У вільному доступі з’явилося понад пів сотні номерів літературно-мистецьких часописів ХХ століття
55 чисел журналів «Нові поезії», «Наша культура» й «Сяйво» розмістили в електронній бібліотеці «Культура України» та на сайті «Бібліотека українського мистецтва». Оцифрування та викладення у вільний доступ часописів відбулося в межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття. Частина ІІ», який «Читомо» реалізовує за підтримки Українського культурного фонду.
Відтепер доступними стали:
- 13 номерів журналу «Нові поезії»
- 22 номери часопису «Наша культура»
- 20 номерів журналу «Сяйво».
Часопис «Нові поезії» − видання поетів Нью-Йоркської групи, що виходило у 1959-1971 роках в Нью-Йорку. У ньому друкували тексти членів групи, а також перекладну поезію. Особливої уваги заслуговує 6 номер часопису за 1964 рік, в якому були опубліковані автографи оригінальних поезій і до кожної з них були подані репродукції художніх робіт. Детальніше про журнал можна почитати в статті Ігоря Котика ««Нові поезії» – журнал поетів без країни»». Оцифровані примірники часопису читайте на сайті «Культура України».
Журнал «Наша культура» видавали у 1935-1937 роках у Варшаві, а потім − у 1951-1953 роках у канадському Вінніпезі, куди переїхав його творець − науковець, мовознавець та лексикограф, громадський і церковний діяч Іван Огієнко. Тут друкували статті з літератури, історії, мистецтва, богослів’я, мовознавства, етнографії, права, археології, палеографії, педагогіки, архітектури, етнографії, театру, музики, філософії; літературні тексти; наукову та літературну критику; ілюстрації та багато іншого. Дослідженням часопису займається професор Микола Тимошик. Відскановані примірники розміщені в електронній бібліотеці «Культура України».
Часопис «Сяйво» − видання, якому вдалося передати цікаву й інформативну панораму української культури 1910-х років. Де серйозні дослідження межували з наївним моралізаторством, друкувалися ранні твори Тичини й Рильського, а також «докупи зійшлись Олесь, Вороний і Чупринка». Де можна було прочитати лібрето останньої передсмертної опери Лисенка. Більше про журнал − в матеріалі Олега Коцарева. Оцифровані номери «Сяйва» оприлюднила «Бібліотека українського мистецтва».
«Друкована періодика, яку 50-100 років тому видавали наші попередники, часто залишається незнаною й недоступною загалу. Окремі часописи розкидані по бібліотеках, музеях, приватних колекціях в Україні та діаспорі. Але можливості цифрової ери дають змогу зробити навіть найбільш рідкісні видання відкритими для кожного у будь-якому куточку світу. Тож для нас було дуже важливо не тільки дослідити архівні літературно-мистецькі часописи, а й дати змогу читачам «погортати» їх й відчути всю тяглість, еволюцію й динамізм наших культурних та мистецьких процесів», − коментує співкураторка проєкту «Екземпляри ХХ» Оксана Хмельовська.
Сканування журналів «Читомо» здійснило у партнерстві із «Музеєм-архівом преси».
Електронна бібліотека «Культура України» НБУ ім. Ярослава Мудрого, яка розмістила оцифровані часописи, була започаткована у 2011 році. Це корпоративний проєкт, в якому беруть участь 29 бібліотек, 22 наукові установи і видавництва, 110 авторів. На сьогодні бібліотека містить близько 13 тисяч відсканованих книжок та журналів.
«Бібліотека українського мистецтва» є некомерційним проєктом й існує уже сім років виключно завдяки волонтерській роботі засновниці. Підтримати бібліотеку можна переказом на картку Приватбанку або підпискою на Patreon.
Нагадаємо, що «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття» – це проєкт, спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори. Проєкт реалізовує «Читомо» у 2020-2021 роках.
Цього року об’єктами досліджень стали 14 журналів: «Сяйво», «Театральне мистецтво», «Перець», «Бібліологічні вісті», «Музика», «Нове мистецтво», «Всесвіт», «Молодняк», «Літературний ярмарок», «Мистецтво L’Art», «Назустріч», «Архітектура Радянської України», «Наша культура», «Нові поезії». Також кілька матеріалів будуть присвячені сучасному стану друкованої мистецької та літературної періодики.
Лонгріди-дослідження цього та попереднього років увійдуть до спеціального друкованого альманаху, який безкоштовно розповсюдять серед вишів, бібліотек та інших установ та організацій, що займаються друкованою періодикою.
Як ми повідомляли, 4 вересня другу частину «Екземплярів ХХ» презентували на IV Міжнародному книжковому фестивалі Book Space. А 17 вересня, в межах 28 Book Forum «Читомо» провело дискусію «Друкована літературно-мистецька періодика мусить померти» за участі представників та представниць українських медіа.
Оригінал статті на Suspilne: У вільному доступі з’явилося понад пів сотні номерів літературно-мистецьких часописів ХХ століття
Блог
До Бердичева приїздить славетний письменник Мирослав ДочинецьОдин із найпопулярніших сучасних письменників України Мирослав Дочинець планує завітати до Бердичева. Вже найближчого понеділка, 16 вересня, гостинні стіни публічної бібліотеки та молодіжного простору «
У проєкт бюджету-2025 заклали у 2,5 рази менше коштів на УІК, ніж цьогорічУ 2025 році на діяльність Українського інституту книги (УІК) в проєкті державного бюджету виділили 178 млн 548 тис. грн. Проєкт закону про державний бюджет України оприлюднили на сайті
Пішов з життя фолькльорист і мистецтвознавець Микола МушинкаПішов із життя один із найвідоміших дослідників українського фольклору Микола Мушинка. Про це повідомили на фейсбук-сторінці медіа «Локальна історія».
Праці науковця присвячені дослідже
У Вінниці планують запустити програму підтримки книговидання про місто та його видатних особистостей. Про це Читомо повідомили у департаменті маркетингу міста та туризму Вінницької місь
У Британії видадуть книжку про українське мистецтво і антиколоніалізмУ листопаді 2024 року видавництво Routledge планує випустити книжку «Мистецтво в Україні між конструюванням ідентичності та антиколоніальним спротивом». Про це повідомила редакторка вид
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.