Колись український самвидав здавався мені дивним…
Не знаю, наскільки ця тема підходить для цього блогу, можливо, хтось уже піднімав її до мене, але мені справді цікаво.
Коли я тільки починала читати активно, у хід ішла будь-яка романтична література, яка тригерила) Популярна і не дуже. Все, що вдавалося знайти в інтернеті.
Але переважна більшість з того, що я тоді проковтнула, була з російських самвидав-сайтів. У тому числі із Літнету. Та й перекладів закордонних творів українською тоді майже не було.
І от коли я почала переходити на український контент — спочатку як читачка, а тепер і як авторка, то було дивне відчуття)
Якось воно не лягало так легко. Я розумію, що це певна травмованість культурною окупацією нашого сусіда…
Але хотіла поцікавитись, чи вам знайоме це відчуття? Чи хтось із вас теж проходив через це?
Ми всі багато років споживали літературу, побудовану на інших культурних кодах.
І коли українські автори почали створювати своє, виявилося, що читати — це вже новий, майже фізичний досвід.
Мозок ніби треба перевчити сприймати знайомі імена та ситуації в контексті любовних романів. Дійсно шкода, що в мене ця проблемка існує.
Можливо є тут автори, які писали ще на Літнет, бо в мене була колись така спроба)
А як у вас було?
P.S.
Я маю на увазі скоріше саме популярну романтичну літературу, бо переклади українською почали зʼявлятися масово після початку повномаштабки, як і активно розвиватися український самвидав в цьому напрямку)
Оригінал статті на Букнет: Колись український самвидав здавався мені дивним…
Блог
Тіні майбутньогоНовий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо
“В пошуках Світла та Тіні”
А
Викрадення.Дверцята відчинили з оглушливим тріском, ніби їх зламали голими руками сповненими люті.
У чорному прорізі постав він.
Високий. Широкоплечий. Плащ — важкий, чорний, наче витканий із самої ночі, колихався повільно,
Сестринська турбота чи допитливість? ☺️Усім затишного та спокійного вечора п’ятниці ⛅
У книзі “По сусідству з Грозою”⚡ вийшло оновлення, де з’явилися кілька нових персонажів: Антошка і Ніка ☺️
…тільки ми лишилися вдвох, у мою
Фіктивна дружина мільярдера — оновлено!Вітаю!
І тобі Емілі та Еріка — оновлення!
✨✨✨
Я просиділа, напевно, хвилин п’ять, як чую жалібне нявкання кота. І воно наближається. Не хочу вірити, що в цьому будинку живе кіт. Але раптом з-за меблів виходить великий
Тіні майбутньогоНовий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо
“В пошуках Світла та Тіні”
А
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.