У Києві вшанували пам’ять Тараса Шевченка

У Києві вшанували пам’ять Тараса Шевченка

Уже стало доброю традицією 9 березня вшановувати пам’ять видатного Світоча України Тараса Шевченка з нагоди річниці його народження.

Так і сьогодні, 9 березня, у Києві, біля пам’ятника видатному українцю зібрався чималий гурт його прихильників: представники творчих і громадських організацій, українські письменники, політики, співаки, декламатори, шанувальники творчості Пророка, зокрема Микола Жулинський, Михайло Сидоржевський, Олександр Божко, Любов Голота, Юрій Ковалів, Сергій Лучканин, Борис Пономаренко, Леонід Петровський, Ігор Зоц, Інна Ковальчук, Тетяна Фольварочна, Ніна Шаварська, Василь Куйбіда, Петро Засенко, Сергій Пасько, Юрій Вітренко, Віктор Горбач, Олександр Ліщенко, Йосип Запаловський, Володимир Кривий, Людмила Красицька, Галина Ільєва, Владлен Ковтун, В’ячеслав Гук та інші.

Модератором заходу був відомий український письменник, секретар НСПУ Борис Пономаренко.

Після виконання Державного Гімну України Борис Пономаренко зазначив, що ми всі зібралися біля цього величного пам’ятника, щоб низко вклонитися світлій пам’яті Тараса Шевченка і подякувати йому за те, що в люті часи національного занепаду він підняв свій могутній голос на захист великого, але пригнобленого українського народу, на захист нашої мови, нашої гідності, родової пам’яті, нашого права на власну історію та українську душу. Тому сьогодні його палкі незабутні слова ведуть у бій оборонців нашої Вітчизни, застерігають усіх нас від лінощів, недбальства, байдужості, захланності, розбрату та неправди. Також Б. Пономаренко підкреслив, що наш народ уже довів, що здатен об’єднатися і покарати найлютішого ворога не лише України, а й людства – рашизм, що загрожує існуванню всього живого на землі. Окрім того, модератор зауважив, що за спільною ініціативою Міжнародного благодійного фонду національної пам’яті України, Черкаського земляцтва «Шевченків край», Асоціації всіх земляцтв і областей України в місті Києві, Національної спілки письменників України – ми знову складаємо іспит нашому Пророку на вірність його заповітам і стійкість перед московською навалою, яка є загрозою нашій державі, українському народу та світовому правопорядку. Також Б. Пономаренко наголосив, що потужним оборонцем нашої мови, нашої духовності, Шевченкової правди є двотисячна Національна спілка письменників України. Він прочитав уривок із вірша Т. Шевченка «І мертвим, і живим…».

На заході виступив голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський. Він зазначив, що український народ заслуговує на гідну владу, яка має бути тим осердям держави, яке об’єднує навколо всіх нас, вона має бути прикладом для гуртування, тому що тепер, коли йдеться про долю України і збереження не лише її територій, а і її народу, мови, національної ідентичності, питання проукраїнської влади стає гострим і тим, від якого залежить наше майбутнє. Чвари у владі підривають підмурівок України, позбавляють можливості адекватно сприймати ту жаску дійсність, у якій опинилася наша країна. Тому в цей темний і жахливий для України час війни нас усіх об’єднує українське слово – те слово, яке заповів нам берегти великий Тарас Шевченко. І саме українське слово тепер стало найважливішим чинником нашої національної ідентичності й нашим духовним щитом.

Голова НСПУ наголосив на важливості гуртування нації і прочитав вірш Тараса Шевченка «Косар» (із циклу «В казематі»), який, на диво, вже майже два століття залишається злободенним, бо дає правдиві відповіді на ті питання, які тепер усіх нас непокоять:

Понад полем іде,

Не покоси кладе,

Не покоси кладе – гори.

Стогне земля, стогне море,

Стогне та гуде!..

На заході виступив український політик, громадський діяч, науковець, народний депутат України 5-го та 6-го скликань, активний учасник Помаранчевої революції та Революції гідності Василь Куйбіда. Він зазначив, що Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною й незалежною. Також він звернув увагу на те, що ми, українці, є не прохачами допомоги у Заходу, а тими, кому Захід має допомагати у разі національної небезпеки згідно з тими домовленостями, які зафіксовані документально, оскільки Захід свого часу був причетний до роззброєння України. Натомість нам було обіцяно захист. Тому ми не просимо у Заходу зброї, ми її вимагаємо згідного підписаних колись домовленостей. Також В. Куйбіда наголосив, що ми маємо покладатися на свою силу і ставати чимдалі сильнішими, бо зараз найголовніше – це наша армія, її переформування, її употужнення, а також наша економіка, оскільки це ті дві найважливіші складові, як й становлять нашу національну безпеку, тому ми маємо вимагати від влади ефективних реформ і в армії, і в економіці, ми маємо бути готовими до тривалої війни.

На захід завітав український політик, дипломат, колишній посол України в Йорданії Сергій Пасько. Він наголосив, що найголовніше тепер – відродження нашої національної культури й духовності. Також він розповів, як зусиллями українського посольства в столиці Йорданії місті Амман була названа на честь Тараса Шевченка одна з вулиць, також там же було відкрито дві пам’ятні дошки і заснований великий український парк. Також українські діти в Йорданії мають можливість вивчати українську культуру, брати участь у конкурсах, удосконалювати знання української.

На зустрічі виступила багаторічна очільниця фонду, який опікується підтримкою української культури в Україні та за кордоном, журналістка, математик, поетка, праправнучка Тараса Шевченка по лінії його старшої сестри Катерини Людмила Красицька. Вона зауважила, що ми самі винні в тому, що приведи до влади людей, які її не достойні. Тому ми маємо вчитися у Тараса Шевченка, маємо надихатися його словом і мисленням, бо він передав нам усім неоціненний досвід боротьби за вільну Україну, за майбутнє всіх нас.

Також на заході виступили: відомий український поет Петро Засенко, який наголосив на гуртуванні нації і збереженні духовних заповітів нашого Світоча;  український політик, голова земляцтва Житомирщини  Йосип Запаловський, який підкреслив, що Тарас Шевченко – це геній України, ми маємо популяризувати його творчість, а його незабутні слова «Борітеся  – поборете…» – це наш життєвий дороговказ; хор «Просвіта»; письменник і громадський діяч Владлен Ковтун; артистка Леся Луців, яка щемко заспівала «Думи мої, думи…» на слова Тараса Шевченка; журналістка Галина Ільєва та інші.

Насамкінець Борис Пономаренко зазначив, що цим урочистим заходом ми вклонилися світлій пам’яті українського Генія і щиросердно подякував Збройним Силам України за мужність у боротьбі з рашистською навалою, а хор «Просвіта» заспівів пісню на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий…».

Сьогодні у Києві був сонячний погідний весняний день – ніби сама природа зласкавилася подарувати всім українцям це світле свято роковин нашого Батька, аби ще раз нас усіх згуртувати й наснажити. І, здавалося, всі присутні на заході відчували, що Тарас Шевченко – вічний, живий, нетлінний, непереможний, що його безсмертні слова живуть у серцях українців, величні слова, які стали символом боротьби України, потужні слова, які дарують наснагу й надію!

Наш величний Пророче, прийми ж доземний уклін від усіх нас, покоління сьогоднішнього.

Пресслужба НСПУ

Фото – Пресслужба НСПУ

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: У Києві вшанували пам’ять Тараса Шевченка

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Перша тисяча прочитань та знижка у колеги ❤️

Всім привітики!

 

Рада бачити вас у своєму блозі. Сьогодні в мене маленька, але дуже важлива перемога — перша тисяча прочитань! У моєї книги: «МОЯ. БЕЗ УМОВ» Шкода, що не встигла заскрінити кругленьку цифру,

Шевченківська премія-2026 оголосила короткі списки

Відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року. Про це повідомили на сайті премії.
Серед номінантів на премію в номінації «Проза»:

У 2026-му книжки можуть подорожчати на 30% – Українська видавнича асоціація

За останній рік середня ціна на книжки в Україні зросла щонайменше на 20–30%. Про це повідомляє Українська видавнича асоціація, спираючись на аналіз даних від членів асоціації. 
За дани

В Ужгороді відкрили памʼятник чеському поету Міхаю Емінеску

На території Ужгородського національного університету відкрили погруддя національного поета Румунії Міхая Емінеску. Про це повідомили на офіційній фейсбук-сторінці Закарпатської ОВА.
Ур

Вибір Читомо-2025: найважливіші дитячі книжки року

Попри всі виклики, 2025 рік приніс багато нових дитячих книжок — яскравих, різних, часом дуже несподіваних. Редакція «Читомо» перечитала видання для дошкільного та молодшого шкільного в

Перейти до блогу

Нові автори

Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Марина Жойа

Перекладачка, поетка, публіцистка. Пише вірші та казки кількома мовами. Співпрацює з великими українськими видавництвами як перекладачка. Фіналістка міжнародних літературних, перекладацьких конкурсів, як-от: лонг-ліст конкурсу НСПУ «Нова доба» (2020), лауреатка конкурсу перекладів чилійської поезії видавництва «Макондо» (2019) за переклади нобелівської лауреатки Ґабріели Містраль, Ніканора Парри та пісні Віолетти Парра; фіналістка Міжнародного конкурсу «Корнійчуковська премія» (2018) тощо. […]

Steev Kurts Кількість робіт: 2 Ліра Воропаєва Кількість робіт: 4 Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Наталія Писаренко

За освітою я економіст- фінансист, за покликанням душі – поет і казкарка. Вірші почала писати зі школи та непереборна потреба висловити свої відчуття через поетичні образи виникла близько останніх сіми років, пишу двома мовами – російською і українською, які обидві є рідними для мене. Поезія для мене це неповторний світ краси, а краса природи і […]

Еліна Свенцицька

Поет, письменник, літературознавець. Закінчила філологічний факультет Донецького національного університету. Жила до останнього часу в Донецьку, з серпня 2014 р. – в Києві. Пише прозу російською мовою, вірші – українською. Автор 8 книжок: «З життя людей» (проза й вірші), «Пустельні риби» (вірші), «Вибачте мене» (проза), «Білий лікар» (вірші), «Проза життя» (проза), «Триада раю. Проза життя» (проза), […]

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Іванна Стеф’юк

Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]

Оля Федорончук

Cторінка на фейсбуку – https://www.facebook.com/olha.fedoronchuk

Ruslan Barkalov Кількість робіт: 7 Єлизавета Самчук Кількість робіт: 8 Вікторія Давиденко

Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]

Марія Тяжкун

Мене звати Тяжкун Марія. Прагну почути думку сучасних письменників.

Перейти до "Нові автори"