Марія Дружко. Рятівне коло традицій. Із циклу «Ми UA»

Марія Дружко. Рятівне коло традицій. Із циклу «Ми UA»

У сучасному динамічному світі іноді нам заважають вільно рухатися споконвічні традиції. Те, що сягає корінням давнини, передається з покоління до покоління час від часу стає на перепоні новому, гальмуючи світовий розвиток, зокрема і культурний, мистецький. Як же приємно усвідомити раптом, що саме завдяки оцим сивезним звичаям та строкатим фольклорним надбанням українці до сьогодні не втратили своєї автентичності. Як би там не пащекували сусіди-маразматики, що українців немає і не було, а ми й досі впізнавані у велелюдному Всесвіті через наші вишиванки, писанки, музику…

«Міцні традиції
українського народу не здолали ані царі, ані більшовицькі диктатори, – говорить
Іва Подольська, ще одна з гостей культурного медіапроєкту «Ми UA»».

Як журналістка, письменниця та перекладачка
Іва Подольська спілкується з великою кількістю цікавих митців та культурних
діячів, і не лише вітчизняних. Отож завдяки своїй творчій діяльності вона
знайомиться з культурами різних народів.

«Працюючи над
перекладами творів білоруського письменника і 
політика Зянона Пазньяка, я багато чого довідалася про Білорусь, —
розповідає співрозмовниця. – Мені навіть випало побувати у цій країні кілька
років тому. Звичайно ж, боляче, що миролюбивих та інтелігентних білорусів
терористична рф утягує сьогодні до війни з нами».

Коли ж я поцікавилася, що заважає білорусам
протистояти разом із нами російській навалі, то почула у відповідь: «Якщо
проаналізувати історію двох наших народів, то виявляється, білоруси, на відміну
від українців, не мають традиції виборювати свою свободу як територіально, так
і культурно. Поряд із нашими козаками, гайдамаками, довбушами, Cічовими стрільцями аж до    УПА у
білорусів за всю історію зафіксовано лишень одне повстання. Те саме стосується
і народних звичаїв. Наприклад, за радянських часів скрізь була заборона
релігійних свят. Отож, законослухняні білоруси не святкували Великодня.
Натомість ми потайки продовжували святити паски і малювати писанки, –
посміхається львів’янка».

Цікаво, але факт: наявність в усі часи дідуха
та писанок забезпечили нам сьогодні звільнення від ворожої облоги української
столиці та багатьох інших міст. А ті, хто 24 лютого не вірив у нашу перемогу,
точно не читають казок про козаків, не носять вишиваної сорочки. 

Ще одна з давніх українських традицій – читати
книжки. З діда-прадіда українці були писемними, чим дуже дивували іноземних
дослідників. І сьогодні читання допомагає нам вистояти у Новітній Вітчизняній
війні, яка має не лише військовий, а також інформаційний та культурний фронти.
Як головна редакторка відомого дитячого щомісячника «Вечірня казка» Іва
Подольська вирішила підтримати культурну традицію навіть під час війни: «24
Лютого саме пішов до друку черговий номер «Вечірньої казки». Ми вирішили не
зраджувати традиціям – щомісяця наш журнал радує маленьких книголюбів  добрими казками.

Сьогодні по всій Україні гинуть діти. Але ми переконані, що національні українські традиції порятують наш народ і цього разу».

nspu.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Марія Дружко. Рятівне коло традицій. Із циклу «Ми UA»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Продовження попаданки!

Усім привіт! 

Оновлення книги Академія дружин драконів вже на сайті! 

 

                        Запрошую до прочитання 

поціновувачів фентезі,

Досьє на персонажа

Ім’я: Белла

Фамілія: Франкс

Рід: Франкс

Країна: Україна (перебування в цей момент)

Вік: 16

Ріст: 165 см

Характер: хитра; весела; вигадлива.

Родичі: Ян Косориконіг – зведений брат ; Ольга Косориконіг – опікун.

Сильні

Не варто проходити повз)

Ваша підтримка дуже важлива для мене)Підтримайте мене та цю книгу)І деякий подарунок для вас)

Няня по зальоту

Оце я потрапила! Так, саме такі думки завітали до мене в голову, коли я дізналася, що мені доведеться підміняти

Я теж хочу собі принца!

Привіт всім) Останнім часом мене тягне на історії про королівства)) Як тільки я дочитала до останньої випущеної глави книжку Юліанни “Та єдина, яку він шукав”, то одразу почала шерстити букнет на ще щось подібної тематики

Нова обкладинка та трішки перчику)

Слава Україні! 

Шановні читачі, хочу повідомити, що історія

“День студента”

отримала нову обкладинку! Ось так вона виглядає зараз)  

Також хочу поділитися враженнями про книгу, яку нещодавно почала

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"