На зустрічі з читачами Тамара Маркелова наголосила на важливості друкованих…

На зустрічі з читачами Тамара Маркелова наголосила  на важливості друкованих…

Ніна Головченко

На початку березня Тамара Маркелова, залюблена у свою справу головна редакторка журналу «Жінка», завітала на зустріч із відвідувачами та працівниками Центральної районної бібліотеки Святошинського району міста Києва «Свічадо».

Презентацію журналу «Жінка» Тамара Маркелова розпочала в контексті вислову лідера українських націоналістів Євгена Коновальця, актуальним дотепер: «У ці дні маємо вибрати: бути творцями чи жертвами історії». На прикладі видання журналу «Жінка», якому понад сто років, вона довела, що дива трапляються і майже безнадійні справи зрушуються з місця тоді, коли за справу беруться відповідальні люди, жінки в тому числі.

Очоливши видання у розпал російського вторгнення в Україну (у вересні 2022 р.), переживши роздержавлення журналу в березні 2025 р., Тамара Маркелова не лише зберегла цей журнал, а й модернізувала його зміст, популяризує його в різних містах і селах України, відвідуючи книжкові виставки, ярмарки, зустрічі в бібліотеках в Одесі і Моршині, Фастові і Кам’янці-Подільському, Черкасах і Кіровограді. Часто з такою місією навідується закордон, у Польщу зокрема. Станом на березень 2026 р. журнал «Жінка» має наклад 10 000 екземплярів. Журнал виходить 12 разів на рік, підписатися на нього можна у відділеннях Укрпошти наживо та онлайн. У роздрібному продажу журнал коштує 70 грн за одне число, підписка на рік – 936 грн.

Від 1991 р. постійними рубриками журналу є: «Світло вічних істин», «Гість номера», «На життєвих стежках», «Ситуація», «Юридична консультація», «Смачного», «Сторінка для дітей» та ін. У кожному числі традиційно розміщується безкоштовний додаток «Краса і затишок» (викройки,  поради, узори для вишивання, схеми для плетіння тощо). Героїнями матеріалів є волонтери, лікарі, письменники, жінки з легендарними біографіями, митці, науковці та ін., жінки й чоловіки, які своєю діяльністю роблять Україну видимою і своєрідною.

Заснований 105 років тому як «Комунарка України» (1920), свого часу журнал став підґрунтям для видань «Селянка України» (1924) і «Колгоспниця України» (1931–1941). А від 1946 р. видається під назвою «Радянська жінка», від 1991 р. ‒ як журнал Жінка».

Тамара Маркелова розповіла, як змінювалася концепція журналу від часу його заснування, у роки Другої світової війни, радянського союзу й періоду Незалежности України. Розповіла про трансформацію змісту і стилю видання, а також його константу усі 105 років: українська мова, українська тематика. Розповіла також про тяглість традицій, акценти у змісті та роботі над журналом від 2022 року – україноцентричність, підтримка визвольної боротьби в умовах російсько-української агресії.

За змістом актуальних журнальних матеріалів можна будувати екскурсійні маршрути, проводити виховні години в школах, пізнавати українську глибинку, українські свята, українські традиції, опанувати основи певного стилю в інтер’єрі, вишивці чи в’язанні.

Приємною несподіванкою для Тамари Маркелової й усіх присутніх стала зустріч із відданою шанувальницею журналу Ганною Кульченко, яка вишивала і в’язала за схемами тих майстрів, що десятиліттями публікувалися у вкладці «Жінки» («Радянської жінки») «Стиль і затишок». Пані Ганна влаштувала справжній вернісаж: наживо продемонструвала вив’язані згідно з порадами майстрів шаль і светр, вишивки, а також фото з вишитими сорочками, в’язаними кофтами і шляпами, які були і є окрасою її вбрання. До того ж вона принесла вирізки журнальних сторінок, які збирала і зберігає як справжні маленькі скарби.

Учасники зустрічі говорили також про брак українських друкованих періодичних видань, про відсутність державної політики підтримки у сфері ЗМІ, про недоступність журналістського слова у віддалених і невеликих селах і містечках через «оптимізацію» та комерціалізацію мережі відділень Укрпошти («Там скоріше консерви і задавнене печиво запропонують, аніж свіжу газету чи цікавий журнал!»). Як позитивне явище співрозмовники відзначили, що в журналі «Жінка» немає матеріалів про штучних «зірок» від шоу-бізнесу чи проплачених рекламних статей про псевдоеліту чи гламурних красунь, які нав’язують масовому читачеві спотворені цінності та стереотипи. Журнал «Жінка» висвітлює історії людей, які тримають і творять українську історію своєю фаховістю, подвижництвом, гуманізмом і патріотизмом.

