Створили канал «Книгодурка» з анонімними історіями про книжкову галузь
Український видавець Андрій Носач створив телеграм-канал «Книгодурка», де всі охочі можуть публікувати історії про українську книговидавничу галузь.
«Дуже хотілося місця, де працівники книжкової сфери України, чи наші читачі, можуть писати історії з роботи, розповісти про крінжу, поділитися болем, чи просто розказати про робочу буденність», — пояснив він свою мотивацію.
Публікати свої розповіді можуть книгарі, редактори, дизайнери, друкарі й інші охочі. Історії для оприлюднення обиратиме Андрій Носач. Він зауважив, що відверто хамовиті чи зневажливі дописи не публікуватиме.
Нині на канал підписалися понад 3200 людей.
Серед найпопулярніших історій:
Канал заснували невдовзі після публічної дускусії про умови роботи праці у книговидавничій галузі, що розгорнулася після низки постів редакторrи і видавчині Ірини Ніколайчук щодо робочої комунікації видавництва «Видавництво».
Серед історій, якими діляться у каналі — несправедливі алгоритми роботи, графік, відсутність поваги до книгарів.
Деякі з історій отримують публічну відповідь від працівників видавницв:
Про нагальні проблеми книжкової галузі ідеться і в дослідженні Читомо «Дослідження кадрової ситуації на ринку, бар’єрів і драйверів у роботі для представників книжкового сектору».
Згідно з дослідженням, ключові аспекти кадрового дефіциту на ринку книговидання:
- порівняно низька оплата праці на тлі збільшення навантаження та емоційного вигоряння, які респонденти називають основною причиною міграції з галузі;
- від’їзд працівників, переважно жінок, за кордон: лише частина з них відновили свою зайнятість в дистанційному режимі, або ж почали працювати офлайн у нових умовах, просуваючи зв’язки своєї компанії з міжнародними бізнес-партнерами;
- мобілізація працівників до лав ЗСУ, а також важкість найму чоловіків на офлайн-роботу з огляду на їхні спроби уникнути мобілізації;
- від’їзд працівників в інші, безпечніші регіони України: найбільше це вдарило по Харкову як одному з трьох ключових центрів українського книговидання;
- через дефіцит окремих профільних спеціалістів, що зумовлений розвитком інфраструктури ринку, спостерігається агресивне переманювання працівників в межах галузі.
Андрій Носач — засновник видавництва «Прометей» і книгарні-кав’ярня «Вуса Шевченка» у Празі. Він запустив також нонфікшн-видавництво «Атена».
Чільне зображення: Freepic
Оригінал статті на Suspilne: Створили канал «Книгодурка» з анонімними історіями про книжкову галузь
Блог
Факти про героя книги “Тату, я покохала хулігана”2Доброго вечора ❤️
Зроблю вам підбірку фактів про Мішеля з книги “Тату, я покохала хулігана!”. Я вже трохи розповідала про нього, але то було ще коли я публікувала книгу про Алена та Софі “Солодкий
Рецензія “Приватизація спогадів (…)”Вітаю, друзі!
Давно я не писала рецензій, направду, треба виправляти))
Мала за честь ознайомитись із творчістю автора Андрей Романенко (Black Silver), а саме, книгою “Приватизація спогадів: інспектор та майстриня
Чоловік небезпечний чи бажаний — де межа?Є чоловіки, від яких хочеться тікати. А потім ти ловиш себе на тому, що тримаєш його за куртку над прірвою, бо раптом злякалася, що він впаде.
Джо Фокс такий. Небезпечний, нахабний, з’являється коли не треба і зникає коли
Місія здійсненна?Ледь дісталася до свого блогу, щоб відмітити увагою прочитаний мною в рамках Безстрокового марафону твір Тетяни Гищак – “Місія”.
Оповідання із перших рядків бере тебе за руку і такий: «Ну що, поїхали»,
Кохання поза межамиВін – втомлений життям ветеран. Вона – андроїд з ШІ, створений спеціально для нього. Якими були би їхні стосунки? Чи буде це тільки експлуатація, чи, можливо, щось більше? Чи може ШІ навчитися відчувати людські емоції? А якщо
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.