У Гарвардському університеті створили базу даних із джерелами з історії України
Український науково-дослідний університет Гарвардського університету створив базу даних Fontes: Open Access Sources for Ukrainian History з працями про історію України. Про це повідомили на сайті інституту.
Усіма матеріалами й ресурсами на сайті Fontes можна користуватися для досліджень з історії України.
«Назва Fontes відсилає до латинського слова “джерела”, оскільки наш проєкт має на меті об’єднати студентів, дослідників та громадськість із вільно доступними первинними ресурсами для дослідження минулого України від доісторичної епохи до XXI століття», — повідомляють в інституті. Там кажуть, що поштовхом для створення бази даних стала потреба сприяти онлайн-доступу до джерел з історії України, оскільки фізично потрапити до архівів з інформацією стало складніше через пандемію й повномасштабне російське вторгнення до України.
Нині на сайті вже є дані з багатьох періодів історії України від стародавніх скіфів, Київської Русі, козацької Гетьманщини до радянської доби та революцій і війн XXI століття.
База даних містить посилання на вебсайти з першоджерелами з історії України, які можна переглядати у вільному доступі і використовувати в наукових дослідженнях. Це архівні документи, книжки, журнали, фотографії, фільми тощо. При створенні Fontes працівники інституту орієнтувалися на «Цифровий посібник з дослідження радянської історії» Центру російських та євразійських досліджень ім. Девіса.
Для зручнішої навігації по базі даних є низка тегів: категорія, регіон, епоха, вихідний формат, ключові слова та мова.

Базу даних планують поповнювати. Запропонувати додати до неї цифровий ресурс можна за посиланням.
Як відомо, Український інститут Гарвардського університету видає серію перекладів української літератури на англійську мову: це книжки «Бабин Яр. Голосами» Маріанни Кіяновської, «В ізоляції» та «Світлий шлях: історія одного концтабору» Станіслава Асєєва, «Мондеґрін: Пісні про смерть і любов» Володимира Рафеєнка, «Україна, війна, любов. Донецький щоденник» Олени Стяжкіної, «Фелікс Австрія» Софії Анрухович та «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» Майка Йогансена.
Читайте також: Історія України: про нескорених, різних і вільних
Чільне зображення: sources-ukraine.huri.share.library.harvard.edu
Оригінал статті на НСПУ: У Гарвардському університеті створили базу даних із джерелами з історії України
Блог
У Литві оголосили лавреатку премії Вітаутаса Кубілюса-2025 за літературознавствоЛитовська літературознавиця Юрате Чершкуте стала лаdреаткою премії Вітаутаса Кубілюса 2025 року — однієї з головних відзнак у галузі літературної критики в країні. Премію їй присудили з
Видавництво Ukraїner випустило книжку фоторепотера Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»Фотожурналіст Євген Малолєтка написав книжку «Облога Маріуполя» на основі матеріалу, який разом із колегами зібрав у місті під час перших двадцяти днів повномасштабного російського втор
Мовна омбудсменка: Близько 7% українців повернулись до російськоїУповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що 6–7% українців, які після 2022 року перейшли на українську, повернулися до російської. Про це вона розповіла в інтерв
Василь Махно. Тиша над ТернополемПоруч серця маминого, поруч
рятувальники, пожежники – ліворуч
арматура, здиблений бетон.
Убієнних ряд у целофані.
Хтось застиг в непевному чеканні,
хтось тримає зимний телефон.
Так буття спілкується з
Вітаю, любі мої букнетівці!
Сьогодні:
-Ти була у Provin? – Запитує, радіючи як дитя.
-Ні. Ми… тільки в Парижі.
-Я теж не був. Отже наступна геолокалія – місто Provin.
Він жестом запрошуює до авто. Допомагає сісти спершу
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.