 

 

 

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: На зустрічі з читачами Тамара Маркелова наголосила на важливості друкованих…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Обід чи обітниця?

“— Припини плакати. Витри щоки й тримай своє обличчя. Я познайомлю тебе з моїм новим слугою.

— Хочете, щоб я вийшла за нього заміж? — Простягаючи руку до накрохмаленої серветки, запитала Шарлотта.

Норман на

Заповітні нулики для Кріс❤️❤️❤️

Вчорашній день був дійсно чудовий. 

Моя книга Крістіна і брейк нарешті перетнула позначку в 2000 прочитань!

Мало того зловила 300 прочитань за один день)))

Тож, я вирішила відсвяткувати це, бо для мене то дуже круті

Взаємна підписка)

Підпишусь на всіх хто підпишеться на мене. Без відписок! Вічна френдзона)

Шевченківська премія-2026 оголосила лавреатів

Присудили Національну премію України імені Тараса Шевченка у різних категоріях. Список лавреатів у різних номінаціях опублікували на сайті Комітету премії. 
Література. Проза
Павло «Паш

УІНП допомагатиме оцифровувати книжки бібліотеки, що переїхала з Торонто в Тернопіль

Український інститут національної пам’яті (УІНП) готовий взяти участь в оцифруванні фондів української бібліотеки філії Українського національного об’єднання в Торонто, яку перемістили

Перейти до блогу

Нові автори

Олег Озарянин

Народився 01 січня 1969 року у місті Житомирі, де і проживає весь цей час. Справжнє ім'я автора Антонюк Олег Миколайович, але широким масам читачів він добре відомий під літературним псевдонімом – Олег Озарянин – по численних публікаціях в поетичних журналах та альманахах як в Україні, так і за її межами (Англія, Німеччина, Бельгія, Білорусь, Іспанія, Грузія тощо). Автор шести поетичних збірок: "Хвилини тиші" (2011), "Листи кращому другу" (2014), "400 осяянь" (2017), "Любовні осяяння" (2017), "Букет з меланхолій" (2018), "Невблаганні" […]

Ірина Маркова Кількість робіт: 3 Ірина Баковецька-Рачковська

Народилася 17 жовтня 1985 року, смт. Соснове Березнівського р-ну Рівненської обл. Освіта: вища. У 2008 році закінчила Національний університет «Острозька академія» і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Релігієзнавство» та здобула кваліфікацію магістра релігієзнавства, викладача філософських та релігієзнавчих дисциплін; у 2011 році закінчила Рівненський державний гуманітарний університет і отримала базову вищу освіту за напрямом підготовки […]

Соломія Мардарович Кількість робіт: 5 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

LostDoggie Кількість робіт: 1 Дороті Клаус Кількість робіт: 8 Іванна Стеф’юк

Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]

Галина Британ

Галина Британ (Вітів) народилася 12.11.1982 року в селі Стрілки Старо-Самбірського району Львівської області. В 1999 році закінчила Стрілківську серед-ню школу. В цьому ж році вступила в самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака, закінчила коледж в 2003 році, отримавши спеціальність – вчитель молодших класів та іноземної мови. Навчалася в тернопільському педагогічному університеті імені В. Гнатюка. Працювала […]

Світлана Спасиба Кількість робіт: 1 Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Matilda Кількість робіт: 2 Сергій Волошин Кількість робіт: 3 Оля Радіонова

Молода авторка з містечка солі і поетів – Дрогобича. Філолог за освітою, ведуча за родом занять, письменниця за покликанням. Зараз, надихаючись новим статусом мами, готує до друку другу книгу – про материнство.

Лариса Вагилевич

Лариса Вагилевич, 35 років. Поетка, журналістка, організатор літературно-мистецьких заходів, керівник гуртка літературної майстерності та журналістики Надвірнянського РЦДТНПВМ, раніше – учасниця літературного об’єднання “Натхнення” (м. Івано-Франківськ). За фахом менеджер зі стратегічного розвитку регіону у сфері культури, автор книги відчуттів “Лакмус” (2009р.)

Перейти до "Нові автори"