Привітики, мої мандрівнички… Темна відкривається.
Темна Гра відкривається повільно. Але красиво.
На сьогодні вже готові три візуали персонажів — як і тих хто просто промелькає в книзі, так і тих, хто стоятимуть на межі між світлом і тінню.
Але… Я публікуватиму їх поступово, разом із розділами. Щоб кожна поява була своєчасною, емоційною, наповненою змістом. Бо Темна Гра — це не просто сюжет. Це ритуал. Гравці не відкриваються одразу. Вони приходять тоді, коли настав їхній хід. Проте як деякі розділи вже готові та опубліковані, я опублікую їх раніше.
Тож поки що ви знайомі лише з Алісією, а тепер і з Незнайомцем, що випробовував Алісію. (Розділ2).
“Темрява всередині кімнати була м’яка, але глибока. Освітлення — тепле, приглушене, лише лампа на нічному столику кидала світло на крісло в кутку. Він сидів там. Силует — у темному костюмі. Обличчя в тіні.”
«Світло освітлює обличчя. А темрява — істину.»
Але повірте — далі буде ще глибше. Ще загадковіше. І ще небезпечніше. Залишайтесь поруч. Спостерігайте. Гра тільки починається…
З інтригою, Ваша Лірія Маєр❤️
Оригінал статті на Букнет: Привітики, мої мандрівнички… Темна відкривається.
Блог
Приєднуюсь до “Чорних первоцвітів”!❤✿Відчули перший подих «Чорних первоцвітів»? Неймовірно талановита Ольха Елдер створила щось особливе, і я щаслива нарешті стати частиною цієї темної збірки. Колеги вже розпалили вогонь своїми історіями, а я готова
Іронічне…Кожний день пишу я опус, ще й встигаю вести блог,
Геніально все у мене – арка, сетинг, діалог !!!
Жодних сумнівів немає… Критика? То заздрість хамів…
Я ж талант непересічний – хоч пишу ще з помилками.
Згенерую і картинку,
Любов на березі моряВітаю, вірш з моєї збірка поезій “Шалені почуття” автор Куранда Валерія
В цей прекрасний вечір
я до тебе прийшла.
На небі – рожевий захід сонця,
палає на все небо зоря.
Це небо – як любов моя :
палка,
А секретарка вміє працювати…Закінчую розмову з адвокатом і натискаю кнопку виклику секретарки.
Дівчина заходить до кабінету й кидає промовистий погляд на інсталяцію за моєю спиною.
— Жодного слова, Вероніко! — гаркаю, помітивши, куди спрямований
На порозі фіналу: Останній стрибок до зірокВітаю, друзі! ✨♥️✨
Історія книги «Спадкоємиця Зарійського трону» вже стрімко наближається до свого завершення.
Кажуть, що справжня історія починається там, де закінчується остання глава. І ми вже зовсім близько
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.