Втеча від реальності: що читають українські військові

2025-11-19 08:00:00 Андрій Овчарук

Українські військові віддають перевагу таким книжкам, які захоплюють, відволікають, дають можливість змінити картинку воєнної рутини й побути трохи в іншому світі. Ця потреба часто закривається фантастичними історіями, написаними Максом Кідруком, Світланою Тараторіною, Стівеном Кінгом, Анджеєм Сапковським, Реєм Бредбері, Террі Пратчеттом та іншими винахідниками нових світів. Про це ми знаємо з досвіду, отриманого за майже два роки координації роботи проєкту «Книга на фронт» та понад 47 000 книг, переданих відвідувачами книгарень та видавництвами для українських військових. Ініціатива започаткована у квітні 2023-го року очільником платформи «Культурні сили» Миколаєм Сєргою.  

Українські військові і книжки

Коли мобільні групи військовослужбовців Культурного Десанту приїжджають до підрозділів на запрошення офіцерів психологічної підтримки персоналу, то завжди привозять з собою коробку з книгами, зібраними завдяки проєкту «Книга на фронт». 

 

У такій звичайній картонній коробці можна надибати твори сучасних українських письменників і класиків, світові бестселери та класичні твори, популярну психологію, книги з військового лідерства, ментальної стійкості та фінансової грамотності, жанрову літературу – детективи, трилери, фантастику – і фентезі, і наукову. Мають попит серед захисників та захисниць і поетичні збірки, комікси та манґа.  

 

Всі привезені книги зазвичай швидко розбирають, крім того, військові часто усно озвучують запити, яких ще книг їм привезти при нагоді. З досвіду, отриманого за майже два роки координації роботи проєкту та понад 47 000 книг, переданих відвідувачами книгарень, видавництвами і придбаними завдяки підтримці бізнесу, самі військові найчастіше просять книги з історії України, психології та… фантастику.

 

Авторки подкасту «Незламні читачі», які записали вже понад 30 епізодів книжкових історій на війні із захисниками та захисницями, підрахували, що серед жанрових книг, про які розповідають гості подкасту, також найчастіше трапляються фантастичні книги.

А письменник і видавець Макс Кідрук розповів історію, яка трапилася з ним під час фестивалю Fancon 2025 напрезентації настільної гри за його романом «Колонія». Коли дійшла черга до запитань, підвівся відвідувач фестивалю, який виявився психологом одного з підрозділів, та від імені бійців, якими він опікується, подякував автору за книгу. За його словами, саме «Колонія» допомогла вже декільком бійцям вибиратися з тих ментальних ям, в яких вони перебували. Кідрук не знає, чому так відбувається, він запевняє, що точно не планував нічого подібного. 

 

Можливо, втеча з нашого ненормального світу у світи вигадані допомагає військовим відволіктися і на якийсь час забутися, розширити горизонти, побачити нові варіанти розв’язання проблем, з якими вони мають справу.

 

Військовослужбовець Віктор, старший бойовий медик роти у 65 ОМБр, поділився своєрідним поглядом на читання фантастики. Коли він у війську, наприклад, перечитує ті книги, які любив читати в цивільному житті, то наче повертається у ті часи й у таке життя, де йому було спокійно та комфортно. 

 

Слова Віктора – це лише одне свідчення із сотень розмов та особистих спостережень, здійснених учасниками Культурних сил за майже два з половиною роки роботи проєкту «Книга на фронт». На основі досвіду численних зустрічей під час передачі книг військовим в зоні бойових дій, у шпиталях, на полігонах, в навчальних та реабілітаційних центрах, у місцях відновлення, сформувалося уявлення про те, на яких книгах затримується увага українських військових, що їм цікаво.

Козаки-перевертні та українські фермери на Марсі

Серед доробку сучасних українських письменників захисники та захисниці обирають серед розмаїття вигаданих світів: від альтернативної історії Гетьманщини до участі українців у соціально-політичному житті Марса, від Києва початку XX століття, населеного нечистю, до постапокаліптичного майбутнього в Криму.

 

Приклад із «Колонією» (Бородатий Тамарин, 2023) Макса Кідрука цілковито перекреслює уявлення про те, які книги слід передавати військовим. Адже типова рекомендація «Книги на фронт» щодо розмірів звучить так: «У військовому рюкзаку рідко буває зайвий простір». «Колонія» ж за своїми параметрами скидається на чималеньку цеглину, та коли вона потрапляє в середовище військових її «відривають з руками». Ця книга популярна і серед солдатів, і серед офіцерів. Її охоче та швидко забирають у штабах, шпиталях і навчальних центрах. Потенційних читачів либонь підкуповує той факт, що у 2142 році українці не лише все ще існують, але й достатньо успішно конкурують з іншими націями за простір під сонцем на колонізованому землянами Марсі.

Військовослужбовець і тренер з психологічної підготовки Костянтин Valde Ульянов, відомий як автор популярної серед військових психологічної книги «Броньований розум» (Наш Формат, 2024), пише й художні тексти. Схожу літературу називають «чоловічою», але на сучасному книжковому ринку в Україні таких творів не надто багато. 

«Право сильного» («Бізнес-Логіка», 2023) – темне фентезі про життя диких та брутальних кланів найманців, розповідь про силу та владу і те, як вони можуть впливати на людей. «Храм» («Бізнес-Логіка», 2024)  – пригодницька фантастика, де події відбуваються серед руїн зниклої цивілізації, а персонажі постають перед необхідністю здобувати прихильність нового бога. «Стежки мерців» («Бізнес-Логіка», 2025) – найсвіжіший роман Valde і теж по світу «Храму»: там нещодавно завершилася велика війна, більшість людей опинилися на маргінесі життя і мусять заново віднаходити його сенс. 

 

Романи Світлани Тараторіної пропонують подивитися на знайомі місця під незвичним кутом. «Лазарус» (Vivat, 2023) ретро-детектив про Київ початку ХХ століття, де різноманітна нечисть та люди змушені якось співіснувати, але у них не завжди це виходить. «Дім солі» (Vivat, 2023) занурить читачів у жорстоке постапокаліптичне майбутнє півострова, у якому легко впізнати Крим. У цій книзі стародавня історія Криму поєднується з атмосферою «Шаленого Макса», але пророкування такого моторошного майбутнього бентежить і лякає. 

 

Військовослужбовець Павло Дерев’янко створив світ альтернативного минулого, в якому держава, заснована Богданом Хмельницьким не пішла на союз з Московським царством, а зберегла незалежність під назвою Українського Гетьманату. «Аркан вовків» (Видавництво Старого Лева, 2025) і «Тенета війни» (Видавництво Старого Лева, 2025) – дві частини трилогії «Літопис Сірого Ордену», завершальна частина якої «Пісня дібров» зараз готується до друку у Видавництві Старого Лева. Саме лицарі Сірого Ордену є центральними персонажами цієї пригодницької оповіді про козаків-характерників, які можуть перекидатися на вовків, завдяки загадковій угоді козака Мамая з таємничими потойбічними силами. В цих романах знайшлося місце для української міфології, історії кохання, війни та політичних інтриг.

Роман «Діти вогненного часу» Катерини Пекур та Мії Марченко (Readberry, 2024), попри його належність до категорії young adult, охоче читають дорослі чоловіки з густими бородами, адже це можливість не лише пригадати власне дитинство і тимчасово повернутися у безтурботні часи, але й шанс переосмислити, а відтак і перепрожити травму перших днів повномасштабного вторгнення, коли стало очевидним, що звичний світ змінився назавжди і до нього не буде вороття. Це історія про життя у Києві, в якому існують дві одночасні реальності – ненормальний світ з колонами бронетехніки, які велетенськими сталевими зміями сповзаються дорогами, щоби захопити столицю України і Химерний Край, де богам, привидам, духам та безлічі інших потойбічних істот також доведеться мобілізувати зусилля для захисту рідного міста.    

Класика, яка повертає в дитинство

Твори, які можна вважати безсмертною класикою жанру, військовослужбовці частіше не так читають, як перечитують. Позаяк середній вік українських військових перевищує 40 років, то можна припустити, що ці люди ще років двадцять тому прочитали головні твори таких письменників, як Джон Р. Р. Толкін, Рей Бредбері, Террі Пратчетт, Френк Герберт, Роберт Гайнлайн. І, на жаль, прочитали їх російською мовою. Утім сьогодні це все вже можна перечитати українською. І чим це не спосіб повернутися на трохи в роки своєї юності? 

 

Місце на вершині фентезійного Олімпу книги «Володар перснів» Джона Р.Р. Толкіна (Астролябія, 2013) дещо похитнулося після того, як широкої популярності набула тенденція створення «сірих» персонажів, героїв книг, які випадають з класично толкінівського «чорно-білого» поділу світу. Яскравими прикладами таких є Джеймі Ланністер, Сандор «Пес» Кліґан, Петир Бейліш з «Гри престолів» Джорджа Р.Р. Мартіна (КМ-Букс, 2020). Але російсько-українська війна, постійні порушення законів та звичаїв війни, розстріли і катування полонених українців росіянами зробили наше сприйняття реальності знову «чорно-білим» – ми чітко бачимо, хто є втіленням зла і знову потребуємо перевірених часом рецептів для боротьби з ним. До того ж творець Середзем’я також пройшов жахи окопної війни в часи Першої світової війни, і таким чином «Володар перснів» – це ветеранська література.

Книги Рея Бредбері, які варто було прочитати кожному ще у підлітковому віці, переживають зараз нове народження серед читачів-військових. Особливо таких, хто востаннє щось читав ще в школі. Перебуваючи в обставинах тривалого виборювання незалежності, коли культура і мова постійно загрожені, українцям легше сприймати метафору «спалювання заборонених книг». Коли тебе хочуть вбити, а культурну спадщину твого народу вкрасти або знищити, залишається не надто багато простору для компромісів. Тому «451° за Фаренгейтом» (Навчальна книга – Богдан, 2015) читають і перечитують зараз на фронті.

 

А «Кульбабове вино» (Навчальна книга – Богдан, 2015) – це просто «машина часу», яка здатна повернути читача в дитинство і допомогти пригадати, як це – бути живим. Навіть тоді, коли навколо дедалі більше простору поглинає смерть.

 

Романи про Дискосвіт Террі Пратчетта зручні тим, що їх не обов’язково читати за серіями, один за одним. Ці книги діють як лікувальний еліксир, вони здатні підіймати настрій, відновлювати здатність розуміти гумор і жартувати самому. А якщо комусь сподобалося відпочивати в цьому світі, то можна ж повертатися до нього ще десятки разів. Колоритні яскраві персонажі бентежать уяву, а сам світ, в якому поруч з людьми живуть всеможливі казкові істоти і працює магія, стає тим місцем, куди можна тимчасово втекти, коли в реальному світі стає безглуздо або нестерпно.

Після екранізацій Дені Вільньова космоопера Френка Герберта «Дюна» (Клуб сімейного дозвілля, 2017) переживає «ренесанс» інтересу до неї. Видавці прикрасили книги суперобкладинками з кадрами фільму, почали видаватися комікси про цей світ. Масштабна і винахідлива історія протистояння між благородними Атрідами та підступними Харконненами, яка зав’язана навколо володіння пустельною планетою Арракіс, здатна захопити увагу надовго. Завдяки впізнаваності образів та яскравій обкладинці, цю книгу військові також швидко помічають і забирають. 

 

У вільний від виконання основних обов’язків час чимало військових продовжують цікавитися війнами в інших світах: в комп’ютерних іграх, фільмах, серіалах та книгах.

 

Одним із таких літературних творів є космічний бойовик Роберта Гайнлайна «Зоряний десант» (Клуб сімейного дозвілля, 2025). Робота піхотинця в зоні бойових дій – це виснажлива і важка праця, пов’язана з постійною загрозою для життя і неуникною тривогою, але варто завдяки уяві перенестися у фантастичний світ, як динамічна розповідь про життя та смерть космічних піхотинців, які воюють з жуками-інопланетянами, стає джерелом розваги та відпочинку. Парадокс.

Пригоди вбивцебота та відьмака

Добірка фантастики, популярної серед військових в наші дні, не зможе обійтися і без циклу, який нещодавно був екранізований. Звісно ж, йдеться про серію романів «Щоденники вбивцебота» Марти Веллс (Жорж, 2023), на сторінках яких наділений самосвідомістю охоронець-андроїд потрапляє в різноманітні небезпечні ситуації, де йому часто доводиться рятувати людей. Це має особливо пікантний вигляд, якщо зважати на той факт, що понад усе йому хочеться просто дивитися серіали.

Впродовж майже тридцяти місяців діяльності проєкту «Книги на фронт», щодня в середньому близько 50 книг знаходять собі читачів серед військових. І за цей час учасники мобільних груп Культурного Десанту помітили, що є одна фентезійна серія, книги якої розлітаються просто миттєво. Це розповіді про пригоди відьмака Ґеральта з Рівії. Не складно припустити, що коли вийшла з друку нова книга Анджея Сапковського «Відьмак. Роздоріжжя круків» (Клуб сімейного дозвілля, 2025), ця подія викликала фурор серед усіх прихильників серії, зокрема і у військовослужбовців. Якби ж знайшлися добродії, котрі допомогли б закупити декілька сотень примірників роману, для розповсюдження їх серед вдячних читачів на фронті…  

 

Книги – це, звісно не дрони, але культура – також зброя. Зброя, яку може тримати кожен. Якщо ви маєте змогу і хотіли б передати книги, щоби посприяти кращому доступу військових до сучасної та якісної літератури, але не знаєте, які обрати, сміливо передавайте будь-які зі згаданих вище. Комусь вони допоможуть тимчасово втекти від ненормальної реальності війни, когось втішать і розважать, а для когось стануть острівцем стабільності і комфорту.    

 

Публікація профінансована Британською Радою у межах програми «Підтримка культурної діяльності в Україні за участю Великої Британії». Стаття створена учасником освітньої програми Litosvita та Читомо «Інтенсив із книжкової журналістики та літературної критики».

 

Фото: Арміяinform, Культурні сили

Оригінал статті на Suspilne: Втеча від реальності: що читають українські військові