Комітет з питань гумполітики виступив за збільшення бюджету для УІК

Комітет з питань гумполітики виступив за збільшення бюджету для УІК

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики звинувачує Міністерство фінансів у зволіканні із погодженням нормативної бази на виконання закону про підтримку реалізації книг, яку розробив Мінкульт. Про це повідомив голова комітету Микита Потураєв «Детектору медіа».

Представниця Мінкульту Анастасія Бондар заявила, що Міністерство фінансів намагається «тягнути час», а голова комітету Микита Потураєв вважає, що це робиться для того, щоб у 2024 році секвеструвати видатки, а на 2025-й взагалі не виділити, бо, мовляв, за минулий період ці кошти не використані.

 

Також народний депутат Володимир В’ятрович заявив, що неприпустимо, щоб чиновники з Мінфіну, які представляють виконавчу гілку влади, дозволяли собі на власний розсуд скорочувати фінансування речей, які прописані в чинному законі.

 

Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев у відповідь запевнив, що Мінфін не збирається повністю обрубувати фінансування цієї програми. Він сказав, що наразі ще не відомо, скільки на неї потрібно коштів, адже ще немає інформації, скільки заявок на сертифікати надійде. Щодо відшкодування книгарням — за словами Єрмоличева, Кабмін ухвалив виділити на це кошти після закінчення дії воєнного стану. На це депутат В’ятрович спитав: на якій підставі уряд ухвалив таке рішення всупереч чинному закону.

 

Комітет з питань гумполітики сформував свої пропозиції змін до проєкту державного бюджету на 2025 рік за підсумком засідання 26 вересня. Планують підтримати діяльність культурних інституцій. Фінансування Українського інституту книги пропонують збільшити на 654, 821 мільйона гривень: 

 

  • 536,321 мільйонів гривень на книжкові сертифікати;
  • 100 мільйонів гривень на субсидії на оренду приміщень книгарень в розмірі до 20% доходів від продажу книжок;
  • 15 мільйонів гривень на підтримку перекладів творів української літератури іншими мовами, підготовку книжкових видань за результатами мистецького конкурсу;
  • 3,5 мільйони гривень на збільшення оплати праці працівникам УІК. 

 

Крім того, на функціонування Українського культурного фонду пропонують збільшити видатки на 105 млн грн, зокрема на підтримку проєктів з безбар’єрності, диджиталізації й оцифрування культурної спадщини, а також культурну реінтеграцію прифронтових і деокупованих територій, а також сприяння культурному розвитку громад (наразі на ці статті виділено 145,68 млн грн).

 

Також комітет пропонує виділити додаткові кошти на забезпечення функціонування апарату Держагентства з питань кіно (5,96 млн грн), державну підтримку кінематографії (462,467 млн грн), на діяльність Нацради з питань телебачення і радіомовлення (17,6 млн грн), Державного комітету телебачення і радіомовлення України (34,675 млн грн для Книжкової палати України і 12,246 млн грн для ДП Укртелерадіопресінститут), Українського інституту національної пам’яті (5,7 млн грн), Українського інституту (124 340,09 тисяч грн), на діяльність і реставрацію національних пам’яток у заповідниках «Софія Київська», «Чернігів стародавній», «Києво-Печерська лавра» (94,788 млн грн), на утримання апарату та оплату комунальних послуг Міністерства культури і стратегічних комунікацій та його інституцій (8,3 млн грн), а також на створення Національного військового меморіального кладовища (439 млн грн).

 

Як повідомлялося, у 2025 році державне фінансування Українського культурного фонду може різко скоротитися або повністю припинитися, тому Наглядова рада УКФ представила концепцію розширення партнерств. Крім того, у 2025 році на діяльність Українського інституту книги (УІК) в проєкті державного бюджету виділили 178 млн 548 тис. грн, у той час як потреба становить 1 442 мільйони гривень. Через це директорка УІК Олександра Коваль заявила, що державну допомогу для 18-річних громадян України на придбання книжок зможуть отримати не всі українці.

 

 

Чільне фото: Владислав Мусієнко

Оригінал статті на Suspilne: Комітет з питань гумполітики виступив за збільшення бюджету для УІК

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Мабуть сама світла героїня моєї книги (⁠◔⁠‿⁠◔⁠)

 

Вона зірвала весілля — він візьме її другою ❤️

Друзі, вчора я завершила книгу «Зірване весілля». Це ніжна й колоритна східна історія про парубка і дівчину, які через недосвідченість не змогли розібратися у своїх почуттях, і це призвело до трагедії.

Зараз книга

Голосування проти Вікторії

Вітаю!

