Не журися в Корениці!

Малі біженці від війни, які знайшли притулок у Хорватії, отримали в подарунок від автора веселі книжки
Діти скрізь залишаються дітьми. І в Хорватії також. Тому під час перерви гамір у тамтешній школі лунав іще гучніший, ніж у нашому нітрохи не тихому парламенті. Та коли юні українці, перегукуючи звичний галас, дружно відповіли: «Героям слава!» – здавалося, аж стіни задвигтіли. І враз зробилося значно тихіше.
До мальовничого містечка Корениця, що на північному сході країни, ми, шестеро українських журналістів та хорватські колеги, приїхали неспроста. Адже тут у комфортних умовах проживають, працюють і навчаються понад 250 наших співвітчизників, які після початку повномасштабного вторгнення озвірілого кремля змушені були залишити свої рідні оселі чи те, що від них залишилося.

У школі малі українці тепер вивчають хорватську мову і, звичайно, свою рідну не забувають. Отож, скориставшись нагодою, передав дітлахам веселі пригодницькі повісті із трикнижжя «Зі швидкістю літа», а також не сумну книжку «Телепланетяни».
– Тут добре, проте у кожного з нас досі болить серце за Україною, за рідною домівкою, де народилися і зростали. Дуже хочеться додому, та розуміємо, що це відбудеться не так швидко, — зізнається одна з малих вимушених переселенців із Херсону.

До речі, українці у Корениці не тільки сумують і згадують свою Батьківщину. Як розповів «курінний» громади земляків Андрій Ільків, наші співвітчизники активно займаються волонтерською діяльністю: збирають і відправляють до найбільш потерпілих від рашистів регіонів України гуманітарні вантажі.
А наша «гуманітарка» — згадані українські книжки, сподіваюся, так само зможуть додати землякам позитиву і гарного настрою.
Павло Кущ
Оригінал статті на НСПУ: Не журися в Корениці!
Блог
Три історії, які знімають одяг із уяви (♡-_-♡)✨Три різні жанри.
✨Три різні світи.
✨Кожна по своєму унікальна.
❤Але всетаки вони мають дещо спільне —
заборонену пристрасть та 18+❤
Книги на будь-який смак. Обирай свою палку історію та ділися
Оновлення ✨❤️✨Вітаю, дорогі друзі!✨❤️ ✨
Нещодавно я завершив свою збірку поезій циклу Жива Хроніка. Багато хто з Вас знайомий з нею й добре знають, що кожен вірш супроводжується ілюстрацією. Декотрі з них тепер ожили:
Їх багато
ПідписникиМій останній, мабуть, таки останній тут, твір набрав за добу аж 3 перегляди! ТРИ! Невже ви не можете відкрити оповідання на ті ж таки три-чотири сторінки? Якщо ні, то нафіга ви сидите у підписниках? Відписуйтесь, не вводьте мене
Мої роздумиРозкажу про себе: мені 32, належу до першого покоління українців, народжене в незалежній Україні. Писати почала з десяти років. Свідомо підлітком. Пережила як і більшість, дві революції, смерть батьків, співзалежні стосунки
❗️фінал❗️новинка❗️розіграш відео у Тікток❗️Усім-усім читачам привіт!❤️
Сама не вірю що кажу це, і мені дуже сумно, але…
Сьогодні, о 00:00, вийде останній розділ та епілог Колишня короля , не пропустіть!☺️
•~•~•~•~•~•~•~•
“Я стояла на колінах. Холодна
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.