Під владою Хижого — оновлено!
Тихої ночі, сонечка!
Запрошую до нового розділу роману “Під владою Хижого”.
Уривок.
— Проходьте! — суворо наказує чоловік, прочинивши мені двері.
Набираю повні легені повітря та, прогнавши всі страхи, впевненою ходою входжу всередину, у напівтемну кімнату, яка виявилася кабінетом. Тут лише горить настільна лампа, а темно тут від того, що вікна закривають чорні штори. Вся напружуюся, бо на мене з нахмуреним обличчям відверто дивиться смуглий, одягнений у білу сорочку чоловік. Решти одягу не бачу, бо він сидить за робочим столом.
— Руслане, багато було скандалу та вистави?
Потужним басом, який розтинає вечірню тишу, цікавиться він у чоловіка, що зупинився за моєю спиною. А той, хмикнувши, холодно відповідає:
— Не повіриш, але ні. Все відбулося спокійно.
Чоловік за столом теж хмикає.
— Гаразд! — байдужим басом випалює він та звертається до підлеглого. — Руслане, валізу малої віднеси нагору. Пошукай Марію — вона покаже її спальню. — Він відкидається на спинку великого крісла й хазяйновито додає: — На сьогодні всі вільні. У випадку форс-мажору всіх чекаю в мене по дзвінку.
— Дякую, шеф!
У просторому кабінеті, в якому все, здається, чорне, повисає натягнута важка пауза, від якої навіть дихати важко. Хижий мовчить. Напевно, чекає, доки його підлеглий піде та зачинить двері.
Книга тут…
Приємного читання!
Оригінал статті на Букнет: Під владою Хижого — оновлено!
Блог
Факти про героя книги “Тату, я покохала хулігана”2Доброго вечора ❤️
Зроблю вам підбірку фактів про Мішеля з книги “Тату, я покохала хулігана!”. Я вже трохи розповідала про нього, але то було ще коли я публікувала книгу про Алена та Софі “Солодкий
Рецензія “Приватизація спогадів (…)”Вітаю, друзі!
Давно я не писала рецензій, направду, треба виправляти))
Мала за честь ознайомитись із творчістю автора Андрей Романенко (Black Silver), а саме, книгою “Приватизація спогадів: інспектор та майстриня
Чоловік небезпечний чи бажаний — де межа?Є чоловіки, від яких хочеться тікати. А потім ти ловиш себе на тому, що тримаєш його за куртку над прірвою, бо раптом злякалася, що він впаде.
Джо Фокс такий. Небезпечний, нахабний, з’являється коли не треба і зникає коли
Місія здійсненна?Ледь дісталася до свого блогу, щоб відмітити увагою прочитаний мною в рамках Безстрокового марафону твір Тетяни Гищак – “Місія”.
Оповідання із перших рядків бере тебе за руку і такий: «Ну що, поїхали»,
Кохання поза межамиВін – втомлений життям ветеран. Вона – андроїд з ШІ, створений спеціально для нього. Якими були би їхні стосунки? Чи буде це тільки експлуатація, чи, можливо, щось більше? Чи може ШІ навчитися відчувати людські емоції? А якщо
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.