«Завжди працюю над почуттями»: цікаві факти з життя шістдесятника Григора Тютюнника
За 48 років життя Григір Тютюнник був перекладачем, педагогом, але більшість знає його як письменника-шістдесятника. Тютюнника не стало 6 березня 1980 року.
Літературне ім’я письменник обрав, щоб відрізнятися від старшого брата Григорія Тютюнника. Григорій-молодший вирішив торувати власний шлях у літературі й почав підписуватися Григором.
Суспільне підготувало матеріал про його життя і творчість.
Михайла Тютюнника, батька письменника, заарештували, репресували як «ворога народу». Із таборів він не повернувся. Шестирічній Григір виховувався в родині свого дядька Филимона Васильовича на Луганщині. Згодом дядько пішов на фронт, а одинадцятирічний хлопчик, рятуючись від голоду, пішки пішов окупованою територією до рідного села на Полтавщині.
У 1951–1955 роках Григір служив радистом на Тихоокеанському флоті. Після демобілізації він працював токарем у залізничному депо на Луганщині. «А далі щасливі п’ять років навчання в університеті на філологічному факультеті − те, що я й любив», – писав письменник.
Протягом 1957−1962 майбутній письменник навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті.
Перша його книжка «Зав’язь» вийшла 1966 року. Вона була однією з тих книжок, які засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім’я Тютюнника.
Журнал «Дружба народов» відзначив оповідання Григора Тютюнника як найкращі у своїх публікаціях 1967 року.
Григір Тютюнник цікавився кінематографом. Він працював у сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О. Довженка. Там створив літературний сценарій за романом брата «Вир».
У Таллінні вийшла збірка його оповідань естонською мовою. У журналі «Сельская молодежь» 1979 року повідомлялося, що його нагороджено медаллю «Золоте перо» − за багаторічну творчу співпрацю. Також у цей період виходять друком збірки «Батьківські пороги», «Крайнебо»(1972, 1975), «Отчие пороги» (Москва, 1975), «Коріння» (Київ, 1978).
Творча спадщина Григора Тютюнника невелика за обсягом − уміщується в одному томі на 600 сторінок. Це близько сорока новел, п’ять повістей, ряд нарисів, статей та спогадів. Однак цінність його літературної творчості була надзвичайно високою.
У своїх творах Тютюнник завжди працював над почуттями. У щоденнику писав: «Ніколи не працював над темою. Завжди працюю над почуттями, що живуть навколо мене і в мені».
Найголовнішим болем письменника було сучасне село. Він одним із перших помітив факт, що держава буквально вимітала із сіл молодь, заманювала її на цілину чи в шахти, пропонуючи найчорнішу роботу.
Григір Тютюнник не був відкритим борцем із радянською владою. До 1962-го писав виключно російською.
Однак його проза була чужою радянським поняттям про життя. Він просто не вміщався у тодішній соцреалістичний канон, кажуть дослідники його творчості. Академік Микола Шамота, головний літературний прокуратор 1970-х років, дорікав йому за «поетизацію села, як душевного притулку самотньої і знеможеної в міській суєті людини, як джерела національної самосвідомості». Щось неймовірно лякало Тютюнника у радянському літературному офіціозі. Перед смертю він отримав премію Лесі Українки. Казали, що він дуже не хотів публічного виступу з нагоди премії.
Його ніколи не обирали членом правління Спілки, не делегували на письменницькі форуми, йому не раз погрожували виключенням зі Спілки, зняттям із роботи. Ім’я Григора Тютюнника радянська цензура занесла до «чорних списків».
6 березня 1980 року письменник покінчив життя самогубством. Григір Тютюнник повісився. Передсмертну записку забрали кадебісти. А його дружина Людмила запам’ятала лише приблизне «мучте вже когось іншого, все, що я написав, спаліть».
1989 року його творчість була посмертно відзначена Державною премією імені Шевченка.
Оригінал статті на НСПУ: «Завжди працюю над почуттями»: цікаві факти з життя шістдесятника Григора Тютюнника
Блог
Перша знижка на”Тебе кохати заборонено”+оновлення!
Доброго ранку, мої любі НАТХНЕННИКИ!!!
Сьогодні діє перша знижка на вже завершену книгу “Тебе кохати заборонено”.
Поспішайте поринути в заборонені пристрасні відносини викладача і першокурсниці. Не пошкодуєте.
