’явилися кілька нових персонажів: Антошка і Ніка ☺️
…тільки ми лишилися вдвох, у мою
Фіктивна дружина мільярдера — оновлено!Вітаю!
І тобі Емілі та Еріка — оновлення!
✨✨✨
Я просиділа, напевно, хвилин п’ять, як чую жалібне нявкання кота. І воно наближається. Не хочу вірити, що в цьому будинку живе кіт. Але раптом з-за меблів виходить великий
Тіні майбутньогоНовий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо
“В пошуках Світла та Тіні”
А
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.