У Києві полікували шовковицю Шевченка, як хотів Роман Ратушний
У будинку-музеї Тараса Шевченка полікували 200-літню шовковицю. Про це повідомили на фейсбук-сторінці будинку-музею Тараса Шевченка.
Це була частина заповіту громадського активіста та воїна 93 окремої механізованої бригади «Холодний яр» Романа Ратушного. Частину своїх бойових виплат він передав на підтримку Будинку-музею Тараса Шевченка.
У музеї повідомили, що завдяки цим коштам вдалося зберегти старовинну шовковицю Шевченка, що потребувала лікування.
«Пам’ять про героя — це продовження справи, втілення в життя ідей Романа. І тут, навколо віковічної шовковиці Шевченка, якось об’єдналися думки та дії арбориста Володимира Ветроградського, мами Романа Ратушного письменниці Світлани Поваляєвої, працівників Будинку-музею Тараса Шевченка», — зазначили у музеї.
Протягом трьох місяців лікував шовковицю відомий «деревний хірург» Володимир Ветроградський, який за 25 років врятував близько двох тисяч дерев по всій Україні. За час лікування фахівець очистив стовбур від гнилих та напівзруйнованих частин, встановив елементи підсилення стовбура та обробив дерево від грибкової інфекції.
Окрім того, Ветроградський очистив шовковицю від бетонно-цементних пломб, цегли та вапняної суміші, які перешкоджали загоєнню ран, а також вперше за 200 років провів структурну обрізку верхівкових ярусів, щоб усунути конфлікт гілок з прилеглими будівлями та забезпечити краще освітлення крони.
За словами «деревного хірурга», шовковиця здобула «нове дихання» та зможе прожити ще не одну сотню років.
Меморіальна шовковиця росте на подвір’ї будинку-музею Тараса Шевченка. У музеї вважають, що дерево «застало» поета, який проживав у будинку у 1846 році.
Раніше, у 2010 році дерево також отримало лікування, а у 2011 — отримало статус ботанічної пам’ятки природи.
Нагадаємо, у червні 2022 року на Ізюмському напрямку загинув військовослужбовець, київський активіст і син письменниці Світлани Поваляєвої Роман Ратушний.
Чільне зображення: фейсбук-сторінка будинку-музею Тараса Шевченка в Києві
Оригінал статті на Suspilne: У Києві полікували шовковицю Шевченка, як хотів Роман Ратушний
Блог
Зимова казкаНарешті я закінчила свою готичну казку.
Ту, яку хочеться розповідати холодними зимовими вечорами, коли тиша стає глибшою, а тіні здаються ближчими. Казку, у якій темрява визирає з кожного кутка і ніби спостерігає за нами.
Зимова казкаНарешті я закінчила свою готичну казку.
Ту, яку хочеться розповідати холодними зимовими вечорами, коли тиша стає глибшою, а тіні здаються ближчими. Казку, у якій темрява визирає з кожного кутка і ніби спостерігає за нами.
А кому ж буває легко)Іноді мене питають, чому між розділами або книгами бувають паузи. Чому я не пишу часто й багато.
Відповідь проста й складна водночас: для мене книга — це не просто текст. Це деталі. Логіка подій. Причини й наслідки.
Ректор чекає на вас. Негайно.Всім привіт. До прем’єри моєї нової книги про футбол, логіку та справжню дружбу залишилося всього 10 днів.
Чи замислювалися ви, що буває, коли четверо студентів наважуються переписати правила гри, за якими університет
Ректор чекає на вас. Негайно.Всім привіт. До прем’єри моєї нової книги про футбол, логіку та справжню дружбу залишилося всього 10 днів.
Чи замислювалися ви, що буває, коли четверо студентів наважуються переписати правила гри, за якими університет
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.