Слідкуєте?
![Слідкуєте? Слідкуєте?](https://st.booknet.com/uploads/user_avatars_new/160/1629974748_909911.jpg)
Слідкуєте?
Привітик, мої милі!
— В моїх батьків теж є бізнес. У нас мережа крамниць з косметикою, — похвалилася я, але особливого захвату від співрозмовника не відчула.
— То ти не просиш в тата грошей на косметику, а просиш одразу косметику? — пожартував він.
— Бувало, — зізналася я. — Хоча насправді я не прошу в тата грошей. Сама заробляю.
— Оу! Ким працюєш?
Що мені подобалося, коли я працювала помічником юриста (проходила практику, під час якої зрозуміла, що це не моє), це те, як звучала ця професія. Всім казати було так солідно. А тепер… не всі розуміли.
— Художницею, — стишено мовила я, ніби сама того злякалася.
— Ким-ким? — перепитав Павло.
— Художницею, — вже впевненіше повторила я.
— Це та, яка малює? — здивувався він.
— Це та, яка пише картини, — трохи обурилася я.
— Вау! І як? Купляють?
— Трохи, — всміхнулася сором’язливо. — А ще я малюю на замовлення в дит.садках. Є клієнтська база. Все серйозно.
Мені хотілося бути кращою в чиїхось очах. Я виправдовувалася. Щось приховувала. Майже соромилася себе. Боялася реакції того, хто мені сподобався.
— Ого, та ти крута! — ці слова віднесли на вершину блаженства. — То ти така талановита? Покажеш мені якось свої картини?
— А я ще пишу романи. І статті… — посміливішала і зізналася.
— Нічого собі! Справжні романи? Я ще ніколи не зустрічав письменниці і художниці, ще й письменної художниці! Чи художньої письменниці? Коротше, ти зобов’язана мені все розказати! Не жартую! Як щодо завтра опівдні?
— Тобто? — не в’їхала я.
— Звичайне знайомство. Ти не проти? В парку Шевченка, наприклад? Хочеш, я заберу тебе машиною? — запропонував він, але моя звична параноя нагадала про себе.
— От і ще! Я тебе знати не знаю і в авто до тебе не сяду! — заявила впевнено.
— Ну, добре, без проблем, панянко. Доберешся сама до парку? — мов дитину, питав юнак.
— Авжеж, так.
— Люблю слово “так”, — прощебетав він і попрощався зі мною. А я знову зависла в мрійливому очікуванні першого побачення. І врешті воно настало.
Вчись казати “НІ”
А як думаєте, чому в книги саме така назва? Адже це не випадково))))
Оригінал статті на Букнет: Слідкуєте?
Блог
90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна КамишаМаркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн
У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й УшкаловаУ Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:
вул. Гр
У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома
У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих
У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину ЛевченкоЖурналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.