Тут
глава, з якою трохи запізнилася
але ви мене пробачите, бо я весь день провела в лікарнях
♥ а зараз без зайвих слів ♥
(картинка клікабельна)
— Не підозрювала в тобі романтика, — повернулася на бік, щоб дивитися в очі, ніжно провела
Ранкове
Іноді я здаюся собі рибалкою, що стоїть із сіткою на березі швидкоплиної ріки. Вона повна життя – я бачу, як виграває риба посеред течії, як темні тіні ковзають під поверхнею води. Я знову і знову закидую нерет у воду, намагаючись
У Чехії запустили онлайн-архів українського часопису із 30-річною історією
У Празі запустили медіапортал Porohy.cz з відкритим онлайн-архівом українського культурно-політичного часопису «Пороги», що видається в Чехії з 1993 року. Про це Читомо повідомили у «По
Український ПЕН закликав лідерів країн світу посилити санкції проти рф
Учасники українського ПЕН закликали уряди іноземних держав посилити санкції проти Росії через нові порушення міжнародного гуманітарного права. Про це йдеться в заяві, опублікованій на с
Перейти до блогуНові автори
Софія Заяць
Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]
Олександр Забродський
Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook
Денис Нарбут
Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]
Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олег Озарянин
Народився 01 січня 1969 року у місті Житомирі, де і проживає весь цей час. Справжнє ім'я автора Антонюк Олег Миколайович, але широким масам читачів він добре відомий під літературним псевдонімом – Олег Озарянин – по численних публікаціях в поетичних журналах та альманахах як в Україні, так і за її межами (Англія, Німеччина, Бельгія, Білорусь, Іспанія, Грузія тощо). Автор шести поетичних збірок: "Хвилини тиші" (2011), "Листи кращому другу" (2014), "400 осяянь" (2017), "Любовні осяяння" (2017), "Букет з меланхолій" (2018), "Невблаганні" […]
Катерина Холод
Катерина Холод. Мешкає в м. Ірпінь. Пише твори для дорослих та дітей. Лауреатка IV премії «Смолоскипа» (2019, 2020). Переможниця конкурсів Open World (2020), «Тріада часу» (2019), «Смарагдові вітрила» (2021) та конкурсу ім. Герася Соколенка (2020). Фіналістка конкурсу «Як тебе не любити…» (спецвідзнака «Коронації слова») (2020). Фіналістка конкурсу ім. Григора Тютюнника (2020), «Золотої лози» (2020), «Шодуарівської […]
Юта Радуга
Юта Радуга (Безхлібна Юлія Сергіївна) – (народилася 14 квітня 1989 року на мальовничій Волині) — прозаїк, письменниця, копірайтер, перекладач, самовидець, букініст, ментор, меценат на різних інтернет ресурсах та майданчиках. Має ІІ вищі освіти: Архітектурна- («Харківський Національний університет міського будівництва та господарства ім. архітектора Бекетова») м. Харків; Військова- («Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. «Героїв […]
Наталія Писаренко
За освітою я економіст- фінансист, за покликанням душі – поет і казкарка. Вірші почала писати зі школи та непереборна потреба висловити свої відчуття через поетичні образи виникла близько останніх сіми років, пишу двома мовами – російською і українською, які обидві є рідними для мене. Поезія для мене це неповторний світ краси, а краса природи і […]
Matilda Кількість робіт: 2 Ірина Мостепан (Мельник)
Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]
Хелен Соул
Псевдонім Хелен Соул. Мешкає у місті Кропивницький. Пише твори для дорослих та підлітків. Переможниця у конкурсі оповідань соціального спрямування на електронному порталі Букнет від компанії Avitarart з твором “Зірка з неба”. Переможниця конкурсу в номінації романи від видавництва Кондор. Дебютний роман “Викрадач мого повітря” вийде друком у 2021 році. Посилання на сторінку фейсбук: writerHelenSoul
Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Анна Щербак
Щербак Анна Олександрівна – письменниця, організаторка літературних заходів. Народилася 15.06.1993 у м. Харкові. Закінчила хімічний факультет Харківського Національного університету імені В. Н. Каразіна. Спробувала себе на посадах: співробітника університету, журналіста (кореспондент), старшого викладача дисципліни «Педагогіка», помічника керівника приватного підприємства. Має наукові публікації з педагогіки. Член Національної спілки журналістів України (з 2015р.). Нині працює за фахом […]
Лариса Вагилевич
Лариса Вагилевич, 35 років. Поетка, журналістка, організатор літературно-мистецьких заходів, керівник гуртка літературної майстерності та журналістики Надвірнянського РЦДТНПВМ, раніше – учасниця літературного об’єднання “Натхнення” (м. Івано-Франківськ). За фахом менеджер зі стратегічного розвитку регіону у сфері культури, автор книги відчуттів “Лакмус” (2009р.)
Ірина Каспрук
Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.