Роман «Дім для Дома» Вікторії Амеліної отримав грант PEN Translates у Великій Британії
Роман Вікторії Амеліної «Дім для Дома» (Dom’s Dream Kingdom) отримав грант PEN Translates — ключової програми підтримки перекладної літератури, яку реалізує English PEN. Про це повідомили на сайті програми.
Книжку переклала з української Домінік Гоффман, англомовне видання готує HarperCollins Publishers.
Роман Амеліної став одним із 18 проєктів, що отримають фінансову підтримку для виходу на англомовний ринок, відібраних у межах PEN Translates у 2026 році. Загалом у цьому відборі підтримали книжки від 14 видавців, перекладені з 12 мов від авторів з 16 регіонів світу. Серед них — мемуари, поезія, нонфікшн, дитяча література, а також, уперше в історії програми, переклади зі словацької та маврикійської креольської мов.
Книжки для PEN Translates відбирають за літературною якістю, продуманістю видавничого проєкту та внеском у бібліорізноманіття британського книжкового ринку.
Окрім роману Амеліної, гранти також отримали, зокрема, книжка сирійської письменниці Самар Язбек у перекладі Лері Прайс, поетична збірка Фахміди Ріяз у перекладі Пурни Свамі (у межах програми PEN Translates x SALT), а також тексти авторів із Чилі, Єгипту, Судану, Мексики, Бразилії, Гонконгу та інших країн. Повний перелік можна переглянути тут.
Голова відбіркової комісії PEN Translates Нікола Смоллі зазначила, що цьогоріч програма отримала рекордну кількість заявок, а відібрані 18 книжок «представляють надзвичайно широкий спектр мов, голосів і тем, що дає надію на розвиток перекладної літератури у Великій Британії».
Програма PEN Translates діє з 2012 року. За цей час вона підтримала понад 400 книжок, перекладених більш ніж із 90 мов, та надала грантів на суму понад 1,2 мільйона фунтів стерлінгів.
Роман «Дім для Дома» розповідає про радянську родину на прізвище Цілик: старого полковника, кількох поколінь жінок і пуделя Домініка, оповідача історії. В Україні книжка вийшла у Видавництві Старого Лева в 2017 році, тоді ж вона увійшла до коротких списків премій ЛітАкцент року та премії міста Літератури ЮНЕСКО, літературної премії Європейського Союзу.
Рецензію на роман від літературної критикині Тетяни Петренко читайте тут.
Вікторія Амеліна — українська письменниця, авторка романів «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», «Дім для Дома» та книжок для дітей. Була волонтеркою, громадською діячкою. Від початку російсько-української війни здійснювала волонтерські поїздки на деокуповані території України. Загинула 1 липня 2023 року внаслідок поранення, отриманого під час ракетного обстрілу росією Краматорська. Окрім неї, обстрілом були вбиті ще 12 людей, 64 отримали поранення.
У 2024 році Вікторію Амеліну посмертно нагородили спецвідзнакою Prix Voltaire, у 2025 році її книжка «Looking at Women Looking at War» перемогла у премії Джорджа Орвелла. Також на вшанування пам’яті Вікторії Амеліної створили стипендійну програму для письменників.
Нагадаємо, у 2025 році «Дім для Дома» видали в Німеччині.
Історія, яка не скінчиться: тривання Вікторії Амеліної у спогадах та справах
Вікторія Амеліна: Після трагедії не потрібно слів, усі слова скочуються у вирву
Чільне фото: Книжковий Арсенал
Оригінал статті на Suspilne: Роман «Дім для Дома» Вікторії Амеліної отримав грант PEN Translates у Великій Британії
Блог
Факти про героя книги “Тату, я покохала хулігана”2Доброго вечора ❤️
Зроблю вам підбірку фактів про Мішеля з книги “Тату, я покохала хулігана!”. Я вже трохи розповідала про нього, але то було ще коли я публікувала книгу про Алена та Софі “Солодкий
Рецензія “Приватизація спогадів (…)”Вітаю, друзі!
Давно я не писала рецензій, направду, треба виправляти))
Мала за честь ознайомитись із творчістю автора Андрей Романенко (Black Silver), а саме, книгою “Приватизація спогадів: інспектор та майстриня
Чоловік небезпечний чи бажаний — де межа?Є чоловіки, від яких хочеться тікати. А потім ти ловиш себе на тому, що тримаєш його за куртку над прірвою, бо раптом злякалася, що він впаде.
Джо Фокс такий. Небезпечний, нахабний, з’являється коли не треба і зникає коли
Місія здійсненна?Ледь дісталася до свого блогу, щоб відмітити увагою прочитаний мною в рамках Безстрокового марафону твір Тетяни Гищак – “Місія”.
Оповідання із перших рядків бере тебе за руку і такий: «Ну що, поїхали»,
Кохання поза межамиВін – втомлений життям ветеран. Вона – андроїд з ШІ, створений спеціально для нього. Якими були би їхні стосунки? Чи буде це тільки експлуатація, чи, можливо, щось більше? Чи може ШІ навчитися відчувати людські емоції? А якщо
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.