Росіяни включили Лесю Українку в дослідження про російськомовних квір-людей. Потім вибачилися

Росіяни включили Лесю Українку в дослідження про російськомовних квір-людей. Потім вибачилися

У російському виданні «Русскоязычные квиры в Берлине в XVIII-XXI веках» (Російськомовні квіри у Берліні у XVIII-XXI століттях) 2023 року додали статтю про Лесю Українку. Про це повідомила незалежна білоруська журналістка Настя Захаревич на своїй фейсбук-сторінці.

У книжці про російськомовних квірів йдеться про Лесю Українку. Її листування з Ольгою Кобилянською автори називають «важливою пам’яткою лесбійської чуттєвості».

 

«Ось ти борешся все життя за свою — українську — мову, а потім модні берлінські люди все одно назвуть тебе російськомовним. Особливо коли твою націю знову намагаються знищити, стверджуючи, що твоя мова несправжня», — прокоментувала світлини журналістка.

 

 

Автори цієї книжки:

 

  • історикиня і журналістка Тата Гутмахєр;
  • засновник першого музею квір-історії росії Пьотр Воскрєсєнскій-Стєканов;
  • співзасновник Quarteera Ваня Кільбєр.

 

Редагувала книжку Ксєнія Александрова, проілюструвала Галя Панчєнко. 

 

Книжка вийшла в організації Quarteera. Це об’єднання російськомовних ЛГБТК+ мігрантів/ок, зареєстроване в Берліні у квітні 2011 року. Асоціація називає себе «російськомовною групою геїв, лесбіянок, бісексуалів, трансгендерів і їхніх друзів у Німеччині». Мета організації — протидія множинній дискримінації російськомовних квір-людей з міграційним досвідом.

 

Організація стверджує, що допомагає ЛГБТК+ людям з України, які іммігрували в Німеччину, а також створює спільні зустрічі з українцями, росіянами, білорусами, вірменами, німцями, молдованами й поляками. 

 

У 2023 році організація також влаштовувала подію, ведучими на якій були автори книжки про «російськомовних квірів».

 

«Столиця Німеччини протягом трьох століть суттєво вплинула на історію “гендерного дисидентства”. У XVIII-XIX століттях під її впливом в росії вводилися гомофобні закони. Деякі з їх авторів навіть самі були квірами. В кінці XIX століття Берлін був джерелом натхнення для російської квір-культури. Після революції це місто стало місцем виходу багатьох непокірних “інакокохаючих”. А в кінці XX століття Берлін знову надихав воскреслу російську квір-культуру», — йшлося в анонсі події.

 

Під час цієї лекції ведучі порушували цю тему «на прикладі приватних доль».

 

Після скандалу організація Quarteera на фейсбук-сторінці оприлюднила лист з вибаченням «за недостатню обережність».

 

«Нам шкода, що одна з наших брошур поранила почуття людей. Ми недостатньо уважно підійшли до деяких формулювань і нам бракувало чутливості. У результаті ми вчинили недостатньо обережно. Ми визнаємо цю помилку і беремо за неї відповідальність. У книжці, присвяченій зв’язкам різних квір-людей з Берліном, було опубліковано главу про Лесю Українку, велику українську діячку. Попри те, що в тексті статті неодноразово згадується, що Леся Українка — українська письменниця, учасниця національно-визвольного руху і символ боротьби за незалежність України, на обкладинці книжки використовувалося словосполучення “російськомовні квіри”», — йдеться у дописі організації.

 

 

З погордою до смерті: біографія Лесі Українки крізь оптику спротиву й любові

 

Чільне фото: Fix_you_pics

Оригінал статті на Suspilne: Росіяни включили Лесю Українку в дослідження про російськомовних квір-людей. Потім вибачилися

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Тіні майбутнього

Новий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо

“В пошуках Світла та Тіні”

А

Викрадення.

Дверцята відчинили  з оглушливим тріском, ніби їх зламали голими руками сповненими люті.

У чорному прорізі постав він.

Високий. Широкоплечий. Плащ — важкий, чорний, наче витканий із самої ночі, колихався повільно,

Сестринська турбота чи допитливість? ☺️

Усім затишного та спокійного вечора п’ятниці ⛅

У книзі “По сусідству з Грозою”⚡ вийшло оновлення, де з’явилися кілька нових персонажів: Антошка і Ніка ☺️ 

   …тільки ми лишилися вдвох, у мою

Фіктивна дружина мільярдера — оновлено!

Вітаю!

І тобі Емілі та Еріка — оновлення!

✨✨✨

Я просиділа, напевно, хвилин п’ять, як чую жалібне нявкання кота. І воно наближається. Не хочу вірити, що в цьому будинку живе кіт. Але раптом з-за меблів виходить великий

Тіні майбутнього

Новий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо

“В пошуках Світла та Тіні”

А

Перейти до блогу

Нові автори

Іван Бережний

Хочу почути критику на свої вірші.

Вікторія Давиденко

Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]

Ruslan Barkalov Кількість робіт: 7 Панас Христя Кількість робіт: 2 Марічка Вірт Кількість робіт: 1 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Олександр Козинець

Олександр Козинець Український письменник, логопед, викладач, хорист. Народився 24 серпня 1988 року в м. Лубнах на Полтавщині. Живе та працює в м. Києві. Кандидат педагогічних наук, викладач кафедри логопедії та логопсихології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, логопед. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів» (2019) (чотири збірки, в яких разом 366 віршів на кожну пору року); літературних проектів […]

Катерина Холод

Катерина Холод. Мешкає в м. Ірпінь. Пише твори для дорослих та дітей. Лауреатка IV премії «Смолоскипа» (2019, 2020). Переможниця конкурсів Open World (2020), «Тріада часу» (2019), «Смарагдові вітрила» (2021) та конкурсу ім. Герася Соколенка (2020). Фіналістка конкурсу «Як тебе не любити…» (спецвідзнака «Коронації слова») (2020). Фіналістка конкурсу ім. Григора Тютюнника (2020), «Золотої лози» (2020), «Шодуарівської […]

Мирослав Вірник

Вітаю! Я поет-початківець Мирослав Вірник з села Рахни Лісові на Вінниччині.

Matilda Кількість робіт: 2 LostDoggie Кількість робіт: 1 Ірина Небеленчук

Ірина Олександрівна Небеленчук – кандидат педагогічних наук, викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», письменниця, перекладач, громадський діяч. Ірина Небеленчук народилася в селищі Новгородці Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О. С. Пушкіна. У 2011 році захистила дисертацію «Діалогові технології навчання учнів 5-9 класів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 (теорія […]

Ганна Плешивцева

Плешивцева Ганна, народилася 05/11/1993 (25 років)

Олег Озарянин

Народився 01 січня 1969 року у місті Житомирі, де і проживає весь цей час. Справжнє ім'я автора Антонюк Олег Миколайович, але широким масам читачів він добре відомий під літературним псевдонімом – Олег Озарянин – по численних публікаціях в поетичних журналах та альманахах як в Україні, так і за її межами (Англія, Німеччина, Бельгія, Білорусь, Іспанія, Грузія тощо). Автор шести поетичних збірок: "Хвилини тиші" (2011), "Листи кращому другу" (2014), "400 осяянь" (2017), "Любовні осяяння" (2017), "Букет з меланхолій" (2018), "Невблаганні" […]

Перейти до "Нові автори"