Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого святкує 155-річний ювілей

Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого святкує 155-річний ювілей

3 березня 1866 року у Києві з’явилася перша міська публічна бібліотека, заснування якої відіграло важливу роль у розвитку освіти і науки. За свою історію книгозбірня 9 разів змінювала назву. Нині у фондах бібліотеки зберігається майже 5 мільйонів книжок. Її колекція є однією з найбільших та найцінніших у нашій державі. Про це повідомляє vechirniy.kyiv.ua.

Розташована у самому центрі міста, на початку вулиці Михайла Грушевського, вона більш відома киянам як Національна Парламентська бібліотека. Саме таку назву вона мала до 2016 року.

Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого — невід’ємна частина культурного та суспільного життя столиці. Фото з відкритих джерел

Заклад було створено рішенням царського уряду під назвою Київська російська публічна бібліотека. Багато істориків пов’язує її заснування з політикою русифікації, яку рішуче запроваджував уряд після придушення польського повстання (1863-64 років). Інші ж уважають, що до створення спонукала і низка інших обставин, зокрема активний розвиток освіти та науки у Києві. На той час у місті діяли 28 закладів освіти, університет, духовна академія та семінарія.

Серед меценатів міської бібліотеки були відомі київські діячі, серед яких губернатор Іван Фундуклей, граф Олексій Бобринський, купець Лазар Бродський. На момент відкриття фонди бібліотеки були скромними і нараховували 319 книг у 667 томах та 43 періодичних видання.

Книгосховище бібліотеки налічує на сьогодні майже 5 млн книжок. Фото з відкритих джерел

У перші 25 років своєї діяльності бібліотека не мала власного приміщення, тож змінила чимало адрес та неодноразово опинялася на межі закриття через фінансові труднощі. Ситуація змінилася лише у 1891 році, коли Київська міська публічна бібліотека перейшла у безпосереднє підпорядкування Державній Думі.

За 10 років обсяг фондів зріс до 30 214 томів. Історики та професори Володимир Юзефович, Іван Лучицький, юрист Микола Тулуб та онука архітектора Беретті-молодшого — Олександра подарували закладу від 3000 до 5000 книг. Важливий внесок у розвиток бібліотеки зробили і самі кияни, які час від часу здійснювали цінні поповнення книг та періодичних видань.

Завдяки ініціативі небайдужих містян, фонди бібліотеки почали поповнювати й україномовні видання, зокрема твори Тараса Шевченка, книги Михайла Грушевського та Івана Стешенка.

Читальна зала бібліотеки. Фото з відкритих джерел

Незважаючи на важливу роль, яку відігравала бібліотека у житті міста, своє власне приміщення, яке сьогодні знайоме всім киянам, бібліотека одержала лише через 20 років.

За рішення спеціальної комісії було прийнято рішення про розташування бібліотеки поблизу затишного місця «Шато де Фльор», поблизу Царського парку — мальовничого місця, де любили проводити своє дозвілля кияни.

У 1909 році будівництву споруди передував грандіозний конкурс, де перше місце здобув Микола Шехонін, друге Павло Альошин, а третє посів їхній менш відомий колега — Микола Реутов. Проте жоден із проєктів видатних зодчих не був затверджений до будівництва через брак коштів, тому міська влада купила за 100 карбованців проєкт київського архітектора польського походження Збігнєва Клаве у стилі неоренесансу.

За 2 роки нове приміщення відкрили для відвідувачів. Окрасою споруди став не лише розкішний інтер’єр і величезна читацька зала, названа Олександрівською на честь царя Олександра ІІ.

Завсідниками бібліотеки були історик Михайло Грушевський, пілот Петро Нестеров, письменник Михайло Булгаков, а також чимало відомих професорів Київського університету.

Після більшовицького перевороту, назва бібліотеки часто змінювалася, а сам заклад перетворився на своєрідний центр радянської пропаганди, де було створений перший у країні кабінет марксизму та ленінізму…

Під час війни будівля тогочасної Центральної обласної бібліотеки імені ВКП (б) була сильно пошкоджена вибухами на Хрещатику та пожежею восени 1943 року. Дуже постраждали і книгосховища, чимало цінних книг було втрачено, близько 50 тисяч примірників рідкісних книжок та старовинних видань вивезли німці. Уважається, що за роки Другої світової війни втрачено близько 300 тисяч видань із фондів бібліотеки та близько 1 мільйона книжок з інших бібліотек Києва.

Бібліотека ім КПРС — таку назву носила установа з 1957 року. Фото з відкритих джерел

З 1957 року бібліотека стала називатися Державна республіканська бібліотека імені КПРС, за рік вона відкрила міжнародний книгообмін, а у 1980 році відкрили філіал закладу на Поштовій площі.

За часів незалежності розпочалася нова сторінка історії закладу, яка пов’язана з новою назвою та статусом Національної Парламентської бібліотеки. Наприкінці 90-х бібліотека однією з перших розпочинає застосовувати новітні цифрові технології та створювати електронні каталоги та книжкові бази.

Пам’ятна медаль, впипущена Національним банком України до 150 Національної бібліотеки. Фото з відкритих джерел

Сьогодні Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого є одним із провідних закладів культури, освіти і науки Києва та України. Нині у її стінах створений цікавий музей історії бібліотеки, де можна познайомитися з цікавими та маловідомими фактами установи, а також побачити багато унікальних, рідкісних видань та рукописні матеріали деяких відомих державних діячів, письменників та науковців.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого святкує 155-річний ювілей

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Букерівська премія обрала назву для своєї статуетки

Букерівська премія оголосила результати відкритого голосування, під час якого обирали ім’я для її статуетки. Про це йдеться на сайті The Booker Prize.
 
До короткого списку імен увійшли

ТНМК записали трек на вірш Кіплінга у перекладі Стуса, щоб зібрати на дрон

Гурт ТНМК презентував новий кліп та композицію «Коли», створену на слова поезії “If” Редьярда Кіплінга у перекладі Василя Стуса.
 
За словами одного з лідерів гурту Олександра (Фоззі) С

Конкурс Best Book Design from all over the World оголосив переможців

Конкурс книжкового дизайну Best Book Design from all over the World оголосив переможців 2023 року. Про це повідомляється на сайті фонду Stiftung Buchkunst, його організатора.
 
Головний

У боях під Бахмутом загинув культуролог і перекладач Євген Гулевич

У боях під Бахмутом 31 грудня 2022 року загинув редактор, перекладач та магістр культурології Євген Гулевич, якого донині вважали зниклим безвісти. Про це на своїй фейсбук-сторінці пові

Розпочато прийом творів на здобуття літературно-мистецької премії імені Миколи Томенка

Щорічна літературно-мистецька премія імені Миколи Томенка (далі – Премія) засновується Лип’янською сільською радою з метою пошанування талановитого поета, популяризації його творчості.

Премія є творч

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"