Конкурс короткої воєнної прози імені Василя Паламарчука визначив переможців
Повідомили імена переможців і фіналістів Конкурсу короткої воєнної прози імені Василя Паламарчука. Про це повідомили на фейсбук-сторінці видавництва «Білка», що організовує премію.
Спеціальна відзнака Командування Сухопутних військ ЗСУ
-
Віта Титаренко, новела «Перший нуль»
Номінація «Есеї»
-
Переможець — Андрій Котлярчук, «Листи з фронту»
-
Фіналістка — Катерина Єгорушкіна, «Моя внутрішня карта»
Номінація «Мемуари»
-
Переможець — Федір Рудий, «Малиновий чай»
-
Фіналісти — Таміла Ковальчук, «Війна і вагітність»;
Євгеній Купельський, «Гіппократ? Нє, не чули»
Номінація «Новели»
-
Переможець — Наталія П’єх, «Милосердя до ворога»
-
Фіналісти — Валерій Пузік, «Додому»;
Маріанна Наваррскі, «Я маю надію, ти ся вернеш домів»;
Богдан Гавриш, «Крихкий незламний»
Спеціальні відзнаки журі:
-
Юлія Гуріна, «Театр тіней», «Чисте небо» (номінація «Мемуари»)
-
Євген Положій, «Бігун» (номінація «Есеї»)
-
Володимир Глухів, «Затьмарення», «Карагач» (номінація «Новели»)
«Для нас ці конкурси – не просто про літературу. Вони про пам’ять. Про наших друзів, побратимів, людей, які писали правду і жили так, як писали. І про вас — тих, хто продовжує цю правду сьогодні. Коли ми у Видавництві Білка започатковували ці конкурси, нам хотілося, щоб слово стало ще одним способом тримати стрій. Бо війна – це не тільки зброя. Це ще й пам’ять, і чесність, і готовність говорити, навіть коли важко. Це дуже непросто – писати про війну. Але саме це вам вдалось. Дякуємо кожному, хто наважився писати, хто надіслав свої тексти, хто не мовчить. Це не просто конкурс — це спосіб зберегти правду і передати її далі», — зазначили на сайті видавництва.

Василь Паламарчук— український письменник, юрист і військовослужбовець, автор книжки «Військовий непотріб» від видавництва «Білка», в якій описав досвід служби в АТО протягом 2014-2015 років. У 2020 році книжка потрапила до короткого списку всеукраїнського рейтингу «Книжка року». Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині у липні 2024 року.
Як відомо, літературну премію «Військовий непотріб» на честь загиблого письменника, юриста та військовослужбовця Василя Паламарчука заснували на початку 2025 року.
Як повідомлялося, нещодавно оголосили переможців конкурсу воєнної поезії памʼяті Гліба Бабіча. До фіналу конкурсу увійшли 33 автори — їхні поетичні твори надрукують в «Альманаху 2024». увійшли 33 автори — їхні поетичні твори надрукують в «Альманаху 2024».
Фото: Валерія Мезенцева
Оригінал статті на Suspilne: Конкурс короткої воєнної прози імені Василя Паламарчука визначив переможців
Блог
Факти про героя книги “Тату, я покохала хулігана”2Доброго вечора ❤️
Зроблю вам підбірку фактів про Мішеля з книги “Тату, я покохала хулігана!”. Я вже трохи розповідала про нього, але то було ще коли я публікувала книгу про Алена та Софі “Солодкий
Рецензія “Приватизація спогадів (…)”Вітаю, друзі!
Давно я не писала рецензій, направду, треба виправляти))
Мала за честь ознайомитись із творчістю автора Андрей Романенко (Black Silver), а саме, книгою “Приватизація спогадів: інспектор та майстриня
Чоловік небезпечний чи бажаний — де межа?Є чоловіки, від яких хочеться тікати. А потім ти ловиш себе на тому, що тримаєш його за куртку над прірвою, бо раптом злякалася, що він впаде.
Джо Фокс такий. Небезпечний, нахабний, з’являється коли не треба і зникає коли
Місія здійсненна?Ледь дісталася до свого блогу, щоб відмітити увагою прочитаний мною в рамках Безстрокового марафону твір Тетяни Гищак – “Місія”.
Оповідання із перших рядків бере тебе за руку і такий: «Ну що, поїхали»,
Кохання поза межамиВін – втомлений життям ветеран. Вона – андроїд з ШІ, створений спеціально для нього. Якими були би їхні стосунки? Чи буде це тільки експлуатація, чи, можливо, щось більше? Чи може ШІ навчитися відчувати людські емоції? А якщо
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.