Просто залишу це тут))))
— Хочеш — їж. Не хочеш — теж добре, — сказав він так байдуже, що це аж різануло. — Завтра розкажеш, яка з пліснявих цеглин найкраща на смак. Рекомендую середню зліва — кажуть, вона з характером.
Вона нервово зітхнула й сіла. Спершу скуштувала маленький шматочок, але незабаром кинулася на їжу, мов зголодніле кошеня. Маска спостерігав із зацікавленістю, притиснувши пальці до миталевих губ. Його очі блищали — не жорстокістю, а майже дитячою цікавістю.
— Ти навіть миліша, коли їси, — підкинув він. — Справді, жодної вишуканої манірності. Це освіжає.
Серена обтерла губи й уперше зважилася зустріти його погляд. І раптом її охопив холодний здогад:
«Він хоче мене. Просто тягне час.»
Раптово вона схопила ніж і виставила перед собою.
— Не підходь! — прохрипіла вона.
Маска спалахнув веселим сміхом — глибоким, без краплини справжньої загрози. Але це тільки лякало більше.
— Ох, маленька, справді? Ніж проти мене? — Він нахилив голову, ніби милувався її відвагою. — Це так… театрально. Я захоплююсь.
Він ступив уперед. Серена в паніці розвернула ніж — до себе.
— Не дамся! — прошепотіла і занесла руку до шиї.
Він був біля неї раніше, ніж вона встигла моргнути. Його пальці міцно стисли її зап’ястя, іншу руку він притиснув до столу так, що ніж випав. Його подих торкнувся її щоки — гарячий і лоскотливий. Очі Маски світилися не люттю, а чимось іншим… розвагою, мов він грає у власну жорстоку гру.
Оригінал статті на Букнет: Просто залишу це тут))))
Блог
Вітаю з Різдвом! Божого благословіння усім нам!Додав зображення до другої частини оповідання “У Свинарині”. Цей твір входить до збірки “Він і вона” (назва клікабельна).
Новорічний збіг обставинУчасть у конкурсі із книгою “Скляний порятунок Різдва”
Історія оселилася в моїй голові ще минулого Різдва. Вона зігрівала мене цілий рік і чекала свого часу до сьогоднішнього дня.
Це коротка історія про те, як
Дві новини: одна солодка, інша – пекуча)Мої любі, з Різдвом вас! ✨
Сьогодні, коли за вікном лунають колядки, а вертеп нагадує про справжнє диво, я думаю про вас – тих, хто читає мої історії пізно вночі, хто вірить у силу кохання так само палко, як і я.
“Помста
Можна, я побуду занудою?“Общество” в українській мові перекладається двома словами : “суспільство” в глобальному плані( наше суспільство до такого ще не готове; це явище суспільного значення) і “товариство” в менш глобальному
Різдво! І початок нової історії)))Мені було майже шістнадцять років, але через переїзд зі Львова до Києва, мої батьки віддали мене до школи пізніше. Він йшов тихо. І чому саме це, мене напрягло. Ми дійшли до спорт залу.
– Проходь. У нас
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.