Яскраві фарби та п’янкі аромати!

Яскраві фарби та п’янкі аромати!

Яскраві фарби та п’янкі аромати!

Якби ж то життя було ніби чисте полотно і людина могла власноруч обирати фарби й створювати пейзажі. Та буває так, що чиясь незграбна рука заляпує полотно чи зриває його зі стіни. Тому може й добре, що життя це не полотно. Та все ж ми здатні самотужки наповнити його яскравими фарбами та п’янкими ароматами. Дізнайся як це вийшло в Олени. Читай надзвичайно ніжний та емоційний роман  Тетяни Котило 

“Аромат лаванди”.

 

Анотація до книги “Аромат лаванди”

Що змусило Олену покинути заможне столичне життя та переїхати в Богом забуте село? Яка криється таємниця за доброю усмішкою дівчини? Чи зуміє Олена врешті побороти демонів минулого, які її досі переслідують?

 

Ароматний шматочок:

Олена зірвалась з ліжка, їй знову наснився жах. Все повторювалось раз у раз – ліс, болото, мертва тиша, відчуття великого страху. Та наймоторошнішим були очі чоловіка, якого вона вважала мертвим. До самого ранку Олена не зімкнула очей, вона намагалась не думати про минуле, не згадувати ті жахливі події, які змінили її життя назавжди, проте кожного разу моторошні сни повертали бідолашну назад. Можливо, якби вона з ким-небудь поділилась своїми переживаннями, то б їй стало легше. Але як зізнатись комусь про те що вона вчинила. З важкими думками Олена підвелась та пішла готуватись до приймання гостей.

*

День обіцяв бути сонячним та спекотним. Тутешнє життя з самого ранку вже вирувало. Порання на городі, господарство, випасання худоби, не залишало місця для нудьги.

Олена, вийшовши у двір, вдихнула повітря, тут воно було якесь особливе, інше, чисте з присмаком свободи. Помітивши пані Марію, біля гостьового будинку, дівчина поспішила до неї.

– Ну, що Оленко, готова до роботи? Дивлюсь, якась ти невиспана, он синці під очима.

– Погано спала. Минеться, пані Марію.

– Ну яка я тобі пані. – нагримала жінка.

– Вас тут усі так називають.

– Та вони то називають, тільки якби я була справжньою пані, чи жила б тут, а не на Мальдівах чи ще деінде?!

– Хіба щастя в тому, де ти живеш і хто є за статусом. Головне душа, і яка ти людина.

– Добра ти, Оленко. – промовила пані Марія. – Така ж як і твій батько.

Жінки не зчулись, як промайнуло дві години, й прибули перші в цьому сезоні туристи зі Львова. Компанія з 12 осіб своїм сміхом та жвавими розмовами швидко заполонила увесь простір. Молоді люди отримали ключі від котеджу в якому зупинились на 5 днів та побажання гарного відпочинку від пані Марії. Жінка за всією метушнею не помітила, як Олена при вигляді гостей змінилась на обличчі й швидко поспішила додому.

Дівчина зачинила за собою вхідні двері та кинулась до кухні. Наливши собі води вона випила все відразу. Дівчина схопилась за голову, намагаючись прогнати спогади, які знову з’явились. Просидівши до вечора в будинку, Олена не поспішала нікуди виходити, аж раптом хтось постукав у двері. Нічого не залишалось, як відчинити.

– Привіт, подружко. – на порозі стояла молода дівчина з цієї самої компанії, що нині заселилась. – Не запросиш? Все-таки сто років не бачились.

Між дівчатами запала напружена тиша. Нині, коли Олена впізнала в одній серед дівчат свою давню подругу Аліну, спогади, які вона понад усе прагнула забути, знову сколихнули душу.

– Не бійся, я з добрими намірами. – поспішила заспокоїти дівчина не на жарт стривожену Олену.

– Проходь. – нарешті промовила Олена. – Не очікувала тебе тут зустріти.

– Взаємно. І, як тебе сюди занесло? Я думала, ти десь відпочиваєш на Балі, Мальдівах чи куди тепер возять таких, як ми з тобою? – з гіркою усмішкою запитала гостя.

– Тобі, що нічого не відомо?

Дівчина заперечно помахала головою.

– Аліно, я сподіваюсь тобі можна довіряти? – Олена пильно поглянула на давню подругу.

– Раніше ми довіряли одна одній. Нічого, з цього часу, Оленко не змінилось. Хіба, що ми з тобою.

Олена більше не могла тримати в собі те що турбувало стільки часу, а побачивши Аліну, яка колись виявилась чи не єдиною небайдужою людиною до її долі, врешті розповіла, що з нею відбулось.

Оригінал статті на Букнет: Яскраві фарби та п’янкі аромати!

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Що потрібно знати про програму візитів іноземних видавців на Книжковий Арсенал

«Book Arsenal Fellowship Program 2024» — новий проєкт міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», в межах якого фестиваль відвідають іноземні видавці та літературні агенти, зацікавлені

Побачив світ роман Ольги Полевіної «Тополя за вікном»

Днями у видавництві «ІМЕКС-ЛТД» (Кропивницький)  вийшов роман Ольги Полевіної «Тополя за вікном», який чекав видання 11 років. Майже стільки ж чекав і перший відгук на нього – коректора обласного літера

У Вільнюсі вперше відбувся міжнародний літературний конгрес

У Вільнюсі вперше відбувся міжнародний літературний конгрес для професіоналів літератури. Про це повідомили на сайті Вільнюса-міста літератури ЮНЕСКО.
Мета конгресу — представити літера

Українські бібліотеки списали понад 26 млн книжок

У 2022 році з бібліотек України списали 12 мільйонів 971 тисячу книжок, у 2023 — 13 мільйонів 165 тисяч. Про це Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого повідомила у відпов

Які письменники увійшли до списку «людей десятиліття» від NV

Медіа NV уклало перелік зі 100 українців, що з 2014-го визначають життя в країні та ведуть її вперед. Про це повідомили на сайті видання.
Перелік уклали за допомогою авторитетних експер

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"