Черговий випуск рубрики «Авторські спойлери та пояснення». Сьогодні поговоримо про одинадцяту главу другої книги циклу Покликані

І вампіри, і перевертні прийматимуть важливі рішення за спільним столом,

Вітаємо короля Євдикот

Мир, про який кричать євдикотці із книги “В пошуках Світла та Тіні” настає тоді, коли зброя складена і правителі готові до співпраці.

Я хочу вам показати те, що вже крутилось в попередніх розділах. Магічні винаходи,

Передплата, новинка та флешмоб “Перші поцілунки”

Вітаю, мої любі❤️ Прийшла до вас з трьома новинами)

Вчора стартувала передплата на книгу “Сталкер. Його здобич”, де я нарешті здійняла завісу таємниці та розказала більше про наших героїв, у тому числі, хто насправді

Перейти до блогу

Нові автори

Микола Істин

Микола Істин  (1972 р.н.) –  поет, прозаїк, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Автор численних поетичних публікацій в інтернет-виданнях, і в друкованій літературній періодиці. Презентував ряд самвидавчих збірок, зокрема: «Літературне відкриття» (книгарня «Є», м. Івано-Франківськ, 2013 р.), «Поезія некстмодернізму» (Форум видавців, Львів, 2014 р.). Електронні версії книг розміщені в бібліотеках «Java», «Libruk», «Чтиво», та інших. Оприлюднював свою […]

Олег Іващишин

Авторський стиль Письменник, який створює фентезійні світи, сповнені живої історії, культури та емоційної правди. У його прозі поєднуються поетичність і точність, світло й тінь, сила і вразливість. Автор будує міф не з батальних сцен, а з поглядів, тиші й напруги між словами. Його персонажі — глибокі, неоднозначні, з власною етикою й болем. Особливе місце займають […]

Ірина Небеленчук

Ірина Олександрівна Небеленчук – кандидат педагогічних наук, викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», письменниця, перекладач, громадський діяч. Ірина Небеленчук народилася в селищі Новгородці Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О. С. Пушкіна. У 2011 році захистила дисертацію «Діалогові технології навчання учнів 5-9 класів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 (теорія […]

Вікторія Давиденко

Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Володимир Присяжнюк

Володимир Присяжнюк (1966 р. н., м. Івано-Франківськ) — поет, пісняр, прозаїк. Автор книги поетичних пародій "Тобі сюди, Алісо!" (2016) та збірок лірики “Усередмісті моєї пам’яті“ (2017), “Експресії“ (2019), публікувався в багатьох літературних альманахах та колективних збірниках, зокрема, в літературних журналах “Дніпро “, “ДЗВІН“, “Німчич“, “Форум”, у періодичній пресі, зокрема, в газетах “ Літаратура і мастацтво“(Республіка […]

Юта Радуга

Юта Радуга (Безхлібна Юлія Сергіївна) –  (народилася 14 квітня 1989 року на мальовничій Волині) — прозаїк, письменниця, копірайтер, перекладач, самовидець, букініст, ментор, меценат на різних інтернет ресурсах та майданчиках.   Має ІІ вищі освіти: Архітектурна- («Харківський Національний університет міського будівництва та господарства ім. архітектора Бекетова») м. Харків; Військова- («Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. «Героїв […]

Єлизавета Самчук Кількість робіт: 8 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Чиж Аліна Кількість робіт: 4 Жанна Хома

Жанна Василівна Хома – молода мама, вчителька, письменниця! Народилась Жанна Хома у місті Мукачеві 3 травня 1991 року. У 2008 році закінчила Мукачівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №20 ім. О.Духновича. В Ужгородському національному університеті здобула дві вищі освіти: філологічну та юридичну. Кілька років жила і працювала в США, куди потрапила за студентською програмою вивчення іноземної […]

Іван Бережний

Хочу почути критику на свої вірші.

Камелія Кількість робіт: 8 Олег Озарянин

Народився 01 січня 1969 року у місті Житомирі, де і проживає весь цей час. Справжнє ім'я автора Антонюк Олег Миколайович, але широким масам читачів він добре відомий під літературним псевдонімом – Олег Озарянин – по численних публікаціях в поетичних журналах та альманахах як в Україні, так і за її межами (Англія, Німеччина, Бельгія, Білорусь, Іспанія, Грузія тощо). Автор шести поетичних збірок: "Хвилини тиші" (2011), "Листи кращому другу" (2014), "400 осяянь" (2017), "Любовні осяяння" (2017), "Букет з меланхолій" (2018), "Невблаганні" […]

Steev Kurts Кількість робіт: 2 Перейти до "Нові автори"