У Польщі оцифрували перші львівські газети XVIII-XIX століть
2024-10-08 07:00:00 Читомо

Повернутися до сторінки Блог

Національний інститут імені Оссолінських у Вроцлаві «Оссолінеум» виклав у відкритий доступ скани кількох річників перших львівських газет 1776–1805 років. Про це йдеться на сайті Нижньосілезької цифрової бібліотеки.

Газети, які оцифрували:

«Gazette de Leopol» 1776 року;

«Lwowskie Pismo Uwiadamiaiące» 1784 року;

«Lwowskie Tygodniowe Wiadomości» 1786–1788 років;

«Lemberger Wöchentliche Anzeigen» 1792–1798 років;

«Dziennik Patryotycznych Politykow w Lwowie» 1794 року;

«Lemberger Kaiserlich-Königliches Intelligenz-Blatt» 1799–1805 років.

Львівські стародруки почали оцифровувати 2007 року в межах програми «Оцифрування та консервація бібліотечної колекції Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві». Газети доступні на сайті Нижньосілезької цифрової бібліотеки за ініціативи уповноваженої інституту з питань співпраці із закордоном Вікторії Маліцької.

Перша львівська періодика — це перші газети, що виходили в Україні. У підросійській Україні перший тижневик «Харьковскій Еженедельникъ» з’явився лиш у 1812 році й існував майже три місяці.

Франкомовна «Gazette de Leopol» вперше вийшла 15 січня 1776 року у друкарні Антона Піллєра. Вона інформувала про політичні новини в країнах Європи, події у Львові й з підросійської України.

Після його смерті у 1780 році діяльність друкарні продовжила дружина Йозефіна Піллєр, яка почала видавати «Pismo Uwiadamiajance Galicyi». Наступного року видання почало називатися «Lwowskie Pismo Uwiadamiajance». У 1786 році Йозефіна розпочала видання німецького тижневика «Lemberger Wochentliche Anzeigen», яке виходило до 1796 року, і польського видання «Lwowskie Tygodniowe Wiadomości», яке у 1788 році припинило своє існування. «Lemberger Kaiserlich-Königliches Intelligenz-Blatt» видавали у 1796–1811 роках, а в 1792–1798 роках — тижневик «Dziennik Patryotycznych Politykow w Lwowie».

Як повідомлялося, у Дубліні в бібліотеці Триніті-коледжу оцифрували Келлську книгу — ілюстровану рукописну книгу, якій понад 1200 років.

Як відомо, в Україні після початку нової фази російсько-української війни темпи оцифрування державних архівів значно зросли. У вільний доступ виклали архівні документи Олександра Довженка, Ганни Борисоглібської, Миколи Зерова, Василя Стуса.

Нагадаємо, у межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття», реалізованого Читомо за підтримки Українського культурного фонду 2020 року, оцифрували й виклали у вільний доступ 8 літературно-мистецьких журналів.

Чільне зображення: Читомо

Фото: Нижньосілезька цифрова бібліотека

Джерело: «Збруч»

Оригінал статті на Suspilne: У Польщі оцифрували перші львівські газети XVIII-XIX століть