Тривожний рюкзак тривіршів Вікторії Фещук

Тривожний рюкзак тривіршів Вікторії Фещук

Вікторія Фещук — письменниця, журналістка, учасниця письменницької резиденції у місті Кассель (Німеччина).

У жовтні цього року вийшла друком перша поетична збірка авторки — «182 дні». Історія створення та публікації заслуговує того, аби про неї написати. Спочатку вірш (чому саме «182 дні» — це вірш? дізнаєтеся в наступному абзаці) друкувався на особистих сторінках авторки в телеграмі та на фейсбуці. Потім, у лютому 2023, зʼявилася верстка німецькою, і лише в травні — українською. Зараз збірка українською  є у вільному доступі в pdf-форматі. Розповідаємо про неї докладніше.

Книжку «182 дні» можна сприймати по-різному: як поетичний зін, як щоденник у віршах, як поетичну книжку-метелик і навіть як поему, адже усі 182 вірші — це одна історія, що охоплює доволі довгий проміжок часу і велику кількість подій. Однак сама авторка зазначає, що це — вірш-щоденник, який вона вела з 24.02.2022 по 24.08.2022.

 

За пів року авторці довелося чимало переміщатися в просторі. На початку збірки зазначено: «Текст створено за маршрутом: Київ — Луцьк — Демидівка — Київ — Львів Україна — Перемишль Польща — Демидівка — Київ Україна — Кассель Німеччина». І вже в першому вірші на нас чекають поспішні збори та потяг у західному напрямку: 

 

день 1

 

вчасно схопити кота

триматись за стрічку новин

усю дорогу

 

Цей вірш — своєрідне запрошення до подорожі. От тільки яка її кінцева мета? І чи справді «182 дні» — книжка про мандри?

Отже, за збігом обставин, яка згодом перетворилася на концепцію, один вірш дорівнює одному дню. І кожен з них — це коротке резюме, в якому дивним чином уміщується надто багато переживань, страхів, злості. Наче в тривожний рюкзак. А часом вірші нагадують короткі новини. Саме ті, що ми споживали майже цілодобово в найперші дні в умовах воєнного стану. Але, відкинувши метафори та порівняння, маємо визнати, що ці вірші мають також абсолютно практичну мету: задокументувати найважливіше. Перші відчуття і перші страшні враження, адже лише вони є найбільш правдивими та чесними.

 

У цьому авторці допомагає форма: всі твори збірки — тривірші. Поетична мініатюра — жанр, який вимагає від автора бути особливо влучним в умовах жорсткої словесної економії. І Вікторії це вдається:

 

день 25

 

повернуло на весну та лелеки

ще досі не прилетіли

 

всуціль порожні гнізда 

 

Триверсова будова віршів, лаконічність, сприйняття світу через споглядання природи — усе це нагадує японський поетичний жанр хайку. А наївні метафори поруч із жахіттями війни спонукають згадати поетичну манеру «Князя роси» Тараса Мельничука. Здогадку підтверджує пряме посилання на творчість поета так званого «витісненого покоління»:

 

день 163

 

рухатись мало

в такому густому повітрі передчуття

рухи причинно-наслідкові

 

Це далеко не єдиний випадок інтертексту: уже на самому початку збірки знаходимо згадку про роман Світлани Алексієвич:

 

день 3

 

по комендантській годині

зовсім не лишилось прокладок

 

у війни не жіноче обличчя

 

Апелювання саме до жіночого досвіду переживання війни — це також одна з характерних рис збірки, хоча і не визначальна. Насправді сутність книжки «182 дні» обертається навколо маршруту, що авторка дбайливо вказала на самому початку. І хоча в збірці майже немає прямих вказівок на геолокацію (окрім буквально трьох віршів), уважний читач безпомилково визначить, які вірші були написані в Україні, а які — за її межами. Й особливо теплими, сповненими споглядання та спокою (навіть коли весь світ перевернувся догори ногами) є перші 75 віршів, левову частку яких авторка писала на малій батьківщині.

Війни завжди були причиною вимушених переміщень. Починаючи з весни 2014 року, наша країна дізналася значення абревіатури ВПО. Цей колективний травматичний досвід, який набув величезних масштабів 24 лютого 2022-го, змусив переосмислити цінність дому. 

 

Тож для мене збірка «182 дні» — це вірші про дім. Дім маленький, як-от смт Демидівка, та дім великий — вся Україна. Дім, атрибутами якого є милі серцю речі: домашнє вино в погребі, збитошний пес, який унадився красти яйця, смородинові листочки на крашанках, заквітчані, мов наречені, дерева. А також — пам’ять предків і землі, перед якою відступає навіть страх смерті:

 

день 19

 

звідси ближче до землі

ніж куди-небудь

тут і лишаємось

Оригінал статті на Suspilne: Тривожний рюкзак тривіршів Вікторії Фещук

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2023» оголосив переможців

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2023» оголосив переможців конкурсу. Про це повідомили на сайті Буквоїд.
У конкурсі за всіма категоріями (7 номінацій по 2-4 підномінації в кожній) оц

Відійшов у засвіти відомий науковець-українознавець і громадський діяч Петро Кононенко

Національна спілка письменників України з глибоким сумом повідомляє, що 28 лютого після важкої хвороби відійшов у засвіти відомий науковець-українознавець, громадський діяч, доктор філологічних наук, пр

Літературна премія Європейського Союзу оголосила номінантів

Оголосили номінантів літературної премії Європейського Союзу 2024 року (European Union Prize for Literature, EUPL). Про це повідомляють на сайті EUPL.
До журі цього року увійшов українс

Відомі фіналісти міжнародної премії з арабської художньої літератури

Міжнародна премія з арабської художньої літератури 2024 (IPAF) визначила короткий список фіналістів. Про це повідомляється на сайті премії.
До короткого списку потрапили 6 книжок:
 

«С

В Канаді презентували книжку “Листи з України”, підготовану відомою журналісткою Le Devoir

Цієї середи, 28 листопада, в Монреалі представили книжку «Листи з України» (фр.« Lettres d’Ukraine »), ініційовану та укладену Маґдалін Бутро (Magdaline Boutros), журналісткою-міжнародн

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"