У Києві полікували шовковицю Шевченка, як хотів Роман Ратушний
У будинку-музеї Тараса Шевченка полікували 200-літню шовковицю. Про це повідомили на фейсбук-сторінці будинку-музею Тараса Шевченка.
Це була частина заповіту громадського активіста та воїна 93 окремої механізованої бригади «Холодний яр» Романа Ратушного. Частину своїх бойових виплат він передав на підтримку Будинку-музею Тараса Шевченка.
У музеї повідомили, що завдяки цим коштам вдалося зберегти старовинну шовковицю Шевченка, що потребувала лікування.
«Пам’ять про героя — це продовження справи, втілення в життя ідей Романа. І тут, навколо віковічної шовковиці Шевченка, якось об’єдналися думки та дії арбориста Володимира Ветроградського, мами Романа Ратушного письменниці Світлани Поваляєвої, працівників Будинку-музею Тараса Шевченка», — зазначили у музеї.
Протягом трьох місяців лікував шовковицю відомий «деревний хірург» Володимир Ветроградський, який за 25 років врятував близько двох тисяч дерев по всій Україні. За час лікування фахівець очистив стовбур від гнилих та напівзруйнованих частин, встановив елементи підсилення стовбура та обробив дерево від грибкової інфекції.
Окрім того, Ветроградський очистив шовковицю від бетонно-цементних пломб, цегли та вапняної суміші, які перешкоджали загоєнню ран, а також вперше за 200 років провів структурну обрізку верхівкових ярусів, щоб усунути конфлікт гілок з прилеглими будівлями та забезпечити краще освітлення крони.
За словами «деревного хірурга», шовковиця здобула «нове дихання» та зможе прожити ще не одну сотню років.
Меморіальна шовковиця росте на подвір’ї будинку-музею Тараса Шевченка. У музеї вважають, що дерево «застало» поета, який проживав у будинку у 1846 році.
Раніше, у 2010 році дерево також отримало лікування, а у 2011 — отримало статус ботанічної пам’ятки природи.
Нагадаємо, у червні 2022 року на Ізюмському напрямку загинув військовослужбовець, київський активіст і син письменниці Світлани Поваляєвої Роман Ратушний.
Чільне зображення: фейсбук-сторінка будинку-музею Тараса Шевченка в Києві
Оригінал статті на Suspilne: У Києві полікували шовковицю Шевченка, як хотів Роман Ратушний
Блог
Вітаю з Різдвом! Божого благословіння усім нам!Додав зображення до другої частини оповідання “У Свинарині”. Цей твір входить до збірки “Він і вона” (назва клікабельна).
Новорічний збіг обставинУчасть у конкурсі із книгою “Скляний порятунок Різдва”
Історія оселилася в моїй голові ще минулого Різдва. Вона зігрівала мене цілий рік і чекала свого часу до сьогоднішнього дня.
Це коротка історія про те, як
Дві новини: одна солодка, інша – пекуча)Мої любі, з Різдвом вас! ✨
Сьогодні, коли за вікном лунають колядки, а вертеп нагадує про справжнє диво, я думаю про вас – тих, хто читає мої історії пізно вночі, хто вірить у силу кохання так само палко, як і я.
“Помста
Можна, я побуду занудою?“Общество” в українській мові перекладається двома словами : “суспільство” в глобальному плані( наше суспільство до такого ще не готове; це явище суспільного значення) і “товариство” в менш глобальному
Різдво! І початок нової історії)))Мені було майже шістнадцять років, але через переїзд зі Львова до Києва, мої батьки віддали мене до школи пізніше. Він йшов тихо. І чому саме це, мене напрягло. Ми дійшли до спорт залу.
– Проходь. У нас
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.