Боротьба за свободу, маркери нації і поліські болота: новий український нон-фікшн

Боротьба за свободу, маркери нації і поліські болота: новий український нон-фікшн

З нагоди Національного тижня читання нон-фікшну, ініційованого Українським інститутом книги, зібрали дуже різні новинки від українських авторів. Літературознавство, осмислення війни, пізнання природи рідної країни, історія та вивчення національного менталітету — широке коло тем на будь-який смак.

Дискурс модернізму в українській літературі

Соломія Павличко. — Київ: Основи, Stretovych, 2024. — 632 с.

Скандальна як на рік першого виходу (1997), за кілька десятиріч книжка літературознавиці Соломії Павличко набула статусу культової, адже подає сміливий авторський погляд на процеси й постаті української літератури, які й досі оповиті пафосним символізмом й кліше. «Лавина критики показала, що книжка порушила тему більшу, ніж дискурс модернізму в літературі XX століття, ніж хвилі успіхів і невдач нашої літератури. — писала авторка в передмові до другого видання. — Зосередившись лише на літературі, до того ж тільки на певному її аспекті, вона, однак, заторкнула навіть не тему, а глибинний, всеосяжний процес модернізації, що її наше суспільство переживає сьогодні». Ще за першого строку президентства Леоніда Кучми, Соломія Павличко акцентувала, що «орієнтація на європейські культурні зразки була частиною літературної дискусії між модерністами і народниками», але тепер, тобто двадцять сім років тому, питання європейського вибору «постало перед політикою, економікою, перед нацією і країною в цілому». 

 

Вперше беручи до рук «Дискурс модернізму в українській літературі», слід розуміти, що перед вами не розважальний нон-фікшн, а наукова праця, книжка, в основі якої докторська дисертація Соломії Павличко. В ній авторка визначає, чим є модернізм в європейській та українській літературі, поділяє його – як мистецьку філософію, модель літературного розвитку — на кілька періодів, аналізує в цьому контексті творчість Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Івана Франка, Миколи Вороного, Валер’яна Підмогильного, пише про авангард як антимодернізм, згадуючи Михайля Семенка, окремо зупиняється на Миколі Хвильовому та його ставленні до модернізму тощо.

«Дискурс модернізму в українській літературі» — це літературознавча праця найвищого ґатунку, інтелектуальна насолода, яку український читач знову може відчути на сторінках довгоочікуваного перевидання. 

 

Купити книжку 

Сила опору. Українці в радянських таборах

Віталій Ляска, Юрій Пуківський. — Львів: Локальна історія, 2024. — 448 с.

25 біографічних портретів колишніх в’язнів таборів ГУЛАГу та радянських тюрем, що надихають, зворушують і переконують – сила опору багаторічному ворогу в українців у крові. Команда проєкту «Локальна історія» збирала інформацію про героїв книжки понад десять років під час спеціальних експедицій. «Ці розповіді різняться сюжетами, темами, хронологією, мовою, інформаційною насиченістю та емоційними інтонаціями, градусом драматизму й деталями відтворюваних подій. – зазначено в передмові до видання. – […] Проте усіх їх об’єднує таке: жити — це не підлаштовуватись до обставин, а творити себе як Людину всупереч і наперекір».

 

Книжка розповідає як про відомих постатей українського визвольного руху, так і не знаних для широкого загалу людей. Наприклад, про Катерину Зарицьку, засновницю та очільницю Українського Червоного Хреста, зв’язкову Романа Шухевича, яка перебувала у вʼязниці тридцять років; про Василя Левковича, повстанського командира, засудженого на двадцять пʼять років; про Антона Олійника, члена ОУН, який тричі тікав з таборів; про Мирослава Самчича, легенду УПА, Героя України, чию волю совєти обмежили на понад тридцять два роки…

Читання «Сили опору» — це розрада і біль одночасно, бо знаходиш приклади незламності й неймовірної відданості боротьбі за Україну, але й розумієш, якою великою ціною давався й продовжує даватися шлях українців як незалежної нації. 

 

Купити книжку 

 

Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд

Марина Стародубська. — Харків : Віват, 2024. — 400 с.

В одній зі статей Марина Стародубська, ад’юнкт-професорка Києво-Могилянської Бізнес Школи, гостьова лекторка європейських вишів писала, що «кроскультурна наука вивчає механізми взаємодії між національними культурами та інституціями, які визначають, як у країні приймаються рішення». Висвітлюючи цю тему в есеях, лекціях та публікаціях в соціальних мережах, науковиця назбирала чимало матеріалу, якому врешті судилося стати книжкою. Як зауважує авторка у передмові, видання «не претендує на статус “відповіді на всі запитання” чи “панацеї” від усіх проблем».

Марина Стародубська пропонує читачам «погляд на нас, українців, і нашу національну культуру (не ту, що творче надбання, а ту, що менталітет)». Поєднуючи підходи кроскультурної науки зі знаннями з історії, літератури та антропології, ми зможемо краще зрозуміти самі себе.

Звідки береться і під впливом чого змінюється національна культура, що таке менталітет і які його прояви існують, як формуються і працюють цінності, про що більш доречно говорити в контексті України — про індивідуалізм чи колективізм, чому ми є одним з найнедовірливіших суспільств у світі, наскільки корупція стала вкоріненою характеристикою української національної культури — в усьому цьому та ще багатьох важливих речах розбиратиметься Марина Стародубська, використовуючи наукові дані, соціологічні дослідження та перевірені джерела. Вийшло несподівано, масштабно і по-своєму захопливо. 

 

Купити книжку 

Як ми назвемо цю війну?

Богдан Логвиненко, Віталій Побережний. — Київ: Ukraїner, 2024. — 312 с.

«Ми перебуваємо в епіцентрі наративної війни. — йдеться у передмові до видання. — Війни, яка точиться, зокрема, і за право називати події та визначати їхню важливість». Команда медіапроєкту UKRAÏNER переконана, що слід ретельно фіксувати все, що відбувається, давати справжні імена, інакше «хтось інший зробить це за нас».

Книжка-хроніка «Як ми назвемо цю війну?» розповідає про передумови повномасштабного вторгнення, починаючи оповідь з квітня 2021-го, щоби потім — день за днем, година з годиною — відтворити події, які змінили життя мільйонів. 

Так, поки що важко сприймати зміст видання з історичної перспективи, адже Буча, Гостомель, Маріуполь, Бахмут досі болять й кровоточать. Ми живемо в такий період, коли, здається, час пришвидшився в кілька разів, коли стійкість залежить від здатності концентруватися на сьогоденні, а не на минулому. Це ще одна причина мати «Як ми назвемо цю війну?» в домашній бібліотеці, адже вона зберігає памʼять — те, на основі чого робитимемо висновки, жадатимемо справедливості. Також варто згадати, що хроніку подій, яка охоплює 2022-2024 роки, супроводжують важливі тексти нашої великої війни — промови, статті, есеї, дописи у соціальних медіа політиків, культурних діячів, журналістів, військових. Все це теж свідчення часу, за який нам, українцям, не соромно. 

 

Купити книжку 

Загублений світ Полісся. Природа та люди великих боліт

Андрій Сагайдак. — Київ: Віхола, 2024. — 256 с.

Болота, як вважає лісівник, гід у дику природу Андрій Сагайдак, мають негативний імідж, бо в фільмах чи книжках їх змальовують як щось жахливе й дуже небезпечне. Втім, саме цей біотоп є візитівкою українського Полісся. «Болота тут здавна цінували як неодмінний елемент рідного природного ландшафту, джерело ресурсів та перешкоду для ворогів», — пояснює дослідник. Для екології вони мають важливе значення, адже зберігають прісну воду…

Коротко кажучи, щоб розширити кругозір, дізнатися більше про дивовижну природу країни, виходячи за межі загальновідомих фактів про гори й моря, Андрій Сагайдак пропонує зазирнути в таємничий загублений світ поліських боліт, які «тисячі років живуть своїм прихованим від стороннього ока життям».

Тож з книжки «Загублений світ Полісся. Природа та люди великих боліт» дізнаємось, що ​​в згаданому регіоні, одному з найбільш заболочених в Європі, й нині є осередки доісторичної льодовикової тундри, що «волога багнюка» може зберігати тисячолітні історичні артефакти, що залізо, зроблене із «болотяної руди», помітно посприяло розвитку європейської цивілізації… Автор легко, залюблено у свою справу розповідає про те, як болота змінюються, яку флору і фауну мають, міркує про те, чим вони можуть бути цікавими екотуристам, цитуючи Леся Подерв’янського, зазирає в сиву давнину у прагненні зруйнувати «популярний узагальнений стереотип, що мало не всі давні українці були одвічними хліборобами». У Андрія Сагайдака вийшла пізнавальна, цікава книжка, що може стати початком цілої серії про непізнану Україну. 

 

Купити книжку 

 

Оригінал статті на Suspilne: Боротьба за свободу, маркери нації і поліські болота: новий український нон-фікшн

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

А кому ж буває легко)

Іноді мене питають, чому між розділами або книгами бувають паузи. Чому я не пишу часто й багато.

 

Відповідь проста й складна водночас: для мене книга — це не просто текст. Це деталі. Логіка подій. Причини й наслідки.

Інтерв’ю з авторами після “Так” від видавництва

Всім привіт! 

Можливо, хтось вже чув, що я, разом з Дмитром Євтушенком, Тетяною Овчінніковою, Ангеліною Александренко та Анею Прокопович, зібралися разом, щоб написати спільну книгу.

П’ять різних авторів та п’ятнадцять

Я – суперпопулярна авторка))))

Привіт, усім хто гуляє Букнетом.

Вірю, що ви засумували за моїми буковенями. А сьогодні вони дуже цікавого плану, бо мушу поділитися архіважливою інформацією:

Я СУПЕР-ПУПЕР ПОПУЛЯРНА АВТОРКА.

БО в мене з’явилися свої

У них є 60 днів до фіктивного весілля…

Любі читачі,

запрошую вас до своєї новинки “БОЖА КАРА ДЛЯ МІЛЬЙОНЕРА” (тисніть на назву для переходу на сторінку) про неймовірно кмітливу героїню і героя, який розкусює всі її хитрощі.

І МАЙБУТНІЙ ШЛЮБ, якого прагне

Зимова казка

Нарешті я закінчила свою готичну казку.

Ту, яку хочеться розповідати холодними зимовими вечорами, коли тиша стає глибшою, а тіні здаються ближчими. Казку, у якій темрява визирає з кожного кутка і ніби спостерігає за нами.

Перейти до блогу

Нові автори

Галина Британ

Галина Британ (Вітів) народилася 12.11.1982 року в селі Стрілки Старо-Самбірського району Львівської області. В 1999 році закінчила Стрілківську серед-ню школу. В цьому ж році вступила в самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака, закінчила коледж в 2003 році, отримавши спеціальність – вчитель молодших класів та іноземної мови. Навчалася в тернопільському педагогічному університеті імені В. Гнатюка. Працювала […]

Панас Христя Кількість робіт: 2 Ганна Плешивцева

Плешивцева Ганна, народилася 05/11/1993 (25 років)

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Каріна Чернишова Кількість робіт: 10 Віктор Васильчук

Народився 29 лютого 1960 року в м. Коростень, що на Житомирщині, в сім’ї залізничника (батько Борис Іванович, почесний залізничник, учасник Другої світової війни, ветеран праці – 40 років електрогазоз-варником на вагонному депо) і робітниці (мама Розалія Кайтанівна, пенсіонерка, трудилася формувальницею на «Жовтневій кузні»). Українець. Громадянин України. Закінчив філологічний факультет Київського держуніверситету. З 1982 р. працював […]

Наталія Гумен-Біланич

Наталія Гумен народилася 3 лютого 1983 року в м. Ужгороді. У 1999 р. закінчила загальноосвітню школу І-ІІІ ст. № 1 ім. Т.Г. Шевченка і вступила на філологічний факультет (відділення української мови і літератури) УжНУ, який закінчила у червні 2004 р., одержавши диплом магістра. Нині аспірантка кафедри української мови. Творче надбання дитинства та дзвінкої юності вилилося […]

Олександр Козинець

Олександр Козинець Український письменник, логопед, викладач, хорист. Народився 24 серпня 1988 року в м. Лубнах на Полтавщині. Живе та працює в м. Києві. Кандидат педагогічних наук, викладач кафедри логопедії та логопсихології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, логопед. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів» (2019) (чотири збірки, в яких разом 366 віршів на кожну пору року); літературних проектів […]

Соломія Мардарович Кількість робіт: 5 Марія Тяжкун

Мене звати Тяжкун Марія. Прагну почути думку сучасних письменників.

Володимир Присяжнюк

Володимир Присяжнюк (1966 р. н., м. Івано-Франківськ) — поет, пісняр, прозаїк. Автор книги поетичних пародій "Тобі сюди, Алісо!" (2016) та збірок лірики “Усередмісті моєї пам’яті“ (2017), “Експресії“ (2019), публікувався в багатьох літературних альманахах та колективних збірниках, зокрема, в літературних журналах “Дніпро “, “ДЗВІН“, “Німчич“, “Форум”, у періодичній пресі, зокрема, в газетах “ Літаратура і мастацтво“(Республіка […]

Ірина Малишева Кількість робіт: 4 Микола Істин

Микола Істин  (1972 р.н.) –  поет, прозаїк, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Автор численних поетичних публікацій в інтернет-виданнях, і в друкованій літературній періодиці. Презентував ряд самвидавчих збірок, зокрема: «Літературне відкриття» (книгарня «Є», м. Івано-Франківськ, 2013 р.), «Поезія некстмодернізму» (Форум видавців, Львів, 2014 р.). Електронні версії книг розміщені в бібліотеках «Java», «Libruk», «Чтиво», та інших. Оприлюднював свою […]

Вікторія Давиденко

Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]

Світлана Ткаченко

Народилась та живу в Києві. Спеціалізувалась у галузях монетарної політики, банківської справи, фондового ринку, економічної психології та фінансової поведінки. Зі світлими прагненнями і вкладаючи душу вивчаю світ і пишу тексти на професійну тематику, але справжнє натхнення отримую від створення вигаданих поетичних світів та історій, поділяючи спільні психологічні стани із моїми героями. Тепер працюю переважно над […]

Перейти до "Нові автори"