Марія Дружко. Рятівне коло традицій. Із циклу «Ми UA»

Марія Дружко. Рятівне коло традицій. Із циклу «Ми UA»

У сучасному динамічному світі іноді нам заважають вільно рухатися споконвічні традиції. Те, що сягає корінням давнини, передається з покоління до покоління час від часу стає на перепоні новому, гальмуючи світовий розвиток, зокрема і культурний, мистецький. Як же приємно усвідомити раптом, що саме завдяки оцим сивезним звичаям та строкатим фольклорним надбанням українці до сьогодні не втратили своєї автентичності. Як би там не пащекували сусіди-маразматики, що українців немає і не було, а ми й досі впізнавані у велелюдному Всесвіті через наші вишиванки, писанки, музику…

«Міцні традиції
українського народу не здолали ані царі, ані більшовицькі диктатори, – говорить
Іва Подольська, ще одна з гостей культурного медіапроєкту «Ми UA»».

Як журналістка, письменниця та перекладачка
Іва Подольська спілкується з великою кількістю цікавих митців та культурних
діячів, і не лише вітчизняних. Отож завдяки своїй творчій діяльності вона
знайомиться з культурами різних народів.

«Працюючи над
перекладами творів білоруського письменника і 
політика Зянона Пазньяка, я багато чого довідалася про Білорусь, —
розповідає співрозмовниця. – Мені навіть випало побувати у цій країні кілька
років тому. Звичайно ж, боляче, що миролюбивих та інтелігентних білорусів
терористична рф утягує сьогодні до війни з нами».

Коли ж я поцікавилася, що заважає білорусам
протистояти разом із нами російській навалі, то почула у відповідь: «Якщо
проаналізувати історію двох наших народів, то виявляється, білоруси, на відміну
від українців, не мають традиції виборювати свою свободу як територіально, так
і культурно. Поряд із нашими козаками, гайдамаками, довбушами, Cічовими стрільцями аж до    УПА у
білорусів за всю історію зафіксовано лишень одне повстання. Те саме стосується
і народних звичаїв. Наприклад, за радянських часів скрізь була заборона
релігійних свят. Отож, законослухняні білоруси не святкували Великодня.
Натомість ми потайки продовжували святити паски і малювати писанки, –
посміхається львів’янка».

Цікаво, але факт: наявність в усі часи дідуха
та писанок забезпечили нам сьогодні звільнення від ворожої облоги української
столиці та багатьох інших міст. А ті, хто 24 лютого не вірив у нашу перемогу,
точно не читають казок про козаків, не носять вишиваної сорочки. 

Ще одна з давніх українських традицій – читати
книжки. З діда-прадіда українці були писемними, чим дуже дивували іноземних
дослідників. І сьогодні читання допомагає нам вистояти у Новітній Вітчизняній
війні, яка має не лише військовий, а також інформаційний та культурний фронти.
Як головна редакторка відомого дитячого щомісячника «Вечірня казка» Іва
Подольська вирішила підтримати культурну традицію навіть під час війни: «24
Лютого саме пішов до друку черговий номер «Вечірньої казки». Ми вирішили не
зраджувати традиціям – щомісяця наш журнал радує маленьких книголюбів  добрими казками.

Сьогодні по всій Україні гинуть діти. Але ми переконані, що національні українські традиції порятують наш народ і цього разу».

nspu.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Марія Дружко. Рятівне коло традицій. Із циклу «Ми UA»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Запустили флешмоб «Електрохарчування»: що читають українці під час блекаутів

Українські користувачі соцмережі Х (твіттеру) відновили флешмоб «Електрохарчування», у межах якого люди діляться книжками, які читають під час знеструмлень світла. 
Флешмоб започаткувал

Переклад Майка Йогансена номінували на престижну польську премію

Переклад роману Майка Йогансена «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» номінували на літературну премію міста Ґдиня. П

House of Europe оголосив переможців сьомого конкурсу грантів на переклад

House of Europe визначив переможців сьомого конкурсу на отримання перекладацьких грантів. Про це йдеться на сторінці організації у фейсбуці.
Переклади на українську
Видавництво «Вавилон

«Це національна ганьба, що в Києві є музей Булгакова», — Віра…

Дослідниця літератури Віра Агеєва вважає, що в Києві не має бути музею Булгакова.

Про це вона сказала у інтерв’ю «Культурі на часі».

Агеєва пояснила, чому література 19 століття стає промовистою д

В Україні планують карати студентів за плагіат і ШІ в наукових роботах

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №10392 про академічну доброчесність. Про це повідомили на сайті Верховної Ради.
Законопроєкт передбачає відповідальність за

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"