Колись український самвидав здавався мені дивним…

Колись український самвидав здавався мені дивним…

Не знаю, наскільки ця тема підходить для цього блогу, можливо, хтось уже піднімав її до мене, але мені справді цікаво.

 

Коли я тільки починала читати активно, у хід ішла будь-яка романтична література, яка тригерила) Популярна і не дуже. Все, що вдавалося знайти в інтернеті.

Але переважна більшість з того, що я тоді проковтнула, була з російських самвидав-сайтів. У тому числі із Літнету. Та й перекладів закордонних творів українською тоді майже не було.

 

І от коли я почала переходити на український контент — спочатку як читачка, а тепер і як авторка, то було дивне відчуття)

 

Якось воно не лягало так легко. Я розумію, що це певна травмованість культурною окупацією нашого сусіда…

Але хотіла поцікавитись, чи вам знайоме це відчуття? Чи хтось із вас теж проходив через це?

 

Ми всі багато років споживали літературу, побудовану на інших культурних кодах.

І коли українські автори почали створювати своє, виявилося, що читати — це вже новий, майже фізичний досвід.

 

Мозок ніби треба перевчити сприймати знайомі імена та ситуації в контексті любовних романів. Дійсно шкода, що в мене ця проблемка існує.

 

Можливо є тут автори, які писали ще на Літнет, бо в мене була колись така спроба)

 

А як у вас було?

P.S.

Я маю на увазі скоріше саме популярну романтичну літературу, бо переклади українською почали зʼявлятися масово після початку повномаштабки, як і активно розвиватися український самвидав в цьому напрямку)

 

 

Оригінал статті на Букнет: Колись український самвидав здавався мені дивним…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Тіні майбутнього

Новий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо

“В пошуках Світла та Тіні”

А

Викрадення.

Дверцята відчинили  з оглушливим тріском, ніби їх зламали голими руками сповненими люті.

У чорному прорізі постав він.

Високий. Широкоплечий. Плащ — важкий, чорний, наче витканий із самої ночі, колихався повільно,

Сестринська турбота чи допитливість? ☺️

Усім затишного та спокійного вечора п’ятниці ⛅

У книзі “По сусідству з Грозою”⚡ вийшло оновлення, де з’явилися кілька нових персонажів: Антошка і Ніка ☺️ 

   …тільки ми лишилися вдвох, у мою

Фіктивна дружина мільярдера — оновлено!

Вітаю!

І тобі Емілі та Еріка — оновлення!

✨✨✨

Я просиділа, напевно, хвилин п’ять, як чую жалібне нявкання кота. І воно наближається. Не хочу вірити, що в цьому будинку живе кіт. Але раптом з-за меблів виходить великий

Тіні майбутнього

Новий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо

“В пошуках Світла та Тіні”

А

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Маркова Кількість робіт: 3 Олена Рєпіна

Олена Рєпіна (народилася 7.11.1976 в смт Глибока Чернівецької області) – автор збірки поезій «Всміхнися, жінко», лауреат районної та обласної міжнародної премій ім. Ольги Кобилянської, член Національної спілки журналістів України. За освітою філолог, спеціальність «Українська мова та література». Понад 10 років віддала роботі зі студентами. За час своєї праці на педагогічній ниві спільно зі студентами та […]

Наталія Писаренко

За освітою я економіст- фінансист, за покликанням душі – поет і казкарка. Вірші почала писати зі школи та непереборна потреба висловити свої відчуття через поетичні образи виникла близько останніх сіми років, пишу двома мовами – російською і українською, які обидві є рідними для мене. Поезія для мене це неповторний світ краси, а краса природи і […]

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Віра Балацька-Гузієнко

Балацька (Гузієнко) Віра з Гостомеля, Київської області. Закінчила «Літературну творчість» Інституту філології при КНУ імені Тараса Шевченка. Пише оповідання (і вже має першу збірочку оповідань для діток “Пашка і Сашка, або Шкідники на засланні”), а також вірші. Майже щоденно викладає свої нові поезії на авторській сторінці у Фейсбуці: Мої вірші для всіх. Балацька-Гузієнко Віра В […]

Іван Бережний

Хочу почути критику на свої вірші.

Ганна Плешивцева

Плешивцева Ганна, народилася 05/11/1993 (25 років)

Валерія Расходова Кількість робіт: 6 Панас Христя Кількість робіт: 2 Марія Яновська

Родом із Прикарпаття (селище Ланчин Надвірнянського району), 09.02.1959 р.н. Працювала у сфері транспорту, сільського господарства, та на державній службі. Освіта вища.1977-1982р.р. навчалась в Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича. Вірші пише з дитинства. Автор 6 поетичних збірок: «Квіти любові»,«Не забувай», «Голос голубки», «Стежина до щастя», «Мереживо долі», «Намисто мрій» та збірки віршів для дітей «Подарунок […]

Дороті Клаус Кількість робіт: 8 Оксана Винник Кількість робіт: 5 Ірина Марцинюк Кількість робіт: 3 Ірина Малишева Кількість робіт: 4 Сергій Волошин Кількість робіт: 3 Перейти до "Нові автори"