У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою

У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою

19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.

«Замість поваги до закону, участі у громадському обговоренні, опоненти Михаїла Булгакова вчергове обрали мову насильства і руйнування – тих методів з практики російської імперії, які вона нині застосовує як єдино близькі їй у війні проти України. Методів, які ми рішуче засуджуємо», — ідеться в дописі музею.

Там розповіли, що 19 липня 2024 р. камери спостереження музею зафіксували, як «молоді, здорові чоловіки призовного віку скоюють злочин, передбачений статтею 298 Кримінального кодексу України “Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин”».


Музейники повідомили, що ім’я Булґакова нанесли на стіни разом із зображенням тризубу, а  меморіальну дошку Олександру Кошицю залили червоною фарбою. 

Колектив музею написав заяву до Національної поліції України.

«Ми продовжуємо запрошувати всіх до музею, щоб разом осмислити грізні історичні події минулого для уникнення страшних помилок у нинішній війні з російським агресором, і до цивілізованої дискусії з кожним, хто принесе свої аргументи, оцінки, висновки щодо Булгакова і його творчості. Адже зрозуміло, що нині це дуже актуальна тема. І хай переосмислення постаті Булгакова стане прикладом справжньої громадянської поведінки й ознакою громадянського суспільства, котре існує в Україні — на противагу печерній дикості й тоталітаризму москви. Цим ми відрізняємося від росії», — додали у дописі музею.

 

 

Як повідомлялося, Український інститут національної пам’яті (УІНП) визнав об’єкти, присвячених російському письменнику Міхаїлу Булґакову, символікою російської імперської політики. Київський літературно-меморіальний музей Булґакова відреагував на висновок експертів УІНП, назвавши його ненауковим, після чого УІНП вирішив повторно проаналізувати й уточнити висновок.

 

Раніше невідомі зафарбували меморіальну дошку Булґакову на будівлі Київського літературно-меморіального музею Булґакова, яку раніше облили червоною фарбою. Музей мав набір зберегти дошку «у спотвореному вигляді», оскільки «історію потрібно вивчати, а не відкидати».

 

 

Чільне фото: фейсбук-сторінка музею Булґакова

Оригінал статті на Suspilne: У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Історія, яка довго шукала свою обкладинку☘️☘️

Довго наважувалась і ось нарешті я це зробила.

Нова обкладинка для моєї книги «Милосник» ♥️☺️☺️

Коли настав час обирати обкладинку, я зрозуміла, що це одне з найскладніших завдань. Вже змінювала їх кілька

Питаннячко до авторів і читачів

Як ви відноситесь до довгих назв творів?

Чи все ж краще обирати більш прості та короткі? 

Вже давно маю ідею, яка в принципі прописана. І тут… нещодавно в голову прийшла назва «Коли двоє з нас помруть». Ніби все

З днем народження мене!

Цій жінці на фото сьогодні виповнюється тридцять шість.

Дивне відчуття. Доки поряд лише молодша донька, то складно повірити навіть мені, що вісімнадцять десь далеко позаду. А от коли поруч старший син… Як там? Єдине,

«Історія, яка написана (не) нами»

Глава 2. Стукіт спогадів

Дитинство в цій історії не таке вже й безпечне. За запахом випічки й теплом дому ховається інше — тиша, яка тисне на вуха, і погляд, від якого серце б’ється швидше.

У другій главі минуле відкриває

Хто тобі лікар? Післямова до “Вулиці Музичної”

Якось я прокинувся вночі від вкрай страхітнього сновидіння. Мені наснилося, що примусово потрапив до психолога із кризових ситуацій, і коли увійшов до кабінету, то побачив там, Господи помилуй, свого найулюбленішого

Перейти до блогу

Нові автори

Кропивницька Наталя

Мене звати Наталя Кропивницька. Проживаю у маленькому, але історичному, містечку на Вінниччині. Маю вищу інженерно-технічну освіту. Вірші завжди були частинкою моєї творчої сторони, якою хочу поділитися з іншими і почути конструктивну критику.

Анна Вітерець Кількість робіт: 6 Марґо Ґейко

Любов Володимирівна Лисенко – PhD, кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, перекладач і викладач німецької та англійської мов, лінгвокультуролог. Член Національної спілки письменників України, Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» та Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду ім. Миколи Лисенка. Автор численних наукових праць і навчальних програм. Переможець і член журі багатьох […]

Ірина Шклянка

Я Ірина Шклянка, поет – початківець. Очікую конструктивну критику та розуміння.

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Тетяна Гудима Кількість робіт: 1 Юта Радуга

Юта Радуга (Безхлібна Юлія Сергіївна) –  (народилася 14 квітня 1989 року на мальовничій Волині) — прозаїк, письменниця, копірайтер, перекладач, самовидець, букініст, ментор, меценат на різних інтернет ресурсах та майданчиках.   Має ІІ вищі освіти: Архітектурна- («Харківський Національний університет міського будівництва та господарства ім. архітектора Бекетова») м. Харків; Військова- («Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. «Героїв […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Віктор Васильчук

Народився 29 лютого 1960 року в м. Коростень, що на Житомирщині, в сім’ї залізничника (батько Борис Іванович, почесний залізничник, учасник Другої світової війни, ветеран праці – 40 років електрогазоз-варником на вагонному депо) і робітниці (мама Розалія Кайтанівна, пенсіонерка, трудилася формувальницею на «Жовтневій кузні»). Українець. Громадянин України. Закінчив філологічний факультет Київського держуніверситету. З 1982 р. працював […]

Ліна Ланська Кількість робіт: 8 Ірина Вальянос

Доброго дня. Мене звати Ірина і я пишу про війну, про повернення з війни мого чоловіка, про його адаптацію, про свою роль в цьому процесі і про свої емоції.

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Ірина Малишева Кількість робіт: 4 Перейти до "Нові автори"