Письменниця Марія Ґаліна відмовилася від російськомовної премії «Дар», заснованої Шишкіним

Письменниця Марія Ґаліна відмовилася від російськомовної премії «Дар», заснованої Шишкіним

Російськомовна літераторка українського походження Марія Ґаліна відмовилася від літературної премії «Дар», яку їй присудили за книжку «Возле войны. Одесса. Февраль 2022 – лютый 2023». Про це повідомляє Радіо Свобода.

Премію створив російський письменник Міхаїл Шишкін, який понад 30 років живе у Швейцарії, з метою «підтримки російськомовної літератури — незалежно від країни, в якій вона твориться».

 

Марія Ґаліна, членкиня українського ПЕН, назвала причиною відмови як політичні обставини, так і принципову незгоду з ідеєю підтримки російськомовної культури в умовах війни. У заяві про відмову вона написала: «Я звісно вагалася, чи варто мені взагалі давати згоду на участь в русофонній премії, навіть якщо вона спонсується Швейцарськими фондами. Кінець кінцем все ж таки дала згоду, і мотивація тут дуже проста. Я хочу, щоб щоденник першого року вторгнення, написаний свідком подій, які зламали життя безлічі народу, прочитало якомога більше людей – зокрема тих, хто не читає українською; в різних країнах, різними мовами. … Тобто якщо книга, що проклинає Російську агресію і Росію взагалі, отримує певну увагу медіа завдяки премії, яка має підтримувати російськомовну літературу, хоча б і діаспори, це звісно, гірка іронія, але що є, те є. Бо як раз я не вважаю, що російськомовна література потребує підтримки. Окремі літератори, мабуть, так. Але ще починаючи з радянських часів російська література, як і мова, була тим інструментом м’якої сили, що сформувала в певних колах привабливий образ Росії – і це мабуть вплинуло на мотивацію світової спільноти, коли вирішувалася доля України. Взагалі я гадаю, що світова роль російської літератури трошки перебільшена».

 

Ґаліна додала, що премія, яка нібито мала «добре» починання, зрештою ризикує стати «причиною медійного скандалу», і висловила жаль, що не зможе скористатися грантом на переклад книжки. Адже приз премії — фінансування перекладу на англійську, французьку та німецьку.

 

У відкритому листі до журі вона зазначила: «Я б хотіла, щоб російська література, навіть “хороша”, трошки посунулася з медіапростору. Я вважаю, що російська література як явище може існувати, тільки якщо вона пов’язана з метрополією, — навіть у протистоянні… інакше, як я вже тут казала, це не російська література, а російськомовна література інших країн. Тоді що власне ми підтримуємо? Бо я з цією метрополією не хочу мати нічого спільного. Щиро кажучи, мені не подобаються проєкти, в яких російськомовні автори з України залучаються до загального російськомовного простору – такі проєкти налаштовані на те, щоб додати, що такий простір існує – а значить, Росія може претендувати на свої зони впливу. Тому таких зон впливу не має бути».

 

Премію «Дар» ініціював Міхаїл Шишкін. Українська поетка й перекладачка Галина Петросанюк у своєму фейсбук-дописі написала, що Шишкін — один із небагатьох російських авторів, який ще з 2014 року публічно в Європі засуджував політику путіна, говорив про незаконну окупацію Криму та пояснював, що війна на Донеччині — не громадянський конфлікт, а агресія Росії проти України. «Міхаїлу Шішкіну ми великою мірою завдячуємо тим, що тоді, від 2014 до 2022, швейцарці принаймні мали змогу почути правду», — додала вона.

 

Водночас, за її словами, після повномасштабного вторгнення 2022 року Шішкін, попри попередню чітку позицію, вирішив «захищати» російську культуру — і заснував премію «Дар». Її підтримали швейцарські русисти та культурні фундації, серед яких, за словами Петросанюк, не бачать російського колоніалізму, хоча тема колоніалізму загалом є однією з найактуальніших у західному дискурсі: «Коли з українського боку пролунали заклики до бойкотування російської культури, Міхаїл Шішкін, на жаль, вирішив, що тепер він мусить захищати останню. Тоді він і заснував премію “Дар” для російськомовної літератури, незалежно, в якій країні вона твориться».

 

Петросанюк також зауважила, що серед номінантів премії було кілька російськомовних авторів з України, і подякувала Марії Ґаліній за рішення відмовитися.

 

За результатами читацького голосування премії «Дар» найбільше голосів набрав роман Сергія Соловйова «Улыбка Шакти». Вручення премії заплановане на червень.

 

Марія Ґаліна — російськомовна російська й українська письменниця, критикиня, перекладачка українського походження. Членкиня українського ПЕН-клубу.

 

Народилася в Калініні (нині Твер). До 1968 року жила в Києві, потім в Одесі. У короткій автобіографічній передмові до роману «Прощай, мій янголе» написала, що вважає себе одеситкою. З 1987 року мешкала в Москві. Книжки письменниці виходили зокрема у видавництвах «Эксмо» і «АСТ».

 

1 грудня 2013 року підписала колективний лист на підтримку Євромайдану. У січні 2022 року переїхала з Москви в Одесу. «Ми хотіли зустріти війну на своєму боці», — казала вона в інтерв’ю про рішення переїхати разом із чоловіком Аркадієм Штипелем.

 

«Я належу до тих, хто не підтримує російськомовність в Україні. Бо саме російськомовність деяких регіонів зробила їх вразливими для російської агресії – саме на них претендує Москва, саме вони й є серед тих, хто постраждав сильніше за все і продовжує страждати. Я не хочу такої долі для Харкова, де жили мої прабабця і прадід Рудницькі, де, до речі, мій дід-юдей був заарештований як лікар-вбивця, я не хочу такої долі для Києва де я росла, і для Одеси, де зараз живу. І мова Москви, точніше, відмова від мови Москви (красива алітерація) – як на мене, це найменша плата за свободу. Найвища – це життя, і її багато вже хто сплатив», — написала Ґаліна у відмові від премії.

 

Наразі письменниця веде свої соцмережі українською.

 

Як повідомлялося, у 2023 році  українські поетки Олена Гуйсейнова й Анна Грувер відмовилися брати участь в естонському фестивалі Prima Vista через участь російської письменниці Лінор Горалік. Того ж року російський/а журналіст/ка Маша Гессен вийшли зі складу PEN America через скасування заходу за участі російських письменників на фестивалі The World Voices Festival. Підставою для скасування події стала відмова українських письменників Артема Чеха, Ірини Цілик й Артема Чапая брати участь в фестивалі, де присутні росіяни.

 

Чільне фото: novayagazeta.eu

Оригінал статті на Suspilne: Письменниця Марія Ґаліна відмовилася від російськомовної премії «Дар», заснованої Шишкіним

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Поділіться своїми враженнями

Поділіться враженнями від книги «Карпатська одіссея». Чи було б вам цікаво прочитати другу частину, де дівчата поїхали б досліджувати Закарпаття?

Адже Закарпаття має зовсім інший колорит порівняно з Гуцульщиною:

Сьогодні останні розділи Зоряни

Друзі!

Історія Зоряни та Вогнеяра підійшла до кінця, і сьогодні вночі вийдуть останні розділи. Дякую, що були з цими героями❤️

Ще кілька днів після завершення її можна буде прочитати безкоштовно ❤️

Також, хочу поділитися

Літературна премія Книга року BBC-2025 оголосила переможців

Літературна премія «Книга року BBC-2025» оприлюднила переможців. Про це повідомили на фейсбук-сторінці українського відділу BBC.
Переможців обирали серед 15 книжок у трьох номінаціях: К

У 2026 книжка «Не народжені для війни» Артема Чапая вийде нідерландською

У лютому 2026 року книжка «Не народжені для війни» з’явиться в перекладі нідерландською мовою. Про це письменник Артем Чапай написав на своїй фейсбук-сторінці.
Видання вийде у нідерланд

Ласло Краснагоркаї: Людина — дивовижна істото — хто ти?

Дев’ятого жовтня рівно о другій годині дня за київським часом секретар Нобелівського комітету оголосив нового лауреата: ним став угорець Ласло Краснагоркаї. Нещодавно на сайті Нобелівсь

Перейти до блогу

Нові автори

Панас Христя Кількість робіт: 2 Ганна Плешивцева

Плешивцева Ганна, народилася 05/11/1993 (25 років)

Таня Друзь Кількість робіт: 5 Ірина Марцинюк Кількість робіт: 3 Володимир Присяжнюк

Володимир Присяжнюк (1966 р. н., м. Івано-Франківськ) — поет, пісняр, прозаїк. Автор книги поетичних пародій "Тобі сюди, Алісо!" (2016) та збірок лірики “Усередмісті моєї пам’яті“ (2017), “Експресії“ (2019), публікувався в багатьох літературних альманахах та колективних збірниках, зокрема, в літературних журналах “Дніпро “, “ДЗВІН“, “Німчич“, “Форум”, у періодичній пресі, зокрема, в газетах “ Літаратура і мастацтво“(Республіка […]

Валерія Расходова Кількість робіт: 6 Ірина Небеленчук

Ірина Олександрівна Небеленчук – кандидат педагогічних наук, викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», письменниця, перекладач, громадський діяч. Ірина Небеленчук народилася в селищі Новгородці Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О. С. Пушкіна. У 2011 році захистила дисертацію «Діалогові технології навчання учнів 5-9 класів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 (теорія […]

Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Катерина Холод

Катерина Холод. Мешкає в м. Ірпінь. Пише твори для дорослих та дітей. Лауреатка IV премії «Смолоскипа» (2019, 2020). Переможниця конкурсів Open World (2020), «Тріада часу» (2019), «Смарагдові вітрила» (2021) та конкурсу ім. Герася Соколенка (2020). Фіналістка конкурсу «Як тебе не любити…» (спецвідзнака «Коронації слова») (2020). Фіналістка конкурсу ім. Григора Тютюнника (2020), «Золотої лози» (2020), «Шодуарівської […]

Mary Anna Кількість робіт: 8 Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Наталія Писаренко

За освітою я економіст- фінансист, за покликанням душі – поет і казкарка. Вірші почала писати зі школи та непереборна потреба висловити свої відчуття через поетичні образи виникла близько останніх сіми років, пишу двома мовами – російською і українською, які обидві є рідними для мене. Поезія для мене це неповторний світ краси, а краса природи і […]

Олександр Козинець

Олександр Козинець Український письменник, логопед, викладач, хорист. Народився 24 серпня 1988 року в м. Лубнах на Полтавщині. Живе та працює в м. Києві. Кандидат педагогічних наук, викладач кафедри логопедії та логопсихології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, логопед. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів» (2019) (чотири збірки, в яких разом 366 віршів на кожну пору року); літературних проектів […]

Перейти до "Нові автори"