Половина українських учителів розпізнає дезінформацію краще за інших громадян
93% працівників освіти мають вищий за середній рівень медіаграмотності, молоді вчителі орієнтуються в медіапросторі краще за старших колег, а половина освітян щодня перевіряє інформацію з трьох і більше джерел. Про це свідчать дані дослідження «Детектор медіа» про цифрову грамотність і критичне мислення українських освітян.
Згідно з опитуванням, 93% працівників освітньої сфери мають вищий за середній або високий рівень медіаграмотності. Зокрема, 77% респондентів оцінили свої знання у сфері медіа як вищі за середній, ще 16% — як високі. Для порівняння, такий самий рівень мають лише 7% середньостатистичних українців віком від 18 до 65 років.
У дослідженні виявлено й вікові відмінності: молоді вчителі віком 18–25 років краще орієнтуються у медіапросторі, ніж їхні колеги віком 46–55 років (26% проти 15% із високим рівнем обізнаності).
51% освітян виявили високу чутливість до дезінформації, маніпуляцій і замовних матеріалів — це на 20% більше за середній національний показник. Крім того, 41% мають глибоке розуміння місії медіа у демократичному суспільстві (для загального населення цей показник становить 27%).
Освітяни широко використовують цифрові інструменти у повсякденній роботі. За даними дослідження:
- 98% щодня працюють в інтернеті;
- 95% використовують онлайн-ресурси для підготовки занять;
- 63% перевіряють інформацію щонайменше за трьома джерелами.
Лише 16% ніколи не перевіряють достовірність інформації — це вдвічі менше, ніж середній показник серед населення (37%).
Згідно з опитуванням, 43% педагогів уже використовують штучний інтелект для підготовки до уроків. Ще 55% дозволяють учням користуватися інтернетом під час занять, а 31% не забороняє учням застосовувати ШІ у навчанні.
Попри високий рівень загальної медіаграмотності, вчителі та викладачі потребують додаткових навичок у сфері цифрової грамотності. Ідеться передусім про:
- роботу з новими платформами та програмами (Zoom, Google Meet, Canva тощо),
- безпеку в інтернеті,
- створення освітнього контенту,
- фактчекінг і верифікацію інформації,
- критичне розуміння соціальних мереж та месенджерів,
- ефективне застосування ШІ у навчальному процесі.
66% опитаних зазначили, що в їхніх закладах викладають медіаграмотність, 47% ставлять учням завдання, пов’язані з перевіркою достовірності джерел.
Опитування проводили у форматі CATI (комп’ютеризовані телефонні інтерв’ю) та CAWI (онлайн-анкети).
Як повідомлялося, у 2023 році 54% вчителів скаржилися на вигорання, а 75% учнів — на стрес.
Чільне фото: БФ “Повір у себе”
Оригінал статті на Suspilne: Половина українських учителів розпізнає дезінформацію краще за інших громадян
Блог
Поділіться своїми враженнямиПоділіться враженнями від книги «Карпатська одіссея». Чи було б вам цікаво прочитати другу частину, де дівчата поїхали б досліджувати Закарпаття?
Адже Закарпаття має зовсім інший колорит порівняно з Гуцульщиною:
Сьогодні останні розділи ЗоряниДрузі!
Історія Зоряни та Вогнеяра підійшла до кінця, і сьогодні вночі вийдуть останні розділи. Дякую, що були з цими героями❤️
Ще кілька днів після завершення її можна буде прочитати безкоштовно ❤️
Також, хочу поділитися
Літературна премія Книга року BBC-2025 оголосила переможцівЛітературна премія «Книга року BBC-2025» оприлюднила переможців. Про це повідомили на фейсбук-сторінці українського відділу BBC.
Переможців обирали серед 15 книжок у трьох номінаціях: К
У лютому 2026 року книжка «Не народжені для війни» з’явиться в перекладі нідерландською мовою. Про це письменник Артем Чапай написав на своїй фейсбук-сторінці.
Видання вийде у нідерланд
Дев’ятого жовтня рівно о другій годині дня за київським часом секретар Нобелівського комітету оголосив нового лауреата: ним став угорець Ласло Краснагоркаї. Нещодавно на сайті Нобелівсь